У ніч на 9 березня російська армія вкотре вдалася до масованого ракетного обстрілу України - найбільшого з середини листопада минулого року. Про його наслідки - в огляді DW.
Реклама
У ніч на 9 березня війська РФ здійснили черговий масований ракетний удар по території України. Він став найбільшим, починаючи від 15 листопада, і загалом третій за кількістю випущених ракет від самого початку масованих обстрілів критичної інфраструктури в жовтні. За даними головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного загалом було запущено 81 ракету різного типу базування.
Широкий арсенал
У командуванні повітряних сил останню ракетну атаку РФ також назвали найбільш диверсифікованою з точки зору використання різних засобів ураження. Російська армія запустила 28 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555, 20 крилатих ракет морського базування "Калібр", по шість X-22 та Х-47 "Кинджал", дві керовані ракети Х-31П, шість X-59 та 13 зенітних ракет С-300. Окрім того, було використано вісім ударних безпілотників "Shahed-136/131".
Українська система протиповітряної оборони показала чи не найнижчу результативність від самого початку масованих обстрілів - збити вдалося 34 ракети, або лише 42 відсотки від загальної кількості запущених, а також половину безпілотників. Причина в тому, що наявні засоби ППО не дозволяють збивати надзвукові ракети Х-22, Х-47 "Кинджал", а також зенітні С-300, пояснюють у командуванні Повітряних сил. Водночас зазначають, що "внаслідок організованої протидії" керовані авіаракети Х-31П та Х-59 хоч і не були збиті, але не досягли своїх цілей.
Міноборони РФ назвало атаку "масованим ударом відплати… у відповідь на теракти у Брянській області". "Мета удару досягнута, всі об'єкти української військової інфраструктури вражені, було зірвано перекидання резервів для ЗСУ та залізничні перевезення іноземного озброєння", - цитує російське державне інформагентство ТАСС заяву зроблену під час брифінгу міністерства оборони РФ.
За інформацією українських офіційних осіб, окрім об’єктів критичної інфраструктури в Києві, на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Одещині, Харківщині, Запоріжжі, Львівщині, Івано-Франківщині, Житомирщині та Вінниччині під удар потрапили й житлові будинки.
Так, у Золочівському районі Львівської області ракета влучила у приватну житлову забудову, вбивши п'ятьох цивільних. Пожежа знищила три житлові будинки, три автомобілі, гараж та кілька господарських будівель, повідомляє місцева обладміністрація. Ще одна людина загинула у Павлоградському районі Дніпропетровщини, поранення отримали двоє цивільних. У Святошинському районі Києва ракета поранила двох людей та пошкодила 20 автівок.
Окрім того, внаслідок чергового артилерійського обстрілу Херсона, які не припиняються ні на день, загинуло троє мешканців міста, які чекали на автобус на зупинці громадського транспорту.
Президент України Володимир Зеленський написав в офіційному Telegram-каналі, що РФ знову "повернулась до жалюгідної тактики" залякування українців. "Окупанти можуть лише тероризувати мирних людей. Це все, на що вони здатні. Але це їм не допоможе. Відповідальність за все скоєне їх не мине", - пообіцяв він.
Офіс генерального прокурора України впродовж дня інформує про відкриття в областях окремих кримінальних справ за наслідками російського обстрілу - провадження порушують за статтею про порушення правил та звичаїв війни, а на Львівщині, Херсонщині та Дніпропетровщині - у поєднанні з умисним вбивством.
По обіді четверга в Україні знову пролунала сирена повітряної тривоги, яка тривала приблизно півтори години. В окремих регіонах були помічені, запущені армією РФ, безпілотники. Про результати обідньої атаки на момент публікації статті офіційно не оголошували.
Водночас у Москві та Свердловській області про загрозу з повітря повідомили кілька телеканалів. Пізніше з'ясувалось, що їхнє мовлення зламали невідомі.
У Національній енергетичній компанії "Укренерго" в четвер заявили, що українська енергетична система не зазнала колапсу після чергового удару, а отже російська армія не досягла своєї головної мети. Остаточна оцінка завданої шкоди ще триває, повідомив очільник компанії Володимир Кудрицький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Є пошкодження як ТЕС, так і підстанцій "Укренерго", через що в окремих областях є обмеження енергопостачання". "Укренерго" вже працює над відновленням живлення всіх регіонів", - зазначив він.
З повідомлень обласних прокуратур випливає, що удари російських ракет прийшлися по енергетичних об'єктах Харківщини, Кіровоградщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, Івано-Франківщини, Одеської області, а також Києва й Харкова.
У Києві станом на 14 годину 9 березня без електропостачанням лишаються окремі райони, також припинилось централізоване опалення багатоквартирних будинків та постачання гарячої води. Точні терміни відновлення енергопостачання в "Укренерго" та місцевих адміністраціях поки що не називають.
Внаслідок ракетного удару знеструмленою лишилась також окупована росіянами Запорізька АЕС - найбільша атомна електростанція в Європі. Її останню працюючу лінію на 750 кВ було відключено о 5 ранку після обстрілу, а резервна ремонтується після пошкодження вже кілька днів.
"Це вперше, коли станція втратила живлення після 23 листопада 2022", - зазначив у четвер, 9 березня, генеральний директор Рафаель Гроссі у зверненні до Ради керівників МАГАТЕ. За його даними, палива у дизельних генераторах, від яких нині живиться станція вистачить на 15 днів. Два реактори перейшли у режим холодної зупинки. "Як ми можемо сидіти тут... і дозволяти цьому відбуватися? Так не може тривати далі... Щоразу ми кидаємо кості. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватися, одного разу наша удача закінчиться", - застеріг Гроссі з огляду на безпекову ситуацію на ЗАЕС.
Згодом "Укренерго" повідомило в своєму Telegram-каналі, що електроживлення ЗАЕС відновлено й вона знову отримує струм для своїх потреб з Об'єднаної енергосистеми України.
ЗСУ в Бахмуті: "Жага до перемоги нікуди не зникла"
01:49
Бахмут - "фортеця Донбасу" на лінії вогню
У Бахмуті на Донеччині до початку вторгнення РФ проживало понад 70 тисяч мешканців. Нині за місто точаться запеклі бої, досі не всі цивільні залишили місто. Про життя й реалії Бахмута з початку війни - у фотогалереї DW.
Фото: LIBKOS/AP Photo/picture alliance
Місто в очікуванні лиха
На цьому фото, зробленому навесні 2022-го, видно мурали на тему "Сім'я і діти" на вул. Чайковського у Бахмуті. У травні лінія фронту безпосередньо наблизилась до міста, почались артилерійські та авіаційні обстріли. Багато будинків зазнали значних руйнувань.
Фото: JORGE SILVA/REUTERS
"Відчуття бомжа"
Від російських ударів найпершими, ще навесні, особливо сильно постраждали багатоповерхівки на східній околиці Бахмута. Нині деякі тамтешні квартали не відрізнити від вулиць знищеного Маріуполя. "Відчуття бомжа - все втрачено, нічого не залишилося. Жити нема де, носити немає що, повернутись ні до кого. Все скрізь зруйновано", - розповіла ЗМІ евакуйована бахмутчанка Галина, чий будинок було знищено.
Фото: Aris Messinis/AFP/Getty Images
На руїнах школи
Дві учительки, що працювали у бахмутській загальноосвітній школі № 5, обіймаються на тлі руїн "храму знань". 24 липня російська армія завдала удару по цій школі. Будівля сильно постраждала. Обійшлося без жертв.
Фото: Diego Herrera Carcedo/AA/picture alliance
Зруйновані пам'ятки архітектури
За час війни внаслідок російських обстрілів було знищено та пошкоджено цілу низку визначних історичних будівель, серед яких Палац культури, приватний будинок купця Полякова 1880-их років, колишня жіноча гімназія, а також більш модерні будівлі як на вулиці Миру (на фото), які були "візитівкою" мирного Бахмута.
Фото: Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images
Останні приготування перед евакуацією
На цьому фото мешканець Бахмута Олександр Гаврись робить останні приготування перед тим, як вивезти дружину та двох дітей в евакуацію до Києва. З близько 73 тисяч жителів перед війною у місті станом на 7 березня 2023 залишалося менше 4 тисяч.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Залишилися самотні й немічні
З Бахмута та громади виїхали понад 90 відсотків мешканців. У місті упродовж місяців між обстрілами працювали кілька крамниць, одна аптека та автомагазин. Мешканцям міста з гуманітарним забезпеченням допомагали благодійні організації та волонтери.
Фото: ANATOLII STEPANOV/AFP/Getty Images
Залишаються попри все
Вагітна Ольга та її чоловік Влад позують для фото перед укриттям в Бахмуті 28 січня 2023 року. Ця пара - одні з тих небагатьох цивільних, які продовжували залишитися в місті попри інтенсивні бої. Бахмут нині - режимний об'єкт. Заїхати в місто можна лише за спецперепустками.
Фото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance
Життя у постійному страху
79-річна пенсіонерка Валентина Павлівна Бондаренко виглядає через штору за вікно своєї бахмутської квартири. Через нескінчені обстріли та постійну небезпеку багато бахмутчан цілі місяці провели у підвалах та укриттях. У підвал перемістилася і міська амбулаторія №7. Фото зроблене в серпні 2022 року.
Фото: Daniel Carde/Zumapress/picture alliance
Підвальний побут
"Ми звикли вже до різних свистів та вибухів", - розповіла DW бахмутчанка Ніна (праворуч на фото). Її доньки "виїхали в Європу", але вона з чоловіком поки залишатиметься в Бахмуті. "Я тут, допоки стоїть ЗСУ!" - запевняє вона. Проте обоє погоджуються, що у разі погіршення ситуації мирні жителі мають евакуюватися, аби не заважати військовим, якщо ворог буде ховатися за їхніми будинками.
Фото: Oleksandra Indukhova/DW
Черги у штабі гуманітарної допомоги
Гуманітарна ситуація в місті особливо погіршилася восени, після того, як 1 серпня 2022 року російські сили оголосили активний наступ на місто. Внаслідок атак і обстрілів було пошкоджено електромережі, стало сутужно із забезпеченням продуктами харчування, мобільний зв'язок працював з перебоями. Волонтери, що везли гуманітарні вантажі, також потрапляли під обстріли.
Фото: Diego Herrera Carcedo/AA/picture alliance
Виснажливі артилерійські бої
Основні бої за Бахмут розгортаються між артилерійськими підрозділами. За оцінками військових, у цьому районі задіяний майже повний спектр артилерійського та мінометного озброєння. Активно Бахмут атакують сили ПВК "Вагнер". Українські військові продовжують відбивати наступи.
Фото: Bulent Kilic/AFP/Getty Images
Бойовий прапор з Бахмута презентований Конгресу США
Президент України Володимир Зеленський 20 грудня відвідав передові позиції українських військових біля Бахмута. Він вручив нагороди бійцям та отримав від них бойовий прапор. За дві доби, виступаючи перед американськими конгресменами, він не забув згадати тих, хто захищає суверенітет України на фронті, і передав спікерці Конгресу Ненсі Пелосі прапор із підписами бійців з Бахмута.
Фото: Carolyn Kaster/AP Photo/picture alliance
Лікування поранених в польовому шпиталі біля Бахмута
Серед основних завдань військових медиків, які працюють біля лінії фронту: стабілізувати пораненого, не допустити смерті від втрати крові й больового шоку, а в тяжких випадках забезпечити перевезення пацієнта до тилової лікарні.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance
80 відсотків міста в руїнах
На цьому фото, зробленому в останні дні грудня 2022 року, дим здіймається над руїнами приватних будинків на околицях Бахмута. Унаслідок запеклих боїв житловий фонд міста зруйнований на понад 80 відсотків, повідомив на початку березня 2023 року голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
Фото: Libkos/AP/picture alliance
Масштаби руйнувань видно зі супутника
На цьому супутниковому знімку від 4 січня 2023 року, оприлюдненому компанією Maxar, добре видно масштаби руйнувань в районі Бахмута. "Місто було центром інтенсивних боїв між російськими та українськими силами протягом останніх 6 місяців, і знімки показують суттєві пошкодження будівель та інфраструктури", - зазначають в аерокосмічній компанії.
Фото: Maxar Technologies/picture alliance/AP
Місто-привид
На цьому фото, зробленому 13 лютого з дрона інформагенції AP, також видно масштаби руйнувань від затяжних боїв. Цілі ряди житлових будинків були знищені, стояти залишилися лише зовнішні стіни і пошкоджені фасади, а дахи та внутрішня підлога обвалилися, відкривши нутрощі руїн для снігу і цікавому оку дрона.
Фото: AP Photo/picture alliance
"Фортеця Бахмут" тримає оборону
Український військовий на тлі графіті у центрі міста "Бахмут любить Україну". Українське політичне та військове керівництво вирішило продовжувати оборону міста. У НАТО, втім, не виключають, що Бахмут може впасти найближчими днями, що не обов'язково означатиме поворотний момент війни.