Цілком ймовірно, що іранська активістка Наргес Мохаммаді не дізналася про своє нагородження, коли в п'ятницю, 6 жовтня, Норвезький Нобелівський комітет в Осло оголосив про те, що вона стала лауреаткою Нобелівської премії миру - 2023. Адже правозахисниця та активна борчиня за права жінок відбуває тривалий термін ув'язнення у сумнозвісній в'язниці "Евін" під Тегераном.

Мохаммаді удостоєна премії за "боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та просування прав людини та свободи для всіх", - заявила голова Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен.

"Це історичний і глибокий момент для боротьби Ірану за свободу, - написала сім'я Мохаммаді в Instagram. - Ми також хотіли б від щирого серця привітати всіх жителів Ірану, особливо хоробрих жінок і дівчат, які підкорили світ своєю мужньою боротьбою за свободу і рівність".

Невтомна борчиня за свободу і права жінок

Для іранської влади 51-річна Наргес Мохаммаді - небезпечна злочинниця. Її 13 разів заарештовували, п'ять разів судили, засудивши загалом до 31 року в'язниці та 154 ударів батогом. Востаннє її засудили у травні 2021 року, звинувативши у "пропаганді проти політичної системи", "наклепі" та "повстанні проти тюремної адміністрації". 

Незадовго до цього в ексклюзивному інтерв'ю DW на питання про те, чому іранське правосуддя так суворо з нею поводиться, Наргес Мохаммаді відповіла: "Насамперед тому, що я - жінка, яка не згинається. З моменту заснування Ісламської Республіки в Ірані у 1979 році права жінок регулярно порушуються. Тих із нас, хто не змирився із систематичним гнобленням, карають. Такі жінки, як я та інші правозахисниці, кидають виклик цій системі".

Фізика, журналістика, правозахисна діяльність

Наргес Мохаммаді закінчила Міжнародний університет імені імама Хомейні, отримавши диплом фізика. Правозахисною діяльністю вона зайнялася ще під час навчання, коли писала статті про права жінок для студентської газети та брала участь у політичних акціях. Після закінчення університету вона працювала інженеркою в іранській інженерно-інспекційній компанії, з якої пізніше її звільнили за політичну діяльність.

Читайте також: Жінки в Ірані - люди другого сорту

Одночасно Мохаммаді співпрацювала з кількома реформаторськими ЗМІ та опублікувала книгу політичних есеїв "Реформи, стратегія та тактика". У 2003 році Мохаммаді приєдналася до "Центру захисників прав людини" (Defenders of Human Rights Center), який очолює лауреатка Нобелівської премії миру 2002 року Ширін Ебаді, згодом ставши віцепрезиденткою цієї організації.

1999 року Мохаммаді вийшла заміж за іранського опозиційного журналіста Тагі Рахмані. Невдовзі після цього її чоловіка заарештували і засудили до тюремного ув'язнення. Провівши 14 років у в'язниці, у 2012 році Рахмані втік з Ірану до Франції. Наргес Мохаммаді залишилася в Ірані. У Мохаммаді та Рахмані двоє дітей-близнюків, які живуть разом із батьком.

"Дії проти національної безпеки"

Уперше Мохаммаді заарештували 1998 року за критику іранського уряду, тоді вона провела рік у в'язниці. У квітні 2010 року її викликали до Ісламського революційного суду за звинуваченням у членстві у "Центрі захисників прав людини". Спершу правозахисницю відпустили під заставу у 50 тисяч доларів США, але за кілька днів знову заарештували та помістили до в'язниці "Евін". Під час ув'язнення здоров'я Мохаммаді погіршилося, у неї почалися епілептичні напади. За місяць активістку звільнили та дозволили пройти обстеження у лікарні.

У липні 2011 року Мохаммаді знову притягли до кримінальної відповідальності, визнавши винною у "діях проти національної безпеки, членстві у "Центрі захисників прав людини" та пропаганді проти режиму". У вересні 2011 року її засудили до 11 років позбавлення волі. Після звернення до апеляційного суду вирок було скорочено до шести років. 26 квітня 2012 року правозахисницю помістили до в'язниці.