Три президенти, які зустрілися на початку минулого тижня в Києві, мають одну й ту саму проблему, але вона впливає на них по-різному. Україна на чолі з Володимиром Зеленським бачить небезпеку вторгнення Росії після того, як вона стягнула війська до українського кордону. Польща, своєю чергою, має на своїй території базу з системами ППО США, які мають захищати країни НАТО від загрози з боку Росії. Тож польський президент Анджей Дуда побоюється, що його країна в разі протистояння опиниться на лінії вогню.

Литовський президент Гітанас Науседа привніс у Київ іще одну перспективу. Його країна після десятиліть радянської влади стала, так само як і Польща, членом ЄС і НАТО. Литва була першою країною, яка 1990 року звільнилася з "міцних обіймів" Москви, але перед остаточним визнанням незалежності Литви 1991 року Вільнюсом іще раз проїхали радянські танки. Три президенти у спільній заяві закликали  до "жорсткіших санкцій проти Росії через її агресію проти України, що триває".

Президент Росії Володимир Путін нещодавно знову звернувся до НАТО з вимогою більше не приймати до Альянсу східноєвропейські країни. Він також прагне від НАТО "довгострокових юридичних гарантій безпеки". "У разі продовження доволі агресивної лінії наших західних партнерів ми відповідатимемо адекватними військово-технічними заходами, жорстко реагуватимемо на недружні кроки", - пригрозив Путін. Ефект підсилило поширене російською пропагандою відео, на якому видно російський бойовий дрон під час навчань над Кримом.

Питання членства України в НАТО наразі хоч і не є темою дебатів, але західна орієнтація країни є приводом для занепокоєння для Кремля. Зокрема й тому, що з української території крилатим ракетам потрібні лічені хвилини, аби дістатися Москви.

"Найзагрозливіша ситуація з 2014 року"

"На мою думку, це найзагрозливіша ситуація з 2014 року", - каже литовський політолог Томас Янеліунас з Інституту міжнародних відносин Університету Вільнюса. Тоді Росія анексувала Крим, а також почалися бойові дії на Донбасі. "Багато що вказує на те, що Росія не зменшує боєготовність своєї армії, а навпаки - є сигнали, що не лише військових спрямовують до кордону з Україною, але й медиків, інженерів і фахівців із пропаганди", - каже експерт. За його словами, в такій напруженій ситуації є дуже високий ризик того, що помилки можуть призвести до незапланованих зіткнень, що ескалація ситуації можлива навіть без політичного рішення.

Читайте також: США та Росія проведуть переговори щодо України 10 січня - ЗМІ

Безпосередньо після анексії Криму в країнах Балтії було побоювання того, що саме вони можуть стати наступною ціллю російської армії. Три країни - Литва, Латвія та Естонія - єдині члени НАТО, які колись входили до СРСР та після його розпаду послідовно дотримувалися курсу на зближення з Заходом. Втративши балтійські країни, Москва втратила геополітичну буферну зону, а також прямий коридор до Калінінградської області, яка перетворилася на ексклав. Крім того, росіяни досі становлять велику частку населення, особливо в Латвії та Естонії.

Східний фланг НАТО в Балтії

2014 року напруження в Балтії відчувалося безпосередньо, на відміну від теперішньої ситуації, відзначає Янеліунас: "Я б сказав, що суспільство зараз набагато спокійніше. Присутність військ НАТО в Балтії - важлива опора цієї впевненості". Внаслідок анексії Криму НАТО збільшило свою присутність у країнах Балтії та кожні пів року спрямовує до трьох балтійських країн і до Польщі по 1000 солдатів. У литовській Руклі половина від особового складу - це військові Бундесверу, якому також належить командування. Утім, для порівняння - Росія сконцентрувала в Калінінградській області "удесятеро більше військових", застеріг нещодавно міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.

Натомість політолог Томас Янеліунас не вважає кількість військових вирішальною. "Сам факт, що країни НАТО відправили військових до Балтії, підтверджує, що НАТО в разі конфлікту майже автоматично втрутиться", - каже експерт. "Це символічна, але важлива гарантія того, що стаття 5 (договору НАТО. - Ред.) не лише існує на папері, але й працює в реальності", - додає він. Ця стаття гарантує, що інші члени НАТО у разі нападу на одного з союзників приходять йому на допомогу.

Солідарність із балтійцями

Новий німецький уряд також поспішив просигналізувати свою підтримку. Перший свій закордонний візит у ролі міністерки оборони ФРН Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) здійснила саме до Литви, де вона запевнила в тому, що Німеччина "непорушно стоїть на боці наших партнерів та друзів". "Ситуація в Україні дуже серйозна. Я можу зрозуміти побоювання наших балтійських союзників і розумію, коли вони відчувають загрозу", - сказала Ламбрехт.

Читайте також: Коментар: Геополітичний ревізіонізм Путіна

Якщо ситуація дійсно загостриться, то в НАТО в цьому разі, мабуть, була б територіальна перевага: "Балтія стала б першою лінією фронту можливого конфлікту між НАТО і Росією, а розміщених там військових буде недостатньо, аби дати відповідь Росії, - каже Янеліунас. - Але вже було багато військових навчань, а також існують конкретні плани, як військові можуть бути переміщені в цьому регіоні. І вони не лише на папері, а вже відпрацьовані в реальності".

Усі три балтійські країни з 2014 року збільшили свої витрати на оборону та вже стабільно перевиконують поставлену НАТО мету, згідно з якою кожна країна має виділяти на оборону два відсотки від свого ВВП. Литва знову повернула загальний військовий обов'язок, у двох інших країнах його і не скасовували.

Заклик до серйозних санкцій

Тож побоювання російської агресії для багатьох людей у країнах Балтії сьогодні - лише одна тема з багатьох. Як і у низці інших європейських країн, там зараз дуже напружена ситуація через коронавірус. Крім того, Литва зараз переживає безпрецедентну торговельну суперечку з Китаєм, а також залишається проблема, як бути з авторитарною сусідкою Білоруссю.

Тим не менш, у Литві сподіваються, що санкціями Росії не лише погрожуватимуть. "Росію не можна залякати попередженнями, лише по-справжньому жорсткі дії можуть щось змінити, - каже політолог Янеліунас у розмові з DW. - Маються на увазі, звісно, не військові дії, але запровадження жорстких економічних заходів стало б сильним сигналом".

Під час президентської зустрічі в Києві Україна, Польща та Литва висловилися за "превентивні" санкції щодо Росії - в надії, що Європа таким чином захиститься від "агресивної політики Росії".