1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Наступ ЗСУ на півдні: що кажуть про нього західні експерти

Олександра Іванова
1 вересня 2022 р.

Інформації про оголошений Києвом наступ у Херсонській області замало, й вона суперечлива. Чи мають ЗСУ шанс на прорив російської лінії оборони? Що думають про це військові експерти з Європи та США?

Український військовий в окопі
Український військовий в окопіФото: DW

Про наступ ЗСУ у Херсонській області та інших частинах півдня України голова пресцентру Сил охорони та оборони "Південь" Наталія Гуменюк оголосила 29 серпня. Тим часом про подробиці цієї операції досі відомо небагато. Українські ЗМІ пишуть про прорив першої лінії російської оборони на Херсонщині, а міністерство оборони РФ заявляє про "невдалу" спробу української сторони провести наступ у Миколаївській та Херсонській областях на трьох напрямках та називає цифри знищеної бойової техніки та особового складу ЗСУ.

Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський попередив, що "конкретики" щодо наступ ЗСУ на півдні не можна буде почути від жодної людини, "бо це - війна". Що кажуть про ситуацію на південному напрямі фронту західні експерти? 

Чи триває контрнаступ ЗСУ під Херсоном?

За словами британського військового аналітика Джастіна Крампа, "ситуацію на фронті поки що приховує димова завіса боїв", проте "масштаб того, що ми бачимо зараз, набагато більший за те, що ми бачили раніше". "Схоже, що за масштабами ця наступальна операція справді відповідає тому, чого хотів український президент", - констатує він.

Читайте також: Армія РФ "у шоці", а Україні потрібна зброя - експерти про війну

Про те, що Зеленський доручив українським військовим підготувати план операції щодо повернення південних територій країни, окупованих російською армією, очільник міноборони України Олексій Рєзніков розповів 10 липня в інтерв'ю британській газеті The Times. Крамп упевнений: у Києва "були політичні завдання та терміни, щоб досягти своїх цілей у південному регіоні". Україна хотіла досягти певних успіхів у районі Херсона до того, як Росія зможе провести там якийсь референдум у вересні, пояснює він.

Зі свого боку, Бен Ходжес, генерал-лейтенант армії США у відставці, відповідаючи на запитання DW про те, чи можна вважати поточні події на півдні України початком контрнаступу ЗСУ, зазначив: "Ми не впевнені. Український генеральний штаб провів дуже хорошу роботу із захисту інформації. Про росіян ми знаємо більше, ніж про те, як діють українські військовослужбовці".

Шанси ЗСУ на прорив на півдні України

При цьому Ходжес вважає ЗСУ здатними на проведення успішного наступу. "Вони протистояли бажанню кинути додаткову техніку та живу силу на полі бою, акумулюючи сили, які були б готові розпочати атаку, щойно для цього з'являться відповідні умови", - наголошує генерал у відставці.

Як приклади необхідних для контрнаступу приготувань він називає взяття наприкінці липня в тактичне оточення російського угрупування. "Думаю, якщо Україна дійсно почне наступ, то час і місце для нього були обрані правильно", - констатує він.

Читайте також: Чи реально відкинути російських окупантів до кінця року?

Роль західної зброї в Україні

Опитані DW експерти мають спільну думку, що важливу роль у формуванні поточної ситуації на фронті відіграли постачання західних озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, які зараз активно залучають ЗСУ.

"Останнім часом можна було спостерігати ефективне використання РСЗВ HIMARS та інших систем озброєнь у ході так званих формувальних операцій - коли знищується російська логістика, артилерія, ракети, командування, - вказує американський відставний генерал Ходжес. - Є відчуття, що за цим буде щось велике, але ми не маємо впевненості. Ми дізнаємося більше протягом найближчих кількох днів".

Генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес (США)Фото: picture-alliance/Eventpress Stauffenberg

Водночас британський військовий аналітик Джастін Крамп у коментарі щодо доступних кадрів боїв в Україні зауважує, що на них видно поставлені Заходом бронетранспортери. "У цілому це виглядає як цілком значущий загальновоєнний наступ з використанням танків, літаків, вертольотів та артилерії, спрямований на те, щоб домогтися бодай обмеженого прориву лінії фронту з Росією", - додає Крамп.

Зі свого боку, Бредлі Боумен з американського аналітичного центру Фонд демократій (FDD) нагадує про те, що тільки від США з січня 2021 року Україна отримала військову допомогу на 13,5 мільярда доларів. Нині Київ перебуває під тиском, оскільки від нього очікують, що українська армія "не просто триматиме оборону, але й перейде в наступ", вважає він.

Читайте також: Подоляк: Москва воюватиме до останнього росіянина, але не в Україні

"Українці використали отриману зброю за призначенням, і в деяких місцях - я не хочу перебільшувати - вони почали переходити у контрнаступ: на півдні, в районі Херсона, - каже Боумен. - І це враховуючи що росіяни перегрупувалися та передислокували туди свої війська".

Реакція Росії на український наступ

Як реагує на початок оголошеного наступу ЗСУ російська сторона? За словами Бена Ходжеса, у США бачать і спроби представити усе так, ніби нічого не відбувається, і прояви паніки.

За оцінкою Ходжеса, проблема армії РФ полягає у тому, що вона так і не усунула труднощі, які мала ще у лютому: "Йдеться про управління та про те, як ухвалюються рішення про пересування особового складу". На думку відставного генерала, стан логістики ЗС РФ з кожним тижнем стає дедалі гірше, саме тому російські військові не в стані ефективно реагувати на зміну ситуації.

Коментуючи заяви про те, що Росія має намір збільшити чисельність особового складу ЗС на 10 відсотків, Ходжес заявляє, що "готовий поставити велику суму" на те, що це не вдасться та "137 тисяч росіян, які бажатимуть піти в армію, не знайдуться". З іншого боку, навіть якби це і вдалося, то на підготовку та екіпірування цих людей пішли б місяці, уточнив він. 

Проблеми російської армії

На проблеми Росії з набором військовослужбовців звертає увагу Буркгард Майснер (Burkhard Meißner), аналітик з Німецького інституту оборонних і стратегічних досліджень, професор Університету Бундесверу в Гамбурзі. За його словами, після шести місяців війни російська армія перебуває "у стані глибокого шоку", "але водночас вона не повалена".

Одна з проблем, на яку звертає увагу Майснер, аналізуючи ситуацію, - великі втрати військової техніки у росіян, зокрема, танків, втрати яких, за його даними, "обчислюються чотиризначними числами".

Російська армія так і не змогла взяти під контроль повітряний простір, "хоча від неї чекали на це вже на другий день війни", продовжує Майснер. "Те, що ця армія виявилася не в змозі ні блискавично, ні за пів року окупувати Україну, хоча багато хто вважав її здатною на це, і сам факт того, що це не вдалося, підриває віру цієї армії у саму себе", - підсумовує німецький експерт .

Батько і син пліч-о-пліч на фронті

01:47

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW