1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Після ракетного удару РФ: цивільні жертви, знеструмлена ЗАЕС

9 березня 2023 р.

У ніч на 9 березня російська армія вкотре вдалася до масованого ракетного обстрілу України - найбільшого з середини листопада минулого року. Про його наслідки - в огляді DW.

Запуск трьох ракет з Бєлгородської області РФ знятий з Харкова, 9 березня 2023 року
Запуск трьох ракет з Бєлгородської області РФ знятий з Харкова, 9 березня 2023 рокуФото: Vadim Belikov/AP Photo/picture alliance

У ніч на 9 березня війська РФ здійснили черговий масований ракетний удар по території України. Він став найбільшим, починаючи від 15 листопада, і загалом третій за кількістю випущених ракет від самого початку масованих обстрілів критичної інфраструктури в жовтні. За даними головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного загалом було запущено 81 ракету різного типу базування.

Широкий арсенал

У командуванні повітряних сил останню ракетну атаку РФ також назвали найбільш диверсифікованою з точки зору використання різних засобів ураження. Російська армія запустила 28 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555, 20 крилатих ракет морського базування "Калібр", по шість X-22 та Х-47 "Кинджал", дві керовані ракети Х-31П, шість X-59 та 13 зенітних ракет С-300. Окрім того, було використано вісім ударних безпілотників "Shahed-136/131".

Українська система протиповітряної оборони показала чи не найнижчу результативність від самого початку масованих обстрілів - збити вдалося 34 ракети, або лише 42 відсотки від загальної кількості запущених, а також половину безпілотників. Причина в тому, що наявні засоби ППО не дозволяють збивати надзвукові ракети Х-22, Х-47 "Кинджал", а також зенітні С-300, пояснюють у командуванні Повітряних сил. Водночас зазначають, що "внаслідок організованої протидії" керовані авіаракети Х-31П та Х-59 хоч і не були збиті, але не досягли своїх цілей.

Читайте також: Ракети Х-22, С-300 та С-400: чому їх не збиває українська ППО?

"Відплата" загиблими і пораненими

Міноборони РФ назвало атаку "масованим ударом відплати… у відповідь на теракти у Брянській області". "Мета удару досягнута, всі об'єкти української військової інфраструктури вражені, було зірвано перекидання резервів для ЗСУ та залізничні перевезення іноземного озброєння", - цитує російське державне інформагентство ТАСС заяву зроблену під час брифінгу міністерства оборони РФ.

Зруйнований будинок на ЛьвівщиніФото: Mykola Tys/AP/picture alliance

За інформацією українських офіційних осіб, окрім об’єктів критичної інфраструктури в Києві, на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Одещині, Харківщині, Запоріжжі, Львівщині, Івано-Франківщині, Житомирщині та Вінниччині під удар потрапили й житлові будинки. 

Так, у Золочівському районі Львівської області ракета влучила у приватну житлову забудову, вбивши п'ятьох цивільних. Пожежа знищила три житлові будинки, три автомобілі, гараж та кілька господарських будівель, повідомляє місцева обладміністрація. Ще одна людина загинула у Павлоградському районі Дніпропетровщини, поранення отримали двоє цивільних. У Святошинському районі Києва ракета поранила двох людей та пошкодила 20 автівок.

Окрім того, внаслідок чергового артилерійського обстрілу Херсона, які не припиняються ні на день, загинуло троє мешканців міста, які чекали на автобус на зупинці громадського транспорту.

Читайте також: Ракетний удар РФ у День народження Шевченка: як його пережили кияни

Відповідальність за воєнні злочини

Президент України Володимир Зеленський написав в офіційному Telegram-каналі, що РФ знову "повернулась до жалюгідної тактики" залякування українців. "Окупанти можуть лише тероризувати мирних людей. Це все, на що вони здатні. Але це їм не допоможе. Відповідальність за все скоєне їх не мине", - пообіцяв він.

В Києві ракети також впали в житловому районіФото: Thibault Camus/AP/picture alliance

Офіс генерального прокурора України впродовж дня інформує про відкриття в областях окремих кримінальних справ за наслідками російського обстрілу - провадження порушують за статтею про порушення правил та звичаїв війни, а на Львівщині, Херсонщині та Дніпропетровщині - у поєднанні з умисним вбивством.

По обіді четверга в Україні знову пролунала сирена повітряної тривоги, яка тривала приблизно півтори години. В окремих регіонах були помічені, запущені армією РФ, безпілотники. Про результати обідньої атаки на момент публікації статті офіційно не оголошували.  

Водночас у Москві та Свердловській області про загрозу з повітря повідомили кілька телеканалів. Пізніше з'ясувалось, що їхнє мовлення зламали невідомі.

Читайте також: Воєнні злочини: до слідчих з України завжди буде упередження

Енергосистема встояла

У Національній енергетичній компанії "Укренерго" в четвер заявили, що українська енергетична система не зазнала колапсу після чергового удару, а отже російська армія не досягла своєї головної мети. Остаточна оцінка завданої шкоди ще триває, повідомив очільник компанії Володимир Кудрицький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Є пошкодження як ТЕС, так і підстанцій "Укренерго", через що в окремих областях є обмеження енергопостачання". "Укренерго" вже працює над відновленням живлення всіх регіонів", - зазначив він.

З повідомлень обласних прокуратур випливає, що удари російських ракет прийшлися по енергетичних об'єктах Харківщини, Кіровоградщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, Івано-Франківщини, Одеської області, а також Києва й Харкова.

У Києві станом на 14 годину 9 березня без електропостачанням лишаються окремі райони, також припинилось централізоване опалення багатоквартирних будинків та постачання гарячої води. Точні терміни відновлення енергопостачання в "Укренерго" та місцевих адміністраціях поки що не називають.

Читайте також: "Моторошне враження". Свідок подій про захоплення ЗАЕС росіянами

ЗАЕС без електрики

Внаслідок ракетного удару знеструмленою лишилась також окупована росіянами Запорізька АЕС - найбільша атомна електростанція в Європі. Її останню працюючу лінію на 750 кВ було відключено о 5 ранку після обстрілу, а резервна ремонтується після пошкодження вже кілька днів.

Запорізька АЕС нині живиться від дизельних генераторівФото: Andrei Rubtsov/ITAR-TASS/IMAGO

"Це вперше, коли станція втратила живлення після 23 листопада 2022", - зазначив у четвер, 9 березня, генеральний директор Рафаель Гроссі у зверненні до Ради керівників МАГАТЕ. За його даними, палива у дизельних генераторах, від яких нині живиться станція вистачить на 15 днів. Два реактори перейшли у режим холодної зупинки. "Як ми можемо сидіти тут... і дозволяти цьому відбуватися? Так не може тривати далі... Щоразу ми кидаємо кості. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватися, одного разу наша удача закінчиться", - застеріг Гроссі з огляду на безпекову ситуацію на ЗАЕС.

Згодом "Укренерго" повідомило в своєму Telegram-каналі, що електроживлення ЗАЕС відновлено й вона знову отримує струм для своїх потреб з Об'єднаної енергосистеми України.

Читайте також: Окупована ЗАЕС знову на межі: Україна готує РФ рахунок за збитки 

ЗСУ в Бахмуті: "Жага до перемоги нікуди не зникла"

01:49

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW