Дискусія розколола світ спорту: чи можна дозволити спортсменам з Росії та Білорусі знову брати участь у міжнародних змаганнях? Міжнародний олімпійський комітет (МОК) відчинив для них двері. Старт має бути можливий лише без прапора, гімну та інших розпізнавальних знаків. І найголовніше: спортсмени повинні бути політично "нейтральними". МОК мовчить про те, як це мало б визначатися.

"На мою думку, немає особливого сенсу говорити про "нейтральних" спортсменів лише тому, що вони виступають без національних емблем чи символів. За умов ситуації, коли всі інші змагаються за свою країну", - каже в інтерв'ю DW міністерка спорту Норвегії Анетте Треттебергстуен. Вона посилається на декларацію, яку підписала разом з 34 іншими країнами, серед яких, зокрема, США, Японія та Німеччина. "Ми сумніваємося, що російські та білоруські спортсмени можуть виступати як "нейтральні", оскільки спорт і політика тісно переплетені в обох країнах", пояснює вона.

Гроші від держави

Олімпійська команда, в якій майже кожен другий служить в армії або поліції, - той, кому на цих словах на думку спадають насамперед такі країни, як Росія, помиляється. У німецькій команді в Токіо-2021 майже 40 відсотків спортсменів були представниками Бундесверу та Федеральної поліції. "Видатні посланці Німеччини і того, що уособлює Бундесвер", - похвалила тодішня міністерка оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер. Також і в Німеччині держава була і є найбільшим спонсором спорту. Федеральний уряд витрачає на нього близько 300 мільйонів євро щороку. Однак є велика відмінність від авторитарних країн: у Німеччині за визначення цілей і розподіл коштів відповідають незалежні від держави структури.

Росія: спорт - це політика

У Росії все інакше, там спорт найвищих досягнень очолює одна конкретна особа: Володимир Путін. Як голова Ради "з розвитку фізичної культури і спорту при президенті Росії", він має вплив у цій сфері. За реалізацію відповідає міністр спорту Олег Матицин. Згідно з офіційними даними, цього року з цією метою в бюджеті Кремля було виділено у перерахунку 870 мільйонів євро. Крім того, додаткові кошти в спорт вливають державні компанії, такі як "Газпром". Організація спорту не зазнала суттєвих змін з часів Радянського Союзу.

Основою є державні спортивні школи країни, багаторівнева система яких сприяє розвитку молодих талантів. Майже всі російські медалісти походять з цих "кузень кадрів". Багато з них потім переходять на посади, що підтримуються державою. Олімпійський комітет Росії (ОКР) остаточно вирішує, кому буде дозволено змагатися на Олімпіаді. Його віцепрезидентом є олігарх Геннадій Тимченко, який належить до найближчого оточення президента Путіна.

"Російські гвардійці та армійці завоювали 61 медаль у Токіо", - таким був заголовок московської газети "Московський комсомолець" після останньої літньої Олімпіади. Таким чином спортсмени з Національної гвардії, яка відзначається особливою відданістю уряду, і Центрального спортивного клубу армії (ЦСКА) завоювали левову частку із загальної кількості 71 російської медалі. "За статистикою, близько 85 відсотків російських спортсменів є членами армії, поліції або інших державних структур", - пояснив український скелетоніст Владислав Гераскевич у нещодавньому радіоінтерв'ю. Тому він закликає до бойкоту, якщо справді російським спортсменам знову дозволять брати участь в Олімпіаді.

Читайте також: Коментар: Олімпіада, будь ласка, без Росії

Спорт і пропаганда

Путін використовує спорт і спортивні успіхи у власних цілях. Він витратив десятки мільярдів, щоб домогтися проведення в своїй країні таких великих заходів, як Чемпіонат світу з футболу 2018 року або Зимові олімпійські ігри 2014 року в Сочі. Щоб покращити імідж країни, господарі Олімпіади не гребували широкомасштабним державним допінгом, внаслідок чого на останніх зимових і літніх Олімпійських іграх російським спортсменам було дозволено змагатися лише під нейтральним прапором. Їхні успіхи також використовуються для пропаганди під час війни в Україні. Численні володарі медалей з'являлися з Путіним на сцені стадіону "Лужники", деякі з них мали літеру "Z" на одязі, що символізувало їхню підтримку агресивної загарбницької війни Росії проти України.

Фехтувальники прокладають шлях

На цьому тлі міністерка спорту Норвегії Треттебергстуен не бере до уваги найвагоміший аргумент МОК щодо повернення російських та білоруських спортсменів, а саме їхню дискримінацію виключно за ознакою походження. "Йдеться не про дискримінацію за національною ознакою, а про чесність і солідарність щодо українських спортсменів, багато з яких не можуть брати участь у міжнародному спорті через те, що їхні об'єкти були зруйновані війною або через те, що вони самі змушені воювати, щоб захищати свою країну".

Читайте також: Фехтувальникам Росії та Білорусі відкрили шлях до Олімпіади в Парижі? 

Як видається, спортивний світ не бажає дотримуватися такої думки. Міжнародна федерація фехтування нещодавно запросила спортсменів з Білорусі та Росії на відбіркові змагання до Парижу-2024, цей приклад можуть наслідувати федерації з інших видів спорту. "Ми покажемо нашу мотивацію й силу на Олімпіаді, як ніколи раніше", - цитують ЗМІ російську олімпійську чемпіонку - шаблістку Софію Велику. Вона має звання майора російської армії і донедавна була головою Комісії спортсменів Олімпійського комітету Росії.