Фортифікаційні споруди на Харківщині та інших напрямках, звідки можливий повторний наступ російських військ, як запевняла українська влада, почали будувати заздалегідь. Ще 9 квітня у Харківську область з інспекційним візитом приїжджав український президент Володимир Зеленський, аби особисто ознайомитися з процесом зведення оборонних споруд та укріплень поблизу кордону з РФ. "Харківська область - це дуже важливий напрямок. Ми маємо бути підготовлені. А росіяни мають бачити, що ми готові оборонятися", - говорив тоді Зеленський.

Не було навіть заміновано?

Однак вже 10 травня армія Росії почала атакувати прикордонні населені пункти у Харківській області, швидко перетнула кордон, захопила низку українських сіл і почала бої за місто Вовчанськ. Заяви командира підрозділу розвідки Збройних Сил України Дениса Ярославського про стан першої лінії оборони спричинили величезний резонанс. "Першої лінії фортифікацій та мін просто не було. Ворог вільно увійшов у сіру зону, по всій лінії кордону, яка в принципі не повинна була бути сірою. За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це чи шалене злодійство чи навмисний саботаж!", - написав він 12 травня на сторінці у Facebook, зазначивши, що перебуває під Вовчанськом.

Дещо згодом портал DeepState повідомив, що у Харківській області на околицях села Липців, поблизу якого зараз також точаться бої, ще з літа 2023 року лежать загородження, з яких мали будувати лінію оборони. "Відповідно, тепер вони стануть подарунком ворогу" - не виключають аналітики DeepState.

Читайте також: Ціна оборони Харкова: що потрібно знати про друге за величиною місто України

Обурення через відсутність ефективної фортифікації на Харківщині та вимоги з'ясувати, чому так сталося, а також вжити заходів гучно висловили і в парламентській опозиції. Фракція "Європейська солідарність" ("ЄС") вимагає негайно зібрати Верховну Раду і заслухати представників влади про реальний стан укріплень в Україні. Голова фракції "ЄС" Петро Порошенко заявив, що ситуація на фронті, зокрема, у прикордонні Харківської області вимагає об'єднати зусилля влади, бізнесу, волонтерів і всього суспільства. Він вважає, якщо висновки не будуть зроблені, то "Бахмут, Авдіївка, Мар'їнка постійно повторюватимуться на фронті". За словами Порошенка, ще у грудні "Європейська солідарність" запропонувала всім фракціям Верховної Ради підписати відповідний проєкт постанови для створення Тимчасової слідчої комісії щодо фортификацій, однак ця постанова досі блокується монобільшістю та керівництвом парламенту.

Як зазначають опитані DW експерти, єдиного центру координації зведення фортифікаційних споруд чи органу, який би відповідав би за це в Україні немає. За оборонні рубежі неподалік лінії зіткнення чи кордону з Росією, так звану першу і другу оборонну лінію, відповідають військові - Держслужба спецтранспорту міноборони, Сили підтримки ЗСУ та піхотні підрозділи. За більш тилові рубежі, тобто третю лінію - здебільшого обласні військові адміністрації, місцева влада, мінінфраструктури (після публікації статті міністерство інфраструктури України заперечило DW, що відповідає за зведення фортифікаційних споруд - Ред.). "Харківська обласна адміністрація брала і бере участь у побудові третьої смуги ліній оборони, а першу і другу будують військові", - зазначив в інтерв'ю DW заступник очільника Харківської ОВА Роман Семенуха.

Тим часом у Генеральному штабі ЗСУ запевняють, що інженерні війська ЗСУ постійно облаштовують оборонні рубежі по всій лінії фронту і розширюють систему інженерних загороджень - як мінно-вибухових, так і невибухових. "Тільки в Харківській області за 2024 рік інженерно-саперними підрозділами Сил підтримки було встановлено десятки тисяч мін", - йдеться у повідомленні пресслужби Генштабу у Facebook.

Своєю чергою голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив, що будувати фортифікації безпосередньо поблизу кордону з Росією було небезпечно. "Коли ми будували по факту другу-третю лінію, яка віддалена від лінії кордону чи фронту, на 10-15-20 і навіть 30 км, то ворог бив і знищував нашу техніку. У нас понад 30 одиниць техніки - цивільної будівельної - знищено, 4 людини загинули, більше 15 - поранення. Це ті наші цивільні підрядники, харків'яни, які виконували роботи на відповідних напрямках", - сказав Синєгубов в інтерв'ю ВВС. За його словами, ОВА виконує будівництво під запити міноборони.

Можлива корупція на зведенні фортифікацій?

Напередодні видання "Українська правда" опублікувало блог голови антикорупційного центру "Межа" Мартини Богуславець, яка проаналізувала публічні витрати Харківської ОВА на зведення фортифікацій. Вона стверджує про випадки укладання прямих договорів на постачання деревини, які отримували фірми сумнівного походження і з ознаками фіктивності. "Багатомільйонні підряди на будівництво фортифікаційних споруд, на які там загалом витратили 7 мільярдів гривень, Харківська ОВА зливала на підставні фірми аватарів", - написала Богуславець.

У Харківській ОВА 15 травня повідомили, що здійснюють перевірку щодо поставок деревини для будівництва фортифікаційних споруд за укладеними договорами з підрядниками. Синєгубов також запевнив, що в ОВА постійно реагують на повідомлення ЗМІ чи інформацію правоохоронців, перевіряють підрядників та розривають договори з тими, у діях яких виявлять зловживання, чи хто не справляється зі строками виконання контрактів.

Фортифікації на Харківщині: брак людей, зброї та сіра зона

Прикордонні села Харківщини були у сірій зоні, де неможливо було проводити роботи зі зведення фортифікацій через безпековий ризик, вважає експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука Олександр Коваленко. "Фактично, в прикордонній смузі після звільнення в 2022 році Харківщини десь до п'яти кілометрів це була саме ця сіра зона, яка не мала фортифікацій, не мала постійних позицій, на яких би знаходилися сили оборони України. Їх неможливо було б розміщувати, бо вони прострілювались. Там тільки знаходилися час від часу патрулі прикордонників. Росіяни знали це і скористалися цим", - каже Коваленко. 

Австрійський полковник, військовий історик Маркус Райснер (Markus Reisner) також вважає, що через обстріли не було можливості побудувати українські лінії оборони безпосередньо на кордоні. "Тобто була певна сіра зона, і ця сіра зона була успішно окупована росіянами", - пояснює експерт в інтерв'ю DW.  Крім того, через обстріли російською армією українського прикордоння замінувати цю територію також було складно, каже він. 

"Усі фортифікації мають будуватися до конфлікту або принаймні в безпечному тилу. Безпосередньо на фронті це дуже складно. Просто уявіть: треба будувати мінні поля, які складаються з кількох тисяч мін. Не можна просто вийти на відкриту місцевість і встановлювати їх, тому що російські дрони стежитимуть за вами й ви можете опинитися під ударом", - пояснює Маркус Райснер. На його думку, протягом наступних днів, навіть, можливо, наступного тижня, стане зрозуміло, чи витримає перша лінія оборони українських збройних сил натиск російської армії. 

Як зазначає Олександр Коваленко, те, що російська армія загальмувала на кілька днів під Вовчанськом у просуванні далі вглиб Харківської області, свідчить про те, що російські солдати таки вперлися в українські оборонні споруди. А це, на його переконання, вказує на те, що певна система фортифікацій там є.

Натомість екскомандувач Аеромобільних (Десантно-штурмових) військ України, полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Іван Якубець, хоч і погоджується, що розбудувати систему фортифікаційних споруд вздовж кордону з Росією після деокупації Харківської області було проблематично через постійні обстріли, але переконаний, що це було можливо. На його думку, це могли б зробити піхотні війська ЗСУ, якщо правильно вибудувати їхню роботу, головне - щільно прикривати зведення інженерних оборонних споруд артилерією. Однак усього цього бракувало на Харківщині. "Для побудови ефективних оборонних рубежів потрібно багато людей та зброї для прикриття", - зазначає він. На переконання експерта, військово-політичне керівництво країни пізно почало мобілізацію.