САУ Panzerhaubitze 2000 - розробка німецьких зброярів. Вважається однією з найкращих у своєму класі через високу скорострільність, мобільність і захищеність екіпажу. Веде обстріл 155-мм снарядами калібру НАТО. Ефективна дальність вогню - до 50 кілометрів. Кілька десятків цих систем Україна отримала від Німеччини й Нідерландів. Оголошено подальші поставки.

Україна стала першою країною світу, котра восени 2022 року замовила цю новітню німецьку колісну САУ - розробку оборонного концерну KMW. Розробник запевняє, що ця артсистема може застосовувати різноманітні 155-міліметрові снаряди. Перші САУ мають надійти до ЗСУ у 2025 році.

Ця система - розробка французької компанії Nexter. Стріляє 155-міліметровими снарядами стандарту НАТО. Дальність вогню - до 42 кілометрів. В ЗСУ застосовуються з 2022 року. Десятки цих гармат передали Україні Франція й Данія. Крім того, ЗМІ повідомляли про готовність уряду Бельгії придбати кілька таких гаубиць для подальшої передачі їх ЗСУ. На фронті ці системи довели свою високу ефективність.

Колісна САУ Archer - розробка міжнародної оборонної компанії BAE Systems. Вважається однією з найкращих у своєму класі, особливо щодо скорострільності. Стріляє стандартним для НАТО 155-міліметровим снарядом. Стокгольм передав Україні вісім таких систем і обіцяв надати інші.

Для оборони України застосовують також американську САУ M-109. Нині на озброєнні ЗСУ перебувають одразу кілька модифікацій цієї немолодої, але ефективної 155-міліметрової артсистеми.

САУ AS90 - британська розробка, що так само застосовує 155-міліметрові снаряди. ЗСУ отримали від Лондона кілька партій цих систем. В українському міноборони зауважували, що AS90 - це високоточна сучасна артилерійська система, яка "забезпечує броньований захист свого екіпажу, водночас даючи йому змогу вражати цілі на великій відстані".

Польська САУ Krab - це "рідня" британської системи AS90, оскільки башта й гармата у них ідентичні, лише шасі різні. Українські артилеристи не раз дуже схвально відгукивалися про ці польські системи, що значно перевищують за своїми характеристиками радянські САУ, які отримала Україна після розпаду СРСР.

Словацька колісна гаубиця Zuzana-2 - це модернізація попередньої версії калібру 155 міліметрів. Спочатку весною 2022 року тодішня влада Словаччини пообіцяла надати Україні вісім таких САУ, а згодом Данія, Німеччина та Норвегія профінансували замовлення 16 таких нових систем у словацької компанії-виробника.

З літа 2023 року Сили оборони України застосовують у боях чеську колісну САУ DITA, котра має так само західний калібр у 155 міліметрів. Ці артсистеми в чеської компанії-виробника Excalibur-Army закуповують західноєвропейські країни. У жовтні 2024 року Нідерланди замовили ще шість таких САУ для ЗСУ.

Колісна САУ Dana M2 - попередниця системи DITA. Стріляє вона боєприпасами радянського калібру - 152 міліметри. ЗСУ отримали кілька десятків цих гаубиць, а також певну кількість їхніх попередниць - DANA VZ 77.

САУ "Богдана" - це розробка українських зброярів. Утім, теперішнє шасі для цих систем - це чеське чотиривісне шасі Tatra T815-7. Крім того, за словами самих українських зброярів, ця артсистема, що має західний калібр у 155 міліметрів, випускається в кооперації з європейськими партнерами. На додачу, уряд Данії напряму профінансував виробництво й передачу ЗСУ 18 САУ "Богдана".

Причіпна гаубиця M777 пройшла своє перше бойове "хрещення" під час перебування в Афганістані контингенту НАТО та союзних сил. Може вражати цілі 155-мм снарядами на відстані до 40 кілометрів. З весни 2022 року Україна отримала більше сотні таких гармат зі США, Канади та Австралії. У ЗСУ отримала прізвисько "три сокири".

FH-70 - спільна розробка ФРН, Італії та Великобританії ще часів "холодної війни". Застосовує снаряди калібром 155 міліметрів та має досить високу скорострільність. Одна з головних особливостей - наявність двигуна, що перетворює цю систему в саморухому й значно підвищує її живучість на полі бою. Відомо, що ці артсистеми передавали Україні Італія та Естонія.

Ці французькі гаубиці розроблялися компанією GIAT Industrie ще в часи "холодної війни". Однак попри вік вони й досі мають непогані бойові характеристики завдяки високому рівню автоматизації й точності стрільби. Крім того, вони ще й саморухомі, що підвищує їхню живучість. Україні Париж передав відносно невелику кількість цих систем.

Від кількох західних союзників Україна отримала британську легку 105-мілметрову причіпну гаубицю L-119 (ранні версії мали індекс L-118), що випускається й у США за ліцензією під індексом M-119. Її головна особливість - легкість і маневровість, завдяки чому такі гармати без проблем можна перевозити навіть позашляховиком.

Легкі 105-міліметрові гаубиці типу OTO Melara Mod 56 Україна отримала в межах військової допомоги від Іспанії. Випускати їх почали ще наприкінці 1950-их, тож ця артсистема є однією з найчисленніших в армії Іспанії. Хоч нині ці гаубиці вважаються морально застарілими, однак в Україні їм знайшли застосування.

Причіпна гаубиця M114 американського виробництва, калібром 155 мм. Цю артсистему було взято на озброєння в 1940-х роках у розпал Другої світової війни. Застосовувалася в багатьох конфліктах. У армії США прослужила до 1980-х років. Стояла на озброєнні багатьох західних країн і попри поважний вік захищає Україну.

Від західних союзників Україна отримала й гаубиці М101 калібру 105-мм. Артсистеми М101 також виготовляли ще за часів Другої світової війни, однак їм теж знайшлося застосування в Україні.

ЗРК Patriot надійшли в Україну у квітні 2023 року - передала ФРН. Patriot у версії PAC-3 може протидіяти балістичним загрозам, що він і довів - на початку травня 2023 року було збито російську аеробалістичну ракету "Кинджал", яку пропаганда РФ називала "невразливою". Країни-постачальники - Нідерланди, США, ФРН, Румунія. Іспанія обіцяла надати боєкомплект, а Норвегія - оплатити закупівлі цих ЗРК.

ЗРК SAMP/T є франко-італійською розробкою та став першою європейською системою, що може збивати балістичні ракети. У червні 2023 року президент Франції Макрон повідомив, що одна така система вже стоїть на озброєнні ПС ЗСУ. Улітку 2024 року стало відомо про плани Італії передати Україні ще одну таку систему.

У жовтні 2022 року стало відомо про прибуття в Україну першої системи німецького ЗРК середнього радіусу дії IRIS-T SLM. Цей комплекс оснащений модифікованими для застосування з землі ракетами класу "повітря-повітря" й ефективний у протидії літакам, гелікоптерам, БпЛА та крилатим ракетам, що він не раз доводив під час бойових дій в Україні. Крім ФРН, ці системи або їхні складові постачала й Швеція.

IRIS-T SLS - підвид цього комплексу, який має менше ракет, а самі ракети меншої дальності, зате значно мобільніший. Україна отримувала від ФРН і цей ЗРК. Крім того, його поставки плануються й у майбутньому.

Восени 2022 року в Україну надійшли перші установки сучасного американсько-норвезького ЗРК середнього радіусу NASAMS. Цей комплекс так само добре себе зарекомендував у протидії російським дронам та крилатим ракетам. З відкритих джерел відомо, що Україна отримала або очікує на отримання загалом кількох десятків батарей цих ЗРК від цілої низки країн.

ЗРК Spada Aspide - європейська розробка. У листопаді 2022 року повідомлялося про надходження перших цих наданих Іспанією комплексів на озброєння ЗСУ. За характеристиками він відповідає німецькому IRIS-T або американсько-норвезькому ЗРК середнього радіусу NASAMS.

Франція передала Україні кілька батарей зенітно-ракетних комплексів Crotale. Цей ЗРК теж ефективно може протистояти низьковисотним цілям, як-от БпЛА, літаки й гелікоптери.

ЗРК MIM-23 Hawk - це справжній "ветеран" протиповітряної оборони країн НАТО, прийнятий на озброєння наприкінці 1950-х років. Утім, він пережив кілька модернізацій і досі спроможний істотно посилити захист неба від літаків, БпЛА та крилатих ракет, що він неодноразово доводив з осені 2023 року в Україні. Передачу цих систем або їхніх компонентів Україні оголошували зокрема Іспанія, США й Швеція.

Британські самохідні зенітно-ракетні комплекси Stormer HVM надійшли на озброєння ЗСУ ще влітку 2022 року й не раз ефективно прикривали дії ЗСУ на передовій. ЗРК Stormer HVM веде вогонь ракетами від британського ПЗРК Starstreak. Комплекс розрахований на знищення низьковисотних літаків, гелікоптерів чи БпЛА.

ЗРК Avenger - високомобільний ЗРК малого радіусу дії, розміщений на шасі бронеавтомобіля HMMWV. Боєкопмлект до нього - ракети до ПЗРК Stinger. Ефективний у протидії низьковисотним цілям, зокрема БпЛА.

Ще в квітні 2022 року повідомлялося про намір міноборони Норвегії передати ЗСУ сотню ЗРК Mistral як безоплатну допомогу від Осло. Згодом про передачу Україні кількох ЗРК Mistral повідомило міноборони Франції. Дані було надано постфактум. Сам ЗРК - розробка французького ВПК на основі однойменного ПЗРК і вважається досить ефективним для протидії крилатим ракетам.

Американська компанія L3Harris Technologies виготовляє антидронові ракетні системи Vampire для України. Vampire - значно легші й мобільніші за традиційні системи ППО, адже можуть встановлюватися на пікап. З переваг - висока точність і відносна дешевизна ракет, порівняно з ракетами з автоматичним наведенням.

ЗРК типу Robotsystem 70 (RBS 70) розроблені на базі однойменного ПЗРК виробництва Saab Bofors Dynamics. Уперше їх помітили на озброєні ЗСУ навесні 2023 року. Їхня особливість - так звана "лазерна стежка", коли ракета слідує за лазерним променем, який вказує на ціль, а оператор супроводжує її аж до знищення.

ЗРК Raven оснащений ракетами AIM-132 ASRAAM. Через необхідність посилення ЗСУ ці ракети класу "повітря-повітря" в рекордно короткі терміни - за три місяці - адаптували для наземного застосування інженери Королівських ВПС і компанії-виробника MBDA. Великобританія постачає Україні ЗРК Raven з 2023 року. Улітку 2025 року повідомлялося про плани довести їхнє загальне число на озброєнні ЗСУ до 13.

Skyranger - нова зенітна гарматна система, розроблена німецьким концерном Rheinmetall. Skyranger об'єднує сімейство мобільних комплексів ППО на різних шасі. Головний компонент - башта з зенітною револьверною гарматою, що може встановлюватися на колісні або гусеничні бронемашини. Гармата калібром 30 або 35 міліметрів з дальністю пострілу, за даними виробника, - три або чотири кілометри відповідно.

Система Skynex - ще одна розробка Rheinmetall. 12 перших екземплярів надійшли в Україну 2024 року. Skynex оснащена 35-міліметровою гарматою Oerlikon Mk3 з ефективною дальністю стрільби 4000 метрів і високою скорострільністю. Самі гарматні установки мають власну РЛС, поєднану з оптико-електронною станцією, що гарантує захоплення цілі та точне наведення навіть на малорозмірні літальні апарати.

Для захисту від безпілотників Україна ще з 2022 року успішно застосовує німецькі самохідні зенітні комплекси Gepard з гарматами калібром 35 міліметрів. Київ отримав від Німеччини десятки таких систем, котрі раніше стояли на озброєнні Бундесверу. Крім успішного ураження "шахедів", було візуально підтверджено й збиття системами Gepard російських дозвукових крилатих ракет.

Крім власне німецьких систем, Україна отримала від США десятки систем Cheetah. Це - той самий Gepard, лише модернізований Нідерландами й оснащений покращеною РЛС. США придбали цю нідерландську версію Gepard для України у Йорданії.

Головним козирем іншої німецької розробки - Kinetic Defense Vehicle (KDV) концерну Diehl Defence - є дешевизна. Дальність ураження - до одного кілометра. Інша її перевага - мобільність. Повітряні цілі KDV можуть виявляти на відстані до 1,5 км, а на відставні близько 550 метрів навіть визначати їх за допомогою ШІ. Кулемет стріляє залпами 7-12 пострілів звичайними патронами, що дуже недорого.

На початку 2025 року уряд Швеції оголосив намір придбати для України зенітні гарматні системи Tridon Mk.2. Це - розробка шведської компанії BAE Systems AB, оснащена 40-мм гарматою Bofors 40 Mk.4, що змонтована на базі цивільної вантажівки Scania. А загалом модуль з гарматою можна встановити на будь-яку іншу вантажівку, що відповідає вимогам щодо вантажності та габаритів, кажуть фахівці.

40-міліметрові зенітні установки Bofors L70 оснащені автоматичною гарматою L70, розробленою шведською фірмою Bofors наприкінці 1940-х років. Стояла на озброєнні багатьох армій і за ліцензією випускалася у низці країн НАТО. Нею оснащували платформу з гарматою на чотириколісному шасі, що зазвичай буксирує вантажівка. Попри поважний вік, ця система зуміла здобуди в Україні добру репутацію.

На початку повномасштабної війни Сили оборони України мали на озброєнні значне число 23-міліметрових спарених зенітних установок ЗУ-23-2, що залишилися від СРСР. Згодом до України стали надходити копії цих систем, зокрема ті, що випускалися за ліцензією в Польщі та Фінляндії - ZU-23-2CP та 23 ItK 61 відповідно. На сторожі українського неба стали також західні системи Terrahawk Paladin і Slinger.