Бульварна газета Bild - найбільш масова у Німеччині - нерідко стає ініціаторкою гучних медіакампаній. Але її публікація минулої неділі, 14 січня, викликала підвищений інтерес не стільки в Німеччині, скільки в Росії.

Ось деякі із заголовків російських ЗМІ до публікацій із посиланням на Bild: "Німеччина готується до війни між Росією і НАТО після поразки ЗСУ", "Німеччина збирається протистояти Росії після поразки ЗСУ", "У Німеччині повідомили про початок підготовки до війни з Росією", "Bild дізналася про підготовку в Берліні до сценарію війни Росії й НАТО", "У Кремлі не коментують повідомлення Bild про розробку ФРН "сценарію війни НАТО з РФ"...

Про що, власне, йдеться в газеті Bild?

Ескалація в Сувальському коридорі

Автори статті - Юліан Репке (Julian Röpcke) і Ґеорґіос Ксантопулос (Georgios Xanthopoulos) - запевняють, що в їхньому розпорядженні опинився таємний план Бундесверу, розроблений на випадок, як вони пишуть, "драматичного сценарію гібридного широкомасштабного російського нападу на східний фланг НАТО" влітку 2025 року.

Перший етап, зазначає Bild, почнеться вже в лютому цього року з додаткової мобілізації в Росії 200 тисяч військовозобов'язаних і успішного весняного наступу російської армії в Україні до червня цього року. У липні ж почнеться спочатку прихований, а потім дедалі більш явний напад Росії на країни Заходу з використанням кібердиверсій та інших гібридних методів ведення війни - головним чином, проти країн Балтії.

У вересні Росія починає широкомасштабні навчання "Захід-2024" на заході РФ і в Білорусі, у жовтні розміщує ракети середньої дальності і нарощує свої війська в Калінінградській області, нібито для того, щоб запобігти нападу НАТО, що готується. Насправді ж Росія планує захопити вузький Сувальський коридор на кордоні між Польщею і Литвою та інсценувати там у грудні 2024 року прикордонний конфлікт із численними жертвами. У травні 2025 року в НАТО ухвалюють рішення про заходи стримування, щоб не допустити нападу Росії на Сувальський коридор із Калінінградської області та з Білорусі.

А далі, за умов тимчасового безвладдя у США після президентських виборів, Росія повторює східноукраїнський сценарій 2014 року, але вже на території НАТО. У "день Х" головнокомандувач НАТО наказує перекинути 300 тисяч військовослужбовців Альянсу, зокрема 30 тисяч солдатів Бундесверу, на східний фланг НАТО.

Читайте також: У НАТО відреагували на повідомлення Bild про можливий сценарій війни проти РФ

Чим закінчується ескалація, не зрозуміло: Bild запевняє, що сценарій Бундесверу закінчується на 30-й день після "дня Х", коли в районі Сувальського коридору один одному протистоять пів мільйона озброєних до зубів солдатів Росії й НАТО.

Що кажуть у міноборони Німеччини та в НАТО?

У міністерстві оборони Німеччини відмовилися коментувати викладений у Bild сценарій ескалації відносин Росії та НАТО. Водночас представник міноборони заявив, що "вивчення різних сценаріїв, якими б неймовірними вони не були, належить до повсякденної роботи у військах, особливо під час навчання військовослужбовців".

Директор Центру передового досвіду НАТО в галузі стратегічної комунікації Яніс Сартс, зі свого боку, зазначив, що матеріал, який потрапив у розпорядження Bild, є сценарієм навчань, а не секретним аналізом розвідки. Сценарій навчань, пояснює він, це завжди удавана ситуація для перевірки військових можливостей у тій чи іншій галузі.

У минулому такі сценарії були повністю вигаданими, з неіснуючими країнами та географічними районами, але зараз, додав Сартс, у сценаріях використовують реальні країни й географічні назви.

Вольфґанґ Ріхтер: "Розробка сценаріїв війни абсолютно нормальна для будь-якої армії"

Полковник Бундесверу у відставці, військовий експерт берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter) також не вбачає нічого екстраординарного в наявності у Бундесверу сценаріїв на всі випадки життя: "Ідеться про розробку сценаріїв, що є абсолютно нормальним для будь-якої армії, ми ж ось уже два роки говоримо про агресивну війну Росії проти України, і цілком природно, що в НАТО відреагували на це розробкою планів із захисту своїх східних партнерів за різних варіантів розвитку подій".

Мета розробки таких планів, пояснює експерт, підготуватися до різних варіантів нападу, щоб з'ясувати, наприклад, наскільки швидко можна буде перекинути війська до потенційного театру воєнних дій, зрозуміти, де можуть виникнути проблеми, і під час навчань своєчасно їх усунути.

"У цьому разі, - наголосив Ріхтер у розмові з DW, - однозначно не йдеться про конкретний прогноз російського нападу, а про можливий сценарій того, що могло би статися, і відповідним чином навчити війська реагувати та зробити належні висновки. Зауважу ще раз: це не прогноз нападу і це не має жодного стосунку до ймовірності нападу".

Штефан Майстер: "Паніка, привнесена в дискурс Німеччини"

В експерта Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефана Майстера (Stefan Meister) - неоднозначне ставлення до викладеного Bild сценарію. З одного боку, за його словами, "корисно розробляти різні сценарії нападу Росії на НАТО, навіть якщо це порівняно нереалістично, оскільки зараз Росія дуже сильно втягнута у воєнні дії в Україні та зазнає великих втрат у живій силі й техніці. Але ми ж і великої війни Росії проти України не очікували, не були до неї готові", - визнав експерт.

Майстер вважає, що у Росії зараз немає потенціалу починати велику війну проти НАТО. "Але й виключити напад РФ на країни Балтії не можна, - додав він. - Тому треба готуватися і до таких сценаріїв, але не впадати у крайнощі й не починати запевняти, що це найреалістичніший сценарій".

З іншого боку, Штефан Майстер говорить про деяку "істерію" в публічній дискусії, особливо в певних колах, у яких "дуже завищується ймовірність атаки Росії на країни НАТО". Треба ретельніше аналізувати, що справді реалістично очікувати з боку РФ, а що є "просто панікою, яку привносять у наш дискурс країни, які може заторкнути (російська агресія. - Ред.)", сказав Майстер, натякаючи на країни Балтії. "Нам потрібен баланс у цій дискусії: готуватися до різних сценаріїв - так, але не так, щоб починалася істерика, яка справі не допоможе".

"Зрозуміло, - констатує експерт, - треба пропрацьовувати різні сценарії нападу Росії на зону відповідальності НАТО, підраховувати, скільки в такому разі буде потрібно військ і бойової техніки. Але зараз куди нагальніше думати про те, чого Україна потребуватиме через рік, через два роки, і вже зараз розміщувати відповідні замовлення (на підприємствах ВПК. - Ред.)".