Саміт НАТО в Гаазі у 2025 році пройшов під знаком нових зобов'язань союзників, значною мірою взятих для того, щоб справити враження на Дональда Трампа, який відомий своєю непередбачуваністю, та не допустити стрімкого розколу Альянсу. Нинішній саміт НАТО, що відбувся 7-8 липня в Анкарі, мав показати, як ці багатомільярдні обіцянки втілюються у реальні військові спроможності.

Саме тому в перший день саміту в Туреччині замість політичних переговорів відбувся своєрідний індустріальний огляд - Форум оборонної промисловості НАТО. Його програма мала вигляд вітрини перебудови Альянсу на найближчі роки: від розширення парку стратегічної транспортної авіації та закупівлі нових розвідувальних безпілотників Triton до створення нового покоління літаків AWACS, розвитку протиракетної оборони, космічного спостереження та нових програм із масштабного впровадження дронів.

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі цей перехід охрестили "НАТО 3.0". Якщо десятиліття тому, після завершення "холодної війни", Альянс зосередився на операціях за межами своєї території, то війна Росії проти України знову зробила пріоритетом колективну оборону Європи. Європейські члени Альянсу поступово й свідомо беруть на себе більшу відповідальність за власну безпеку.

А йдеться вже не просто про збільшення оборонних витрат - головною валютою нового НАТО має стати не військова міць сама по собі. Тепер у центрі уваги - швидкість і гнучкість: спроможність скоріше ухвалювати рішення, впроваджувати інновації та адаптуватися до того, як стрімко змінюється сучасна війна. Водночас саме цього, як визнають багато посадовців НАТО, військових та експертів, Альянсу ще тільки належить досягти.

НАТО "рішуче змістило фокус із постановки цілей на досягнення результатів", заявив на підсумковій пресконференції 8 липня генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Для цього, наголосив він, необхідно прискорювати виробництво, усувати бюрократичні перепони, підвищувати стійкість і швидше впроваджувати інновації.

Отже, вже в перший день саміту союзники спробували показати, як ця нова модель має діяти на практиці: результатом форуму стало підписання контрактів з оборонною промисловістю на суму понад 50 млрд доларів. Особливу увагу при цьому приділили безпілотним технологіям. НАТО представило ініціативу Drone Edge, що має прискорити впровадження та масштабування дронів у збройних силах союзників. За словами Рютте, протягом найближчих п'яти років члени Альянсу мають намір інвестувати у безпілотні системи 40 млрд доларів.

На зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Рютте публічно визнав значення українського досвіду сучасної війни. Звертаючись до Зеленського, він визнав ефективність українських ударів по російській енергетичній та оборонній інфраструктурі в глибині території РФ, назвавши ці успіхи "надзвичайно важливими з військового погляду", а також зазначив, що Україна змінює ситуацію і на лінії фронту.

Україна - вже не лише отримувач допомоги

Масове застосування дронів у війні Росії проти України - один із головних чинників, що змусили Альянс переглянути власні підходи до ведення війни. І те, чого НАТО лише вчиться, Україна вже кілька років застосовує на полі бою. Саме тому одним із найпомітніших підсумків саміту стала зміна самої логіки розмови про роль Києва в новій архітектурі безпеки.

Київ домагався визнання свого статусу як країни, що робить внесок у безпеку Альянсу (security contributor). Хоча союзники не використали цей термін, вони вперше закріпили в декларації, що Україна "робить внесок у безпеку євроатлантичного простору". За інформацією DW, текст підсумкової декларації був узгоджений країнами НАТО ще до відкриття саміту.

Хоча Київ просував цей підхід і під час підготовки саміту, вперше публічно він пролунав з вуст Володимира Зеленського на Форумі оборонної промисловості. Замість звичного аргументу про те, що Україна потребує захисту Альянсу, він запропонував подивитися на питання членства інакше. "Невже правильно залишати поза НАТО країну і народ із таким рівнем оборонного потенціалу?" - запитав Зеленський з трибуни. За його словами, якщо Україна вже має такі можливості та досвід сучасної війни, то вони мають стати частиною колективної оборони, адже "Україна в НАТО - це джерело надзвичайних оборонних можливостей". Таким чином ішлося вже не стільки про те, навіщо Україні НАТО, скільки про те, навіщо НАТО Україна.

Роблячи акцент на майбутньому членстві, Зеленський закликав союзників розвивати спільне виробництво озброєнь, створювати європейські потужності з виробництва протиракетних систем і просувати ініціативу "антибалістичної коаліції".

Частина цих пропозицій отримала політичне продовження вже наступного дня: президент США Дональд Трамп на зустрічі із Зеленським оголосив, що Вашингтон надасть Києву ліцензію на виробництво ракет до ЗРК Patriot. "Ми дамо вам ліцензію... Робіть самі, - сказав Трамп. - Більшість країн не змогли б цього зробити (...) Але українці - дуже винахідливі". При цьому Трамп окремо підкреслив, що йдеться про оборонну, а не наступальну систему.

Одночасно союзники підтвердили довгострокову підтримку України, пообіцявши надати у 2026 році військову допомогу, обладнання та навчання на загальну суму 70 млрд євро і зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки у 2027 році. У декларації також вітається рішення Євросоюзу забезпечити багаторічне фінансування України. Підсумовуючи досягнення саміту, Марк Рютте наголосив, що підтримка Києва має тривати, зазначивши при цьому, що Україна "змінює динаміку на полі бою".

Таким чином саміт закріпив одразу дві тенденції: союзники підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну та водночас визнали її учасницею спільної системи європейської оборони.

Європа бере на себе більше відповідальності

Однією з головних тем саміту став перерозподіл відповідальності всередині Альянсу. У підсумковій декларації йдеться про те, що європейські союзники та Канада збільшують свою частку відповідальності за колективну оборону. Саму нову модель Альянсу союзники описали формулою "сильніша Європа в сильнішому НАТО".

Цю тенденцію підтверджує і статистика. За даними НАТО, оборонні витрати європейських союзників і Канади у 2025 році зросли майже на 20 відсотків порівняно з попереднім роком. Крім того, вже 17 країн, як очікується, цього року достроково виконають один із нових цільових показників, погоджених у Гаазі. Саме такого перерозподілу навантаження домагається адміністрація Трампа, вимагаючи від європейців більшої участі у власній обороні.

На завершення саміту Марк Рютте заявив, що його головний результат полягає не просто у зростанні витрат, а в тому, щоб збройні сили союзників отримали все необхідне "для захисту мільярда наших громадян у більш небезпечному світі".

Фактично саміт підтвердив те, про що в штаб-квартирі НАТО говорять уже кілька місяців: головне питання вже не в тому, чи повинна Європа витрачати більше на власну оборону, а в тому, наскільки швидко вона зможе перетворити ці кошти на реальні військові спроможності.

Про те, чому головне питання саміту НАТО в Анкарі вже не лише в тому, чи наблизить він Україну до членства, а й у тому, як сама Україна змінює Альянс, - у новому епізоді подкасту DW "Вас викликає Брюссель". Разом із головою комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann), експерткою Центру Мартенса Іонелою Чіолан та секретарем комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романом Костенком ми обговорюємо, чого НАТО вже вчиться в України та якою може стати нова архітектура європейської безпеки.
Дивіться тут

Слухайте тут