Наркозалежні риби: про що може повідати аналіз стічних вод
Александер Фройнд
14 липня 2021 р.
Очисні фільтри часто не в стані відфільтрувати залишки речовин, у тому числі наркологічних, що потрапляють у стічні води і далі до водойм. На серйозність проблеми вказують дані нового дослідження з Чехії.
Реклама
Стічні води - ідеальне середовище для наукових досліджень, адже там концентруються залишки речовин, невідфільтрованих навіть масивними промисловими фільтрами. Завдяки лабораторним аналізам стічних вод німецький телеканал ARD на початку червня з'ясував, що у Берліні під час пандемії коронавірусу значно зросло споживання кокаїну - удвічі, якщо порівнювати з даними аналізів за 2017 рік. Схожа картина спостерігалася і в інших містах Німеччини.
Вплив на живі організми
Однак проблема дедалі вищого вмісту залишків наркотичних речовин у водоймах актуальна не лише для Німеччини, але й для сусідньої Чехії, де група науковців на чолі з Павлом Горьким з Університету природничих наук у Празі представила нове дослідження на цю тему. Згідно з висновками учених, які досліджували вплив метамфетаміну на форель (Salmo trutta), риби теж можуть розвинути сильну наркотичну залежність.
У ході досліджень празькі науковці протягом восьми тижнів тримали форель в акваріумах, де концентрація метамфетаміну у воді була ідентичною тій, що фіксують у стічних водах Праги. За цей час форель звикла до присутності наркотику у воді.
Відтак риб на 10 днів помістили в резервуар з чистою водою. Через день рибу переводили у спеціальний апарат, де вона могла обирати між потоком чистої прісної води і води із вмістом метамфетаміну. За допомогою цього експерименту празькі дослідники хотіли з'ясувати те, яку воду обере для себе риба. Як виявилося, форелі, що звикли до наркотиків, найчастіше обирали для себе саме воду із вмістом наркотичної речовини. Натомість контрольна група риби, яка не контактувала раніше із наркотиком, обирала саме чисті води.
До того ж, дослідники з'ясували, що "наркозалежні риби" були пасивнішими порівняно з контрольною групою. "Результати свідчать про те, що потрапляння наркотичних речовин у прісноводні екосистеми викликає у риб залежність, а також змінює їхні уподобання щодо середовища проживання, що несе негативні наслідки на індивідуальному та популяційному рівнях", - йдеться у дослідженні.
У дикій природі така пасивність може швидко обернутися життєвою загрозою, адже запізніла реакція може стати на заваді порятунку від нападу якогось хижака. Важливо і те, із залишками яких саме наркотиків риба контактувала у воді. Так, дослідження 2018 року з'ясовувало вплив залишків кокаїну в річці Темзі на популяцію вугрів. Згідно з його результатами, "кокаїнові вугрі" були більш гіперактивними, ніж їхні родичі, що не контактували із речовинами. Британське дослідження також показало, що кокаїн накопичується в мозку, зябрах і м'язах риб - м'язові клітини набрякали або руйнувалися.
Празькі дослідники також змогли довести тривалі негативні наслідки для організму форелі: навіть після десяти днів перебування в акваріумах з чистою водою команда вчених все ще могла виявити залишки метамфетаміну в мозку риби. "Змінена поведінка фізичної активності та вибір на користь метамфетаміну під час абстиненції були пов'язані із залишками наркотиків у мозкових тканинах риби та супроводжувались змінами в метаболомі мозку", - зазначається у дослідженні.
Очевидно, що різні речовини викликають неоднакові реакції у різних типів тварин. В одному з рибних господарств у Німеччині під час спостережень зафіксували, як молоді лососі у панічному стані намагалися вистрибнути з води.
Така поведінка свідчила про забруднення водоподачі, а лосось інтуїтивно хотів цього уникнути, повідомили у земельному агентстві з охорони довкілля Північного Рейну-Вестфалії (LANUV). Згодом кокаїн та продукт його розпаду бензойлектонін справді були виявлені у зразках води, якою заповнювався басейн із лососем. Але навіть поліції не вдалося встановити джерело походження кокаїну. Наступного дня риба знову поводилася типово, а її здоров'ю не було завдано незворотної шкоди, йдеться у річному звіті LANUV під заголовком "Лосось на коксі".
"Неочікувано, але вживання наркотиків також відіграє роль у забрудненні водних екосистем і перенесенні туди соціальних проблем людини", - підсумовують результати своїх досліджень празькі науковці.
Crystal Meth - швидка дорога в пекло
06:05
Десять найбрудніших місць світу
Токсичні відходи в повітрі, воді та ґрунті: "Зелений хрест" вказав на 10 найбрудніших місць Землі
Фото: picture alliance/JOKER
Де найбільш небезпечно жити?
Близько 200 мільйонів людей у світі потрапляють під прямий вплив токсичних викидів промисловості. Свинець, ртуть або алюміній у ґрунті, воді та повітрі спричиняють непоправну шкоду здоров'ю людини. Швейцарська організація "Зелений хрест" в останньому звіті називає десять найбрудніших місць світу.
Фото: picture alliance/JOKER
Звалище Агбогблоші, Гана
Купи супутникових антен, поламаних телевізорів та комп'ютерів нагромадились на другому за розмірами у Західній Африці звалищі електронного побутового сміття. Воно входить до топ-десятки у звіті "Найбільш забруднені місця світу - 2013". Кабельну оболонку спалюють прямо на місці, аби дістатись до мідних провідників. Вивільнюваний при цьому свинець спричиняє тяжку шкоду здоров'ю людей.
Фото: Blacksmith Institute
Річка Читарум, Індонезія
Вода у річці Читарум, що в Індонезії, є в тисячі разів бруднішою, ніж звичайна питна. В ній у великих обсягах можна знайти різні хімічні елементи - передусім алюміній і свинець. І не дивно: близько двох тисяч фабрик використовують води Читарум та скидають у річку токсичні відходи. Водночас для мільйонів людей в Індонезії вода з Читарум є джерелом існування.
Фото: Adek Berry/AFP/Getty Images
Промисловий центр - місто Дзержинськ, Росія
Дзержинськ є одним з найважливіших центрів хімічної промисловості Росії. Між 1930 та 1998 роками тут недбало утилізували близько 300 тисяч тонн хімічного сміття. Тож хімікалії потрапили як до ґрунтових вод, так і забруднили атмосферу. Середня тривалість життя жінок в регіоні 47 років, чоловіків - 42.
Фото: Blacksmith Institute
Чорнобильська АЕС, Україна
До сьогоднішнього дня Чорнобильська катастрофа вважається однією з найбільших ядерних аварій у світі. В ніч на 26 квітня 1986 року тестові роботи на атомній електростанції призвели до жахливих наслідків: до цього часу 30-кілометрова зона навколо реактора є зоною відчуження. Багато людей поблизу Чорнобиля захворіли на лейкемію.
Фото: Blacksmith Institute
Чинбарні у Хазарибагу, Бангладеш
Хазарибаг є місциною, де розташована більшість шкіряних заводів у Бангладеші. Однак вони досі використовують застарілі та неефективні методи обробки сировини. Щодня вони скидають понад 22 тисячі кубометрів токсичних відходів у річку Буріганга - найважливіше джерело води для столиці Бангладеш Дакки. Через це у столичних мешканців високий рівень захворювань шкіри та дихальних шляхів.
Фото: Blacksmith Institute
Свинцеві рудники у Кабве, Замбія
У Кабве, другому за розмірами місті в Замбії, у багатьох дітей помічено в крові високу концентрацію свинцю. Незважаючи на те, що шахти більше не працюють, місцеві мешканці досі страждають від наслідків видобутку свинцю. Адже все відбувалось за застарілими технологіями, цей метал критично накопичився у ґрунті та ґрунтових водах.
Фото: Blacksmith Institute
Золоті копальні в Калімантані, Індонезія
Калімантан є індонезійською частиною острова Борнео. Місцина відома видобутком золота. У процесі видобутку цього металу в більшості копалень використовується ртуть. Щороку понад 1000 тонн цього елементу потрапляє в довкілля й забруднює в тому числі й ґрунтові води.
Близько 15 тисяч виробництв скидають у річку Ріачуело токсичні відходи. За третину забруднення відповдальні хімічні заводи, розташовані неподалік від берегів аргентинської річки. Її води містять підвищену концентрацію цинку, свинцю, міді та інших важких металів. Місцеве населення страждає на кишкові захворювання та хвороби дихальних шляхів.
Фото: Yanina Budkin/World Bank
Дельта ріки Нігер, Нігерія
Дельта річки Нігер є густонаселеним регіоном - тут мешкає понад вісім відсотків мешканців Нігерії. Втім, сама дельта, як і ґрунтові води та земля навколо забруднені нафтою. Щороку в річку потрапляє у середньому близько 240 тисяч барелів "чорного золота". Причина - постійні аварії та крадіжки нафти.
Фото: Terry Whalebone
Промислове місто Норильськ, Росія
У російському Норильську щороку у повітря викидається майже 500 тонн міді та оксиду нікелю, а також два мільйони тонн оксидів сірки. Рівень забруднення повітря настільки високий, що середня тривалість життя працівників місцевих фабрик на 10 відсотків нижча, ніж у середньому по країні. Крім того, забруднене в регіоні повітря сприяє різним захворюванням органів дихання, зокрема раку легень.