Фінляндія, яка межує з країною-агресором РФ, приєдналась до НАТО. Тепер до Північноатлантичного альянсу входить 31 країна. Що зміниться на півночі Фінляндії? І коли членства в НАТО набуде Швеція?
Реклама
Сухопутний кордон країн НАТО з Росією після 4 квітня став удвічі довшим - 2600 кілометрів. Причина: приєднання до Північноатлантичного альянсу Фінляндії, чий кордон з РФ розтягнувся на 1300 кілометрів. Від Баренцева моря на півночі до Фінської затоки південніше він пролягає переважно через ліси - тут майже немає великих населених пунктів. Кордон здебільшого не укріплений.
Однак на думку військових у штаб-квартирі НАТО, фінська армія здатна самостійно захистити ці рубежі. Збройні сили на новому північному фланзі вважаються добре вишколеними, підготовленими і мотивованими. Фінляндія ніколи не скасовувала обов'язкову військову службу для чоловіків і має 24 тисячі професійних військових та 900 тисяч підготовлених резервістів. У разі необхідності оборони армія, флот і військово-повітряні сили можуть збільшитися до 280 тисяч чоловіків і жінок.
Враховуючи те, що населення Фінляндії становить 5,5 мільйона осіб, це відносно велика армія, зазначає Якоб Вестберг, професор Шведського університету оборони в Стокгольмі. Для порівняння: збройні сили Німеччини, де призов до армії призупинений, налічують лише 183 тисячі військовослужбовців та 30 тисяч резервістів - і це при тому, що населення Німеччини становить понад 82 мільйони осіб.
"Фінляндія, на відміну від інших країн, після "холодної війни" не зменшила свої інвестиції в армію", - похвалив нового члена НАТО генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. Звісно, відтепер Фінляндія має гарантії допомоги з боку всіх партнерів по Альянсу, але й "сама також посилює НАТО", наголосив Столтенберг. Наприклад, військово-повітряні сили Фінляндії надають 60 сучасних винищувачів для захисту території Альянсу.
"Населення має надзвичайно високий рівень стійкості й готовності до оборони", - сказав про фінів генеральний секретар НАТО. Якоб Вестберг звернув увагу на те, що, навіть коли Фінляндія була нейтральною, фіни десятиліттями утримувала велику армію. Робилось це з огляду на досвід зимової війни 1939-1940 років. Тоді Фінляндія втратила десять відсотків своєї території внаслідок радянської агресії.
Москва оголосила про контрзаходи у відповідь на вступ Фінляндії до НАТО
Збройні сили Фінляндії повністю відповідають вимогам НАТО і можуть бути без складнощів інтегровані в усі операції, вважають у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Однак наразі генеральний секретар Столтенберг не дав відповіді на запитання, в яких саме підрозділах НАТО Фінляндія хотіла би брати участь і які об'єкти НАТО можуть бути розміщені на території Фінляндії.
Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив у Москві, що його країна посилить свою військову присутність на північному заході у відповідь на вступ Фінляндії до НАТО. Раніше Фінляндія оголосила, що постачатиме сучасні танки Україні, яка вже більше року відбиває агресію Росії.
Після парламентських виборів у Фінляндії тепер чекають на формування нового уряду, але й це не змінить політику Гельсінкі щодо НАТО, вважає експертка з питань безпеки Мінна Аландер з Фінського інституту міжнародних відносин в інтерв'ю Redaktionsnetzwerk Deutschland. За її словами, з цього питання існує міжпартійний консенсус. "Політика фінського уряду щодо Росії дедалі більше ґрунтуватиметься на стримуванні, а не на діалозі з Москвою", - пояснює Аландер.
Вступ Фінляндії стався найшвидше за всю 74-річну історію Альянсу. І Фінляндія, і Швеція подали заявки на вступ до НАТО лише у травні минулого року.
Єнс Столтенберг сподівається, що західний сусід Фінляндії - Швеція - також незабаром приєднається до Альянсу. Генсек НАТО ще раз закликав турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана зняти вето щодо Швеції. За словами Столтенберга, Швеція виконала усі свої обіцянки перед Анкарою. Туреччина вимагає екстрадиції курдських дисидентів, яких вона вважає "терористами".
Приєднання до Альянсу Швеції було б виграшним не лише з точки зору політики безпеки, але й у військовому плані, заявив в інтерв'ю DW військовий експерт Якоб Вестберг. "Росії буде складніше діяти в Балтійському морі, адже Швеція має п'ять надсучасних субмарин, які доповнили б флот з Польщі та Німеччини".
Президент США Джо Байден, лідер найважливішого члена НАТО, продовжує наголошувати на тому, що російський агресор і ймовірний воєнний злочинець Володимир Путін припустився тотального прорахунку. "Він хотів фінляндизації НАТО, - сказав Байден під час візиту до Варшави в лютому. - А замість цього отримав інкорпорацію Фінляндії в Альянс". За словами Байдена, НАТО стає більшим, а не нейтральним, якою протягом десятиліть була Фінляндія.
Погляд на карту свідчить, що зі вступом Фінляндії трансатлантичний оборонний альянс значно наблизиться до другого за розміром міста Росії - Санкт-Петербурга. Досі єдиною країною-членом НАТО, розташованою близько до цієї російської метрополії, була Естонія.
Рік війни Росії проти України у фото
24 лютого 2022 року близько 5 години ранку Росія здійснила повномасштабний напад на Україну. За рік війна, за даними ООН, забрала життя щонайменше 7200 цивільних і тисяч військових. DW відновила хроніку подій.
Фото: Bulent Kilic/AFP
Чорний ранок для мільйонів українців
Вранці 24 лютого багато українців прокинулися від звуків вибухів. Російські війська завдали ударів по військових об'єктах вздовж усього кордону України з РФ, Білоруссю та окупованими територіями, а також в тилу. Свідками вибухів стали й жителі Києва (на фото). В країні оголосили воєнний стан. Вже незабаром під удари потрапили й цивільні об'єкти, стало відомо про перших загиблих.
Фото: Ukrainian President s Office/Zuma/imago images
Невибіркові бомбардування
Президент РФ Путін назвав війну "спеціальною військовою операцією", її метою мало стати захоплення всієї Донеччини та Луганщини. Від самого початку там точилися найжорсткіші бої, жертвами яких стали численні військові та цивільні. Бомбардування Маріуполя тривало тижні, люди ховалися в підвалах, багато загинуло під завалами, як під час атаки на драмтеатр (фото), де заживо були поховані сотні людей.
Фото: Nikolai Trishin/TASS/dpa/picture alliance
Мільйони українців шукають прихистку деінде
Війна в Україні спричинила небачену з часів Другої світової війни хвилю біженців у Європі. За даними УВКБ ООН, станом на перший тиждень лютого 2023 в Європі було зареєстровано понад 8 мільйонів шукачів притулку з України. У ЄС більшість із них припало на Польщу - понад 1,5 мільйона. Мільйони українців, передусім зі сходу та півдня країни, стали внутрішніми переселенцями.
Фото: Anatolii Stepanov/AFP
Буча: звірства російських окупантів
За кілька тижнів Збройним силам України вдалося вигнати російські війська з українських регіонів на півночі та північному сході. План окупантів оточити Київ провалився. Звільнення територій пролило світло на звірства російських військових щодо цивільного населення. Весь світ облетіли кадри закатованих і вбитих цивільних у Бучі на Київщині. За українськими даними, в місті загинула 461 людина.
Фото: Ronaldo Schemidt/AFP
Удар по краматорському вокзалу
Дані про цивільних жертв бойових дій на Донбасі уже рік надходять чи не щодня. Місцева влада від початку закликала населення евакуюватися до безпечніших регіонів. Але російські ракети наздоганяли й тих, хто вже був у дорозі. Внаслідок атаки на вокзал у Краматорську в квітні загинула 61 людина, понад 120 зазнали поранень. Тисячі людей чекали там на можливість виїхати з міста.
Через повітряні атаки російських військ мільйони українців вимушені переховуватися в укриттях. Найгіршою є ситуація для тих, хто живе в безпосередній близькості від фронту в зоні досяжності артилерії. Там підвали будинків для багатьох перетворилися на нову домівку. Але й у великих містах в тилу люди переховуються від ракет. В Києві (на фото) та Харкові укриттям для багатьох слугують станції метро.
Фото: Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images
Окупація ЗАЕС
Серед цивільної та військової інфраструктури, яку російські окупанти захопили ще в перші тижні війни, опинилася Запорізька АЕС. Бойові дії зачепили територію атомної електростанції, через що у світі стали побоюватися атомної катастрофи. Згодом МАГАТЕ надіслало експертів на ЗАЕС і вимагає створення зони безпеки.
Фото: Str./AFP/Getty Images
"Азовсталь" - останній форпост в Маріуполі
Російські війська тижнями тримали Маріуполь в облозі, перешкоджаючи забезпеченню українських захисників боєприпасами й продовольством. Останнім форпостом України залишалася територія металургійного комбінату "Азовсталь", у його підземеллях ховалися тисячі людей, зокрема й цивільних. У травні РФ після тривалих атак вдалося захопити "Азовсталь", понад 2000 солдатів потрапили в полон.
Фото: Dmytro 'Orest' Kozatskyi/AFP
Зміїний: острів-символ
Острів Зміїний у Чорному морі росіяни захопили в перший день війни, а викладений в інтернет запис розмови українських військових з екіпажом корабля РФ став мемом через відмову добровільно складати зброю. Уже в квітні затонув російський крейсер "Москва", за версією Києва, внаслідок удару української ракети. А в червні ЗСУ примусили росіян залишити острів і повернули на нього український прапор.
Фото: Ukraine's border guard service/AFP
Кількість жертв - невідома
Скільки людей загинуло у війні на даний момент, достеменно невідомо. ООН повідомляє про щонайменше 7200 цивільних жертв та 12 тисяч поранених, хоч і зазначає, що справжня кількість може бути суттєво більшою. Достеменно не відомов й про число загиблих українських військових. У грудні 2022 року радник Офісу президента України Михайло Подоляк називав цифру "до 13 тисяч". Незалежних даних немає.
Фото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance
HIMARS - перша вирішальна зброя
Постачання Україні західної зброї стало актуальним із перших днів війни, але спершу Києву надавали дуже обмежений перелік. Суттєвим підкріпленням для ЗСУ стали надані США у червні артилерійські системи HIMARS. Україна використала HIMARS, аби перервати ланцюги постачання російської армії на фронті. Імовірно, ця зброя зіграла вирішальну роль у підготовці до подальших успішних контратак.
Фото: James Lefty Larimer/US Army/Zuma Wire/IMAGO
Успішний контрнаступ і звільнення територій
На початку вересня українські війська здійснили успішний контрнаступ на Харківщині. Армія РФ була настільки ошелешена операцією, що відходила поспіхом, залишаючи військову техніку та боєприпаси, а також свідчення ймовірних воєнних злочинів. Згодом ЗСУ вдалося звільнити Херсон - єдиний обласний центр, який РФ окупувала за рік. Це стало кульмінацією контрнаступу, багато місцевих раділи приходу ЗСУ.
Фото: Bulent Kilic/AFP/Getty Images
Вибух на Кримському мосту
Крейсер "Москва" став не єдиною втратою РФ в окупованому Криму. На початку жовтня 2022 стався потужний вибух на Кримському мосту, що поєднує Росію з півостровом через Керченську протоку. Внаслідок вибуху міст зазнав часткової руйнації. У РФ причиною назвали вантажівку, нашпиговану вибухівкою, та звинуватили в атаці Україну. У Києві відповідальність за вибух не взяли, але позитивно сприйняли подію.
Фото: AFP/Getty Images
Масовані атаки на енергетику
Вже за кілька днів після вибуху на Керченському мосту Росія завдала першого масованого удару по об'єктах енергетики всієї України, наслідком якого стали відключення електрики від Львова до Харкова. Після цього такі атаки стали регулярними. Через значні пошкодження електростанцій та іншої інфраструктури чи не всі українці майже щодня стикаються з перебоями електро-, водо чи теплопостачання.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Воєнний президент і євроінтеграція
Володимир Зеленський за рік перетворився на національного лідера країни у війні. Його щоденні відеозвернення, в який він інформує про стан справ на фронті та в тилу, збирають мільйони переглядів. Президенту вдалося не лише об'єднати українців, але й залучити до підтримки України весь західний світ. На новий рівень вийшла і євроінтеграція - Україна стала кандидаткою на вступ до ЄС.
Фото: Kenzo Tribouillard/AFP
Танк Leopard-2 - зброя українських надій
Здатність України чинити опір агресії РФ залежить, зокрема, від міжнародної допомоги. За рік група країн на чолі з США виділила Києву десятки мільярдів доларів допомоги - гуманітарної, фінансової та військової. Передача ЗСУ важких озброєнь, передусім танків, стала предметом активної дискусії на Заході через побоювання реакції РФ. Але Україна все ж отримає західні танки, у тому числі й Leopard-2.
Фото: Ina Fassbender/AFP/Getty Images
Бої навколо Бахмута: місто в руїнах
Останні місяці найзапекліші бої тривають навколо Бахмута на Донеччині. Після втрати контролю над його передмістям Соледаром в січні 2023 українським військам дедалі важче тримати оборону. Німецька розвідка в січні повідомляла про тризначні втрати ЗСУ щодня. Втрати РФ, очевидно, ще більші, передусім серед бійців ПВК "Вагнера", який Москва активно застосовує в боях. Місто перетворюється на руїни.