НАТО і Європейський Союз у вівторок, 10 січня, підписали спільну декларацію про співпрацю. Подібний договір укладається вперше на тлі війни на європейському континенті. "Путін хотів за кілька днів захопити Україну і розділити нас. За обома пунктами він явно зазнав невдачі", - заявив на пресконференції в Брюсселі генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг після підписання декларації.

Читайте також: Столтенберг: РФ не відмовилась від планів встановити контроль над Україною

У війни Росії проти України є два непередбачуваних наслідки: вона зміцнила і зблизила ЄС і НАТО, сказав зі свого боку голова Ради ЄС Шарль Мішель. "Путін хотів менше НАТО, а домігся зворотного: тепер буде більше НАТО і більше ЄС", - наголосив Мішель, маючи на увазі швидкий вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, а також надання Україні, Молдові та балканським країнам статусу кандидатів у члени ЄС.

Мета третьої декларації про співпрацю ЄС і НАТО (дві попередні були підписані в 2016 і 2018 роках) є розширення і посилення їхньої взаємодії та виведення партнерства на новий рівень, пояснили лідери цих організацій. Найважливіші сфери співробітництва - це захист критичної інфраструктури, підвищення стійкості до втручань ззовні та маніпуляції інформацією, боротьба з кіберзагрозами і тероризмом, освоєння космосу і нових технологій, а також пом'якшення наслідків кліматичної кризи для світової безпеки.

Нові санкції ЄС щодо Білорусі

При цьому головною і найпрямішою загрозою європейській безпеці лідери знову назвали російську агресію. "Режим у Москві хоче іншої Європи. Він хоче контролювати своїх сусідів і вважає свободу і демократію загрозою. Це матиме довгострокові наслідки для нашої безпеки, тому ми повинні продовжувати зміцнювати НАТО, партнерство між НАТО і ЄС, а також посилити нашу підтримку України", - зазначив Єнс Столтенберг.

Євросоюз продовжить допомагати Україні стільки, скільки необхідно, тиснути на Росію жорсткими санкціями, а також розширювати штрафні заходи проти Білорусі та Ірану за військову підтримку Росії у війні проти України, пообіцяла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Вона анонсувала і нові санкції щодо Мінська у відповідь на роль Білорусі у цій війні, однак подробиць не повідомила.

ЄС і НАТО - за постачання Україні новітньої бойової техніки

На спільній пресконференції лідерам ЄС і НАТО поставили запитання, чи підтримують вони країни Євросоюзу, які розглядають можливість постачання в Україну бойових танків західного виробництва, таких як Leopard 2 або Challenger 2, і чи не вважають, що при цьому зростає ризик ескалації. Ніхто з тих, хто відповідав, не висловився проти таких поставок. "Я думаю, що Україна повинна отримати всю необхідну військову техніку, якої вона потребує і якою може користуватися для захисту, - заявила фон дер Ляєн. - А це, звичайно ж, передові системи ППО, а також інші види найсучаснішої військової техніки".

"Я вітаю заяви США, Німеччини, Франції про постачання в Україну нових типів бронетехніки, БМП та інших видів бронетехніки", - наголосив Столтенберг.

З ними погодився і Шарль Мішель: "Я дуже радий, що від початку російського вторгнення країни Євросоюзу змогли постачати в Україну дедалі більше і більше військової техніки. Рада ЄС неодноразово повторювала свій заклик збільшити військову підтримку України". Мішель нагадав, що Євросоюз і країни, що входять до нього, з 24 лютого надали Києву військову допомогу приблизно на 50 мільярдів євро.