Міністри оборони НАТО не підтримали пропозицію польського уряду щодо миротворчої місії Альянсу для України. У НАТО не мають наміру розміщувати свої війська на території України.
Німецькі військовослужбовці у складі сил швидкого реагування НАТОФото: Monika Skolimowska/dpa/picture alliance
Реклама
У НАТО не збираються надсилати до України миротворчу місію. Про це за підсумками засідання міністрів оборони Альянсу у Брюсселі у середу, 16 березня, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент DW.
"Ми підтримуємо мирні зусилля, ми закликаємо Росію та президента Путіна вивести свої війська, але у нас нема планів розміщувати війська НАТО на території України", - зазначив Столтенберг, відповідаючи на прохання прокоментувати пропозицію віцепрем'єр-міністра Польщі та голови тамтешньої правлячої партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського спрямувати до України миротворчу місію НАТО.
Німеччина та Люксембург не підтримали ідею миротворчої місії
Проти миротворчої місії висловилися також деякі міністри. Глава оборонного відомства Німеччини Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) так прокоментувала ініціативу щодо миротворчої місії: "Ми повинні з тверезою головою дбати про те, щоб ця війна не стала війною НАТО". Вона зауважила, що міністри на засіданні у Брюсселі обговорюють те, як діяти тепер НАТО у середньо- та довгостроковій перспективі, "але не цю пропозицію" Варшави.
Більш відвертим був міністр оборони Люксембургу Франсуа Бауш. Він однозначно відкинув ідею миротворчої місії. "Зараз відрядити миротворчу місію НАТО в Україну - це не було би хорошою ідеєю", - зазначив він. А нідерландська міністерка Кайса Олленгрен вважає, що про місію ще зарано говорити, бо спершу потрібне припинення вогню.
З учасників засідання НАТО, які захотіли висловитися, лише глава міноборони Естонії Калле Лаанет назвала миротворчу місію однією з можливостей, хоча і додала, що її мала би дозволити Рада Безпеки ООН. Як відомо, у ній Росія має право вето.
Війна в Україні - 15.03.2022
Двадцятий день. Фотохроніка війни в Україні.
Фото: SARAH MEYSSONNIER/REUTERS
Літня жінка - жителька однієї з обстріляних житлових багатоповерхівок у Києві, 15 березня. Знищені обстрілами житлові будинки, розбомблені українські міста, біженки з дітьми та акція протесту на російському телебаченні - фотографії часів війни Росії проти України.
Фото: Felipe Dana/AP Photo/picture alliance
Рятувальники гасять пожежу після обстрілу в житловому будинку в Києві, 15 березня.
Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance
Квартира в київському будинку, який був обстріляний російськими військами 14 березня.
Фото: Alejandro Martinez/AA/picture alliance
Мер Києва Віталій Кличко біля обстріляного військами РФ житлового будинку в Києві, 14 березня.
Фото: Pavel Nemecek/CTK/picture alliance
Ранок після обстрілу військами РФ житлових будинків у Києві, 15 березня. Увечері цього дня починається довга 35-годинна комендантська година - до 17 березня.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Столиця України тримає оборону. Один з блокпостів, 14 березня.
Фото: Felipe Dana/AP/picture alliance
Російські війська також продовжують бомбардувати й обстрілювати інші українські міста. Цю світлину зроблено у Харкові 14 березня.
Фото: Pavel Dorogoy/AP Photo/picture alliance
Зруйнований бомбардуваннями та обстрілами житловий будинок у центрі Харкова, 14 березня.
Фото: Andrea Carrubba/AA/picture alliance
Палають обстріляні житлові будинки у Маріуполі, 14 березня. За даними міської влади, у місті вже загинули більше двох тисяч мирних жителів.
Фото: Azov Battalion/AP/picture alliance
Фотографія з Донецька. РФ заявила, що 14 березня тут вдарила українська ракета і загинули 20 людей. За даними ж українського міноборони, ракета, яка вдарила по Донецьку вранці 14 березня, була російською.
"Зупиніть війну. Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть". Акція протесту редакторки Марини Овсянникової під час випуску новин російського Першого каналу 14 березня викликала активну реакцію в соцмережах - від підтримки до тверджень, що така акція не могла відбутися в прямому ефірі.
Фото: Axel Heimken/dpa/picture alliance
Плакат в Лубнах Полтавської області
Фото: Ukrinform/ABACA/picture alliance
Швачки в майстерні у Львові перейшли на виготовлення українських прапорів і сумок для наборів надання першої медичної допомоги.
Фото: Bernat Armangue/AP Photo/picture alliance
КПП Медика на кордоні з Польщею. Від початку масштабного наступу військ РФ Україну залишили вже понад три мільйони біженців. Про це 15 березня повідомила Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Фото: Abdulhamid Hosbas/AA/picture alliance
Ще одна світлина з польського села Медика. За даними ООН, майже половина українських біженців - діти.
Фото: James Arthur Gekiere/BELGA/dpa/picture alliance
Автобус на українсько-румунському кордоні. "В середньому за останні 20 днів в Україні ставали біженцями понад 70 тисяч дітей на день", - заявив представник Міжнародної організації з міграції Пол Діллон.
Фото: Zivilisten /AP/dpa/picture alliance
Берлінський тиждень моди, 15 березня. На подіумі - колекція німецької дизайнерки Ані Гокель. Сукню у кольорах українського прапора демонструє українська танцівниця Наталія Овчарова, котра стала біженкою війни.
