У зв'язку з російською агресією за останні 12 років мільйони українців були вимушені залишити свої домівки. За даними інформаційно-обчислювального центру мінсоцполітики, сім'ї та єдності України, наразі понад 4,6 мільйона громадян мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Держава пропонує їм різні програми підтримки - від виплати допомоги на проживання та компенсацій за пошкоджене чи знищене житло до пільгових іпотечних програм. Утім, умови деяких диференціюють ВПО, вважає уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, "держава фактично розділила своїх громадян", поставивши частину переселенців "у дискримінаційне становище". "Одні ВПО мають право скористатися програмами уряду, інші - ні", - заявив він з трибуни Ради під час презентації щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина всередині травня. Як уточнив Лубінець у коментарі DW, за його оцінками, у найбільш вразливому становищі перебувають переселенці 2014-2022 років, а також переміщені з окупованих територій громадяни, що спонукає частину з них вертатися на ТОТ.

До початку повномасштабного вторгнення в Україні налічувалося близько 1,5 мільйона ВПО - вихідців з анексованого РФ Криму, окупованих частин Луганщини, Донеччини та громад, які опинилися на лінії зіткнення. Тоді основною підтримкою держави була щомісячна виплата грошової допомоги у сумі 442 грн для працездатних громадян та 1000 грн - для пенсіонерів та дітей.

Розмежування на "нових" та "старих" ВПО суперечить закону

Через російське вторгнення масштаби внутрішнього переміщення зросли у кілька разів, разом з цим - з'явилися нові програми підтримки переселенців. Після 24 лютого 2022 року розмір грошової допомоги на проживання для ВПО суттєво підвищили. Щоправда, підхід до порядку виплат наприкінці 2023 року змінили - допомогу почали призначати лише тим, хто перемістився після 1 січня 2022 року.

За словами Ксенії Гедз, адвокаційної координаторки благодійного фонду "Право на захист", що опікується, зокрема захистом прав ВПО, ці зміни уряду прямо суперечать закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", де нема жодної прив'язки до критерію часу переміщення у визначенні поняття, хто така ВПО.

"Розмежування на так званих "нових" та "старих" ВПО законом не передбачене. Водночас такий підхід фактично застосовується на рівні урядових рішень. Його можна оцінювати як такий, що створює ризики дискримінації, однак у практичному вимірі передусім йдеться про нерівний доступ до державної підтримки,  яка має надаватися не за наявністю чи відсутністю довідки ВПО, а з урахуванням потреб, спричинених війною та внутрішнім переміщенням", – зазначила Гедз у розмові з DW. Подібна практика, за її словами, спостерігалася і під час реалізації виплат у 6,5 тисячі грн в межах "єПідтримки", умови якої виключали участь ВПО, переміщених до 2022 року.

Програма компенсацій не враховує постраждалих до 2022 року

Утім, грошова допомога - не єдиний приклад розмежування. До запущеної у 2023 році програми компенсацій для українців за пошкоджене чи зруйноване житло "єВідновлення" ВПО так званої "першої хвилі", чиє житло зазнало пошкоджень чи руйнувань до 2022 року, доступу не мають. Як і до міжнародного Реєстру збитків для України, що передбачає облік і подальше створення компенсаційної процедури для втрат, ушкоджень, збитків, які виникли після 24 лютого 2022 року, додає Гедз.

"Це не є справедливим до людей, чиє житло зазнало шкоди до 2022-го року. Як і неможливість їх звернення до реєстру. Його робота ґрунтується на міжнародних документах, але це не пояснює підхід, чому ми розрізняємо категорії постраждалих", - зазначила у розмові з DW адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Незадовго до початку повномасштабного вторгнення РФ уряд доопрацював постанову про виплату грошових компенсацій тим, чиє житло постраждало у зв'язку з агресією РФ з 2014 року, звертає увагу керівниця напряму адвокації житлових, майнових та земельних прав БФ "Право на захист" Анастасія Бурау. На компенсації за знищене житло в бюджеті на 2022 рік, за словами експертки, було закладено близько 80 млн грн, проте реалізацію програми зупинила повномасштабна агресія РФ.

Розрізнення ВПО за місцем походження

Крім ВПО "старої хвилі", з механізму компенсацій за "єВідновленням" фактично виключені переселенці-вихідці з територій, окупованих РФ за роки повномасштабної війни. За умовами програми, претендувати на компенсацію можуть громадяни, чиє житло розміщене на підконтрольних частинах України, що закладено в самому законодавстві про механізм.

"Категорії ВПО справді розрізняють за тим, де знаходиться майно. Це не дуже чесний підхід, бо багато ВПО з окупованих територій зі зруйнованим житлом", - зауважує адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова.

За словами Бурау, цілком зрозуміло, що компенсації за пошкоджене на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) житло неможливі, оскільки немає доступу до нього для обстеження та ремонту. "Щодо знищеного - у нас дуже довго були сподівання, що і для ТОТ запрацює механізм дистанційного обстеження, оскільки уряд проводив експериментальний проєкт у Мелітополі", - каже експертка.

Вихідці з ТОТ - досі у "сліпій зоні"?

Сигнали щодо розширення механізму на ТОТ справді лунали від урядовців. "Наступний крок - це поширення програм на тих, чиє житло знищене на тимчасовоокупованих територіях. Завершується пілотний проєкт, який ми робили по місту Мелітополь, тому будемо рухатися далі", - заявляв наприкінці лютого 2024 року тодішній віцепремʼєр-міністр - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.

Пілотний проєкт з обстеження житла за допомогою супутникових знімків в окупованому у 2022 році Мелітополі тривав з листопада 2023 року по січень 2024 року. Навесні 2025-го у міністерстві розвитку громад та територій у відповідь на запит DW повідомили, що за його підсумками з 4 розглянутих заяв комісія визнала знищеними два житлові будинки, щодо двох - зупинила обстеження.

"Встановити факт знищення будівель зі стовідсотковою вірогідністю таким способом неможливо", - йшлося у відповіді міністерства. Зрештою, у прийняту в липні 2025 року постанову, яка регулює порядок дистанційного обстеження, тимчасово окуповані території, які становлять майже п'яту частину країни, не включили.

Охопити механізмом власників житла на ТОТ були й спроби і в парламенті. Зокрема, з кінця грудня 2024 року на підпис президента очікує ухвалений Верховною Радою законопроєкт, яким пропонується прирівняти житло в окупації до зруйнованого.

"Імовірно, однією з основних причин того, що надалі цей механізм не просунувся, є фінансовий чинник, оскільки такого майна (залишеного в окупації. - Ред.) достатньо багато. На жаль, Україна не має відповідних ресурсів, аби надати всім компенсацію, але питання підтримки його власників продовжує бути вкрай актуальним", - каже Анастасія Бурау.

Правозахисниця: ВПО з ТОТ потребують довгострокових рішень

Про те, що держава має "більше бачити" переселенців з ТОТ, які, на відміну від ВПО з підконтрольних територій, в довгостроковій перспективі, імовірно, не матимуть, куди повернутися, говорить правозахисниця Альона Луньова.

"Якщо людина виїхала з Харківської області, її будинок не зруйнований, а війна призупиниться на поточній лінії фронту, то теоретично вона зможе повернутися. Люди з Маріуполя чи Бахмута - ні. Тому вони потребують сталих житлових рішень, орієнтованих на різні категорії. Бо серед ВПО - дуже різні люди, і вони не мають лишатися з проблемою сам на сам", - зазначає правозахисниця.

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: перший крок до рівності?

Наприкінці минулого року держава зробила перші кроки в напрямку адресної допомоги переселенцям з тимчасово окупованих територій. За словами заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської, через неможливість обстеження майна в окупації було вирішено розширити програму "єВідновлення" форматом надання житлових ваучерів номіналом 2 млн грн для цієї категорії ВПО.

"Ми розуміємо, що люди поїхали з окупованої території, і нам необхідно вирішити їхнє житлове питання. Йдеться про окупацію, незалежно від терміну. Сама філософія цього напряму не передбачає підтвердження факту статусу об'єкта. Станом на зараз ми працюємо з двома категоріями - учасники бойових дій і особи з інвалідністю першої і другої групи", - зазначила у коментарі DW Козловська.

За даними мінрозвитку, вже отримано близько 40,5 тисячі заяв на ваучер, з яких щодо 31,5 тисячі винесено позитивне рішення. Профінансовано ваучери на суму майже 6,6 млрд грн для 3296 родин, з яких 1109 сімей - вже придбали житло.

Мінрозвитку: Для розширення проєкту потрібні кошти

Як запевняє Козловська, у міністерства є чітке розуміння щодо обсягу потреб цих двох категорій ВПО - учасників бойових дій і осіб з інвалідністю першої і другої групи - та відповідно необхідних на реалізацію проєкту коштів. На першому етапі програми використовуються ресурси державного бюджету. У подальшому, за словами заступниці міністра, відомство розраховує заручитися підтримкою міжнародних партнерів.

"Дуже сподіваємося, що на URC (Конференції з відновлення України, що відбудеться 25-26 червня. - Ред.) ми зможемо підписати певні документи, щоб забезпечити продовження фінансування. Йдеться про Банк розвитку Ради Європи - це буде другий транш. Бо необхідна не лише ініціатива, а й підтвердження цієї ініціативи фінансовим ресурсом", - зауважила Козловська.

У міру залучення коштів, за словами заступниці міністра, планується розширення програми, націленою на задоволення житлових потреб ВПО з ТОТ. "Станом на зараз ми для себе прагнемо забезпечити дуже високий відсоток покриття фінансуванням нинішніх категорій для того, щоб розглядати наступні", - зауважила вона. Водночас Козловська закликала розглядати в комплексі усі наявні програми житлової підтримки для ВПО та наголосила, що Україна - єдина в світі держава, яка займається цим ще під час активної фази війни.

Серед них - субсидія на оренду житла, будівництво фонду соцжитла, програма доступного кредитування "єОселя", за якою платоспроможні ВПО мають змогу отримати іпотеку на житло під 7 відсотків на перші 10 років, а також пільговий іпотечний кредит зі ставкою 3% річних до 30 років від Держмолодьжитло, який реалізується у співпраці з міжнародними організаціями, зокрема німецьким держбанком KfW.

Щоправда, реалізація останньої програми має свій нюанс. Відбір кандидатів на кредит в межах програми Держмолодьжитла відбувається шляхом розіграшу, ініціатива також має вікові обмеження. З 8032 зареєстрованих у програмі сімей ВПО пільгові кредити отримали близько 15 відсотків учасників, повідомили DW у мінрозвитку. За іншими програмами від Держмолодьжитло, які реалізуються коштом державного та місцевих бюджетів, житлом забезпечено 440 сімей ВПО. Ще понад 16 тисяч учасників програм залишаються у черзі.

Програми є, доступу нема?

Участь у розіграшу на отримання кредиту в межах програми Держмолодьжитла от уже не один рік бере й переселенка з окупованого Мелітополя Наталя Білич, яка з двома дітьми перемістилася в одне з селищ на Хмельниччині. За словами жінки, питання житла для неї критичне, тож вона подавалася на всі доступні програми, але поки безуспішно. З огляду на невисокий дохід переселенки, яка працює в аптеці, банк у межах "єОселі" погодив їй кредит у розмірі 1,5 мільйона грн. Проте знайти на ці кошти житло у регіонах, віддалених від зон бойових дій, яке б відповідало вимогам програми щодо строку введення в експлуатацію (не старше 20 років), у Білич не вийшло.

"Купляти в кредит квартиру умовно в Запоріжжі, куди завтра може прилетіти дрон, я не хочу - вже одну втратила. У більш безпечних регіонах такого житла просто не існує. Усі новобудови значно дорожчі, в селі їх просто нема. Виходить, програма розрахована на людей з доходом вище середнього. Для більшості переселенців вона не працює", - каже у розмові з DW Наталя. За даними мінекономіки, з наданих за 2025 рік кредитів за "єОселею" лише близько 11 відсотків отримувачів були ВПО.

За словами жінки, через потребу у житлі багато переселенців вертаються в окупацію для перереєстрації майна та подальшого продажу, адже ціни на нього там високі. Такий варіант Білич не розглядає не лише через питання безпеки, а й з принципу, адже, як вказує, "це порушення українського законодавства".

Отриманої від держави допомоги на проживання жінці, яка сама виховує двох дітей, ледь вистачає на оплату оренди житла та комунальних послуг у селі. Через брак роботи родина розглядає переїзд в більший населений пункт, де цих коштів на покриття витрат на житло бракуватиме.

"Я не хочу виїжджати з України, виховую синів патріотами, старший планує кар'єру військового. Але я хочу якогось розуміння, що буде далі. Поки нас просто не бачать. Купа ініціатив, але глобально питання житла не вирішується. Я працездатна, по-тихеньку відкладаю гроші в надії, що з'явиться якась доступна програма. Хай це буде однушка в якомусь СМТ, але своя. А як бути літнім людям?" - нарікає переселенка.

На розширення програми житлових ваучерів, аби ті стали доступні всім вихідцям з ТОТ, правозахисники покладають найбільші надії. За словами Анастасії Бурау з БФ "Право на захист", в умовах, коли держава-агресорка РФ масово проводить експропріацію житла в окупації, питання набуває особливого значення. "Людей фактично позбавляють права власності, змушуючи їх ставити життя під ризик, їхати на ТОТ, вимушено набувати громадянства РФ та перереєстровувати житло за їхнім законодавством. Адекватних, співмірних механізму компенсацій, житлових рішень на широкий загал для таких громадян наразі немає", - підсумовує вона.

Читайте також: "Перереєстрація": як РФ "віджимає" житло українців на окупованих територіях