Надважка ракета-носій SLS запустила у напрямку до Місяця космічний корабель Orion, яким згодом на Місяць мають відправитися астронавти.
Реклама
Американське космічне агентство НАСА вперше запустило надважку ракету-носій Space Launch System (SLS), створену для реалізації місячної програми США Artemis 1. У середу, 16 листопада, з Космічного центру імені Кеннеді у Флориді SLS відправила до Місяця космічний корабель Orion, на якому в майбутньому планується відправляти на супутник Землі астронавтів.
98-метрова Space Launch System, розроблена корпорацією Boeing, є найпотужнішою ракетою в історії НАСА та в усьому світі. Приблизно через 90 хвилин після запуску SLS верхній ступінь ракети запустив двигуни для "транс-місячної ін'єкції", яка вивела Orion з навколоземної орбіти на курс до Місяця. Під час 25-денного польоту корабель наблизиться на відстань 60 миль (97 кілометрів) від поверхні Місяця, облетить його, після чого повернеться на Землю.
У разі успіху місії у другий політ корабель вирушить уже з астронавтами, а під час третього польоту вони повинні будуть вперше за 50 років висадитися на поверхню Місяця.
Старт SLS спочатку мав відбутися наприкінці серпня, проте пуск двічі скасовували через витоки рідкого водню. У вересні пуск відклали через нельотну погоду і пошкодження космічного корабля ураганом.
Як "Джеймс Вебб" відкрив нам досі незнану красу космосу
Відзняті камерами космічного телескопа "Джеймс Вебб" світлини вражають дивовижними деталями та неосяжним безмежжям Всесвіту. Отримані зображення значно перевищують знімки з телескопа "Хаббл", який досі на орбіті.
Фото: NASA/ESA/CSA/STScI/CNP/picture alliance
Пильніший погляд на "Стовпи Творіння"
Знімок знаменитих "Стовпів Творіння", відзнятий телескопом "Хаббл" у 2014 році (л), досить непоганий. Та від світлини з космічного телескопа "Джеймс Вебб", яку нещодавно оприлюднило НАСА, просто дух забиває. На цьому фото віддалена від нас на 6500 світлових років туманність з її газовими стовпами й зірками заіскріла небаченими досі барвами, а багатством деталей вона здивувала навіть астрономів.
Фото: NASA, ESA, CSA, STScI via AP/picture alliance
Таємниці велетня Нептуна
Тут камери телескопа "Джеймс Вебб" передали на Землю дивовижний знімок планети Нептун та її кілець. Знімок "чіткіший, ніж це було за останні 30 років", не без захвату констатували фахівці НАСА. На світлині видно не лише кільця крижаного гіганта, а й пилові хмари навколо велетенської планети.
Скляні очі "Джеймса Вебба" оглянули й поверхню Марса. На світлинах, які зазнімкували камери телескопа, видно частину східної, освітленої Сонцем півкулі Марса. Великим планом ліворуч показано такі особливості поверхні як кратер Гюйгенса, темне плато "Сиртіс Майор" і котловина "Еллади", а "теплова карта" праворуч показує, як Марс випромінює світло, коли охолоджується.
"Примарна галактика", чи "Кротяча нора"
Телескоп "Джеймс Вебб" передав на Землю й ось це фото так званої "Примарної галактики", яку науковці ще прозвали "Кротячою норою". Дослідники вважають, що її утворюють пилові хмари, що закручуються по спіралі в напрямку до чорної діри середнього розміру, котра міститься в центрі галактики.
Фото: NASA/ESA/CSA/Judy Schmidt
Про що розповіла галактика Колесо Воза
Галактика Колесо Воза, що розташована від нас на віддалі близько 500 мільйонів світлових років, зобов'язана своєю появою зіткненню великої спіральної галактики з меншою галактикою, яку на цьому зображенні не побачити. Відзняті світлини Колеса Воза розповіли астрофізикам про те, що цій галактиці довелося пережити в минулому, а також дозволять їм прогнозувати її майбутню еволюцію.
Фото: NASA/ESA/CSA/STScI/CNP/picture alliance
Зробив невидиме видимим
Те, що виглядає як блискучий гірський пейзаж, насправді є краєм досить молодого регіону, де формуються зірки. Ця так звана емісійна туманність отримала каталогову назву NGC 3324 і розташована в туманності Каріна. Зображення з телескопа "Джеймс Вебб" вперше показало області, де формуються зірки, котрі раніше були невидимі.
Фото: NASA, ESA, CSA, STScI, Webb ERO Production Team
Зазирнув у далекі галактики
SMACS 0723 - це скупчення галактик, гравітація якого здатна посилювати й спотворювати світло від галактик, котрі розміщені за ними. Це дало дослідникам змогу глибоко зазирнути у надзвичайно віддалені та невідомі скупчення галактик.
Фото: NASA, ESA, CSA, STScI, Webb ERO Production Team
Нова сторінка в дослідженні планетарних туманностей
Туманність Південного Кільця NGC 3132l - планетарна туманність, тобто хмара пилу і газу, що розширюється. Вона оточує зірку, що доживає віку. Діаметр такої туманності становить майже пів світлового року. Тьмяна зірка в її центрі вже тисячі років роздуває в усі боки від себе кільця газу і пилу.
Фото: NASA, ESA, CSA, STScI, and The ERO Production Team
Побачив зародження мільйонів зірок
Група галактик Квінтет Стефана - це група з п'яти галактик. Камери телескопа "Джеймс Вебб" уможливили незнаний досі ступінь деталізації зображення. Професійні астрономи й аматори отримали змогу побачити активне зародження нових зірок.
Фото: NASA, ESA, CSA, STScI, Webb ERO Production Team