У Росії продовжує розростатися кризова ситуація з пальним, спричинена атаками українських безпілотників. Нафтопереробні заводи (НПЗ) один за одним закриваються на ремонт - обсяги виробництва значно знизилися.

У результаті біржові ціни на пальне різко злетіли до рекордних показників і не поспішають знижуватися. Ціни на заправках теж помітно зросли, та все ж поки що не так драматично - влада їх штучно стримує. Однак, як і в радянські часи, регулювання цін призводить до дефіциту.

Якої шкоди українські дрони завдали нафтопереробці в РФ

Протягом останніх кількох місяців, судячи з даних з відкритих джерел, які вивчила DW, українські дрони атакували Афіпський, Волгоградський, Ільський, Новокуйбишевський, Новошахтинський, Рязанський, Самарський, Саратовський, Слов'янський, Сизранський і Ухтинський нафтопереробні заводи, а також, імовірно, ще низку НПЗ. Це трохи менше половини від їхньої загальної кількості.

За даними дослідницької компанії "Сіала", обсяг доступних потужностей для виробництва бензину в Росії у серпні знизився на шість відсотків порівняно з липнем, а у вересні - вже на 18 відсотків. Потужності для виробництва дизельного пального скоротилися на сім відсотків у серпні та на 20 відсотків у вересні. На дві третини це скорочення зумовлено саме атаками дронів, вказує експерт агентства Володимир Нікітін.

Приблизно таку ж оцінку - 20 відсотків - у розмові з виданням "Коммерсант" навів один із представників російського ринку пального. За його словами, дефіцит бензину у вересні становив 400 тисяч зі стандартних щомісячних поставок у два мільйони тонн.

Чому криза пального загострилася саме зараз?

Криза з пальним у Росії цього року почала формуватися ще в середині літа, до того як НПЗ почали масово виходити з ладу. Зійшлося одразу кілька факторів: сезонне зростання попиту, плановий ремонт одних заводів і позаплановий - інших. Крім того, нафтові компанії значно наростили експорт.

Коли ціни на біржі через брак пального почали ставати рекордними, російська влада запровадила тимчасову заборону на експорт. Цей захід охолодив ринок. Однак експерти попереджали: якщо до вже наявних дестабілізуючих чинників додасться ще один - наприклад, масовані атаки безпілотників - ефект ембарго швидко зійде нанівець. Саме так і сталося.

При цьому велику роль, очевидно, зіграло те, що Збройні сили України змінили тактику. Вони повторно атакують одні й ті ж НПЗ, заважаючи їм відновити роботу. Наприклад, Рязанський завод (найбільший у Росії) зазнавав ударів щонайменше шість разів, Волгоградський і Сизранський - по чотири.

Раніше - наприклад, у 2024 році - кожен НПЗ зазнавав лише одного удару, тому збитки вдавалося усувати за лічені дні, максимум - за кілька тижнів, зазначає в розмові з DW експерт Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко.

У чому проявляється паливна криза в Росії

Російські виробники зобов'язані продавати на біржі не менше 15 відсотків бензину. З початку року котирування злетіли більш ніж на 40 відсотків. Ціни тримаються історичних максимумів. На заправках зростання цін більш помірне, тому що влада його штучно стримує.

Головний інструмент регулювання паливного ринку в Росії - це так звані демпферні виплати: нафтові компанії продають бензин усередині країни за регульованими цінами, а держава частково компенсує їм втрати, якщо такі виникають. Крім того, за тим, щоб ціни не зростали, стежить Федеральна антимонопольна служба. 30 вересня вона анонсувала перевірку АЗС у низці регіонів РФ.

У підсумку зростання роздрібних цін на бензин з початку року, за даними Росстату, до 24 вересня становило 8,36 відсотка. Це удвічі вище за загальний рівень інфляції, але все ж не критично. Проблема полягає у тому, що підтримку від держави отримують не всі. АЗС, які не пов'язані з нафтовими компаніями і не отримують від них пальне безпосередньо, змушені закуповувати його на біржі, де ціни вже наближаються до роздрібних. Це ставить їх у скрутне становище.

Як дефіцит пального позначається на роботі АЗС

"Те, що відбувається, - це не колапс і не жах: проблеми викликані тим, що ринок звик працювати в ситуації, коли бензину було, взагалі-то, багато і, за великим рахунком, більше, ніж потрібно, - пояснює Сергій Вакуленко. - Є логістичні труднощі (через те, що то один, то інший НПЗ припиняє роботу). На це накладається те, що незалежні мережі АЗС змушені припиняти закупівлі, адже для них бензин на біржі занадто дорогий".

У результаті деякі незалежні АЗС просто закриваються - інакше їм довелося б продавати бензин у мінус. Різниця між оптовою ціною і роздрібною вже не покриває витрати.

Загалом, за підрахунками аналітичної компанії "ОМТ-Консалт", з 28 липня до 22 вересня кількість заправок, що продають бензин, у Росії скоротилася на 360 об'єктів. Начебто не так і багато. Але значна частина АЗС, які закрилися, працювали в окремих регіонах - і там ситуація стала напруженою.

У результаті, на півдні Росії, в Ростовській області, республіці Марій Ел і Єврейській автономній області, закрилися 12-14 відсотка заправок, а в анексованих Росією Криму і Севастополі - половина. У зоні ризику, за даними "ОМТ-Консалт", опинилися регіони Далекого Сходу. В інших регіонах АЗС не закриваються, але бензин може надходити з перебоями.

Як влада РФ намагається впоратися з кризою

Ембарго на вивезення пального з Росії спочатку запроваджували до 31 серпня, згодом його було продовжено - поки що воно діє до кінця 2025 року. Крім цього, Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі. Але кризу ці заходи не погасили.

Віцепрем'єр РФ Олександр Новак, за даними "Коммерсанта", запропонував уряду також обнулити мита на імпорт з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру, щоб забезпечити поставки і звідти.

Ще одна ініціатива - дозволити виробникам використовувати монометиланілін - октанопідвищувальну присадку, яка дає змогу випускати бензин із низькоякісної сировини. У 2016 році Росія заборонила її застосування, приєднавшись до європейських екологічних вимог щодо викидів.

Однак викликає сумніви те, чи дадуть ці заходи необхідний ефект у разі продовження дронових ударів. На деяких заводах, за твердженням Сергія Вакуленка, "не залишилося живого місця". Зрештою, на його думку, російська влада може бути змушена піти на важке для себе рішення - спробувати домовитися з Україною про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах.