Символічне фото минулої епохи. Італійський адмірал Джампаоло Ді Паола та російський генерал Микола Макаров явно задоволені. У травні 2011 року голова Військового комітету НАТО та начальник генерального штабу Збройних сил РФ підписали у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі документ про подальше поглиблення співпраці. Його фундамент заклав 27 травня 1997 Основоположний акт НАТО-Росія.

Зближення почалося ще за радянських часів. У липні 1990 року, через кілька днів після того, як саміт НАТО в Лондоні заявив, що більше не розглядає країни Варшавського договору як противників, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу, колишній міністр оборони ФРН Манфред Вернер (Manfred Wörner) приїхав до Москви для переговорів із президентом СРСР Михайлом Горбачовим.

Регулярні офіційні контакти на найвищому військовому рівні розпочалися у квітні 1992 року. На фото маршал авіації Євген Шапошников, головнокомандувач Збройних сил СНД, дає в Брюсселі інтерв'ю російському телебаченню на тлі емблеми НАТО. 1994 року з ініціативи Альянсу за участю Росії стартувала програма міжнародного військово-політичного співробітництва "Партнерство в ім'я миру".

Париж, 27 травня 1997 року. Основоположний акт НАТО-Росія про взаємні відносини, співпрацю та безпеку підписано. Президенти США, Росії та Франції Білл Клінтон, Борис Єльцин та Жак Ширак разом із генеральним секретарем НАТО Хав'єром Соланою та лідерами інших країн Альянсу радіють початку нової епохи. Адже з ворожнечею, як здавалося, покінчено назавжди, і РФ не проти вступу до НАТО нових членів.

Головним майданчиком для обговорення військово-політичних проблем та координації співробітництва стала створена у 2002 році Рада НАТО-Росія. У серпні 2008 року через російсько-грузинську війну члени Альянсу призупинили її роботу, але менш ніж через рік відновили. На засіданні ради у Берліні у квітні 2011 року у центрі уваги міністрів закордонних справ була ситуація у Лівії та Афганістані.

У квітні 2008 року в засіданні Ради НАТО-Росія, що проходив у рамках саміту Північноатлантичного альянсу в Бухаресті, брав участь Володимир Путін. На пресконференції він виглядав задоволеним. Через заперечення головним чином Німеччини та Франції бухарестський саміт відклав на невизначений термін вступ до НАТО України та Грузії, чого всіляко домагався російський президент.

Липневий ранок 2011 року генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен розпочав у Санкт-Петербурзі зі звичної пробіжки. Напередодні на Раді Росія-НАТО в Сочі важко йшли переговори про протиракетну оборону та ядерну зброю, але пошук взаємоприйнятних рішень продовжувався. А цього дня він мав виступити в Санкт-Петербурзі з промовою перед курсантами Військово-морської академії імені М. Кузнєцова.

Про ту довіру, якою країни НАТО перейнялися на той час до Росії, говорить укладений у червні 2011 року контракт із Францією на постачання російській армії двох десантних вертольотоносців Mistral, адже такі кораблі - головним чином наступальний вид озброєнь. Лише після анексії Криму у 2014 році Париж зупинив відправку готових "Містралей" із порту Сен-Назер, а потім продав їх Єгипту.

Однією з форм співпраці між Росією та НАТО стало забезпечення безпеки міжнародного морського цивільного судноплавства. У лютому 2013 року моряки корабля Північного флоту ВМФ РФ "Сєвероморськ" разом із екіпажем італійського десантного вертольотоносного корабля San Marco відпрацьовував в Аденській затоці між Єменом та Сомалі тактику боротьби з піратами.

Великим комерційним проєктом співпраці могло стати використання військово-повітряними силами НАТО аеропорту "Східний" в Ульяновську, що має надзвичайно довгу злітно-посадкову смугу, як перевалочний пункт при доставці вантажів Альянсу із Західної Європи до Афганістану і назад. Проте ідея наштовхнулася на широкі протести російської громадськості, і 2012 року від неї відмовилися.

Росія та НАТО співпрацювали не лише у військовій, а й у науково-технічній сфері. Одним із проєктів була розробка систем дистанційного медичного обслуговування. Телекомунікаційне обладнання для безперервного зв'язку через супутники з медичними центрами передбачалося використовувати, наприклад, при екстреному вивезенні пацієнтів повітрям з віддалених населених пунктів.

У жовтні 2013 року в Брюсселі відбулося чергове засідання Ради НАТО-Росія на рівні міністрів оборони. Відносини між РФ і країнами Заходу вже погіршилися, проте Сергій Шойгу та його американський колега Чак Гейгель демонстрували довірчі стосунки та гарний настрій. Чи вони тільки вдавали? До початку російської військової операції із захоплення Криму залишалося чотири місяці.

Після анексії Росією Криму та початку війни на сході України Північноатлантичний альянс заморозив військову співпрацю з РФ, а на саміт НАТО у вересні 2014 року у британському Ньюпорті запросив українського президента Петра Порошенка. У заяві Комісії НАТО-Україна обидві сторони, засудивши дії РФ, наголосили на "твердій прихильності до подальшого розвитку особливого партнерства".

У 2021 році на тлі концентрації російських військ біля кордонів України та ультиматуму Москви до НАТО повернутися на рубежі 1997 року генсек Альянсу Єнс Столтенберг запропонував скликати засідання Ради НАТО-Росія. 12 січня 2022 року до Брюсселя приїхали два заступники міністра РФ. А через півтора місяці Росія напала на Україну і тим самим перекреслила 25 років співпраці з Альянсом.