Північноатлантичний альянс (НАТО) розпочинає моніторингову місію в Балтійському морі на тлі підозр у диверсіях щодо підводних кабелів, що сталися останніми місяцями. Початок місії було оголошено в вівторок, 14 січня, на саміті в Гельсінкі країн-членів НАТО, територію яких омиває Балтійське море.

Місія матиме назву Baltic Sentry ("Балтійський вартовий". - Ред.) і, за словами генсека НАТО Марка Рютте, який був співголовою саміту, до її виконання "залучатимуть цілу низку засобів, включно з фрегатами й морськими патрульними літаками", цитує інформагенція AFP. Водночас Рютте вказав, що точної кількості кораблів, залучених до цієї місії, він не називатиме, зокрема і щоб не робити "ворога мудрішим, ніж той уже є". Крім того, для виконання завдань місії використовуватимуть і нові технології, приміром, морські дрони.

Головна мета місії - посилити захист критичної підводної інфраструктури, наголошується в повідомленніпресслужби НАТО, присвяченому зустрічі. "Ми глибоко занепокоєні діями, будь то недбалі або зловмисні, які завдають шкоди або загрожують функціонуванню критично важливої підводної інфраструктури. Ми рішуче засуджуємо акти диверсій щодо критичної підводної інфраструктури. Ми рішуче налаштовані стримувати, виявляти та протидіяти будь-яким спробам саботажу. Будь-яка атака на нашу інфраструктуру буде зустрінута рішучою та рішучою відповіддю", - наголошується у спільній заяві учасників зустрічі у Гельсінкі, текст якої оприлюднила пресслужба президента Фінляндії.

Останнім часом в акваторії Балтійського моря почастішали випадки пошкодження підводних кабелів. Є підозри, що до скоєння цих актів причетний "тіньовий флот" - нерідко застарілих і таких, що експлуатуються непрозорими власниками, суден, які перевозять російську нафту і нафтопродукти, що опинилися під дією санкцій після російського повномасштабного вторгнення в Україну.

"Розслідування всіх цих випадків досі триває, але є підстави для серйозного занепокоєння. Захист нашої інфраструктури є вкрай важливим", - сказав Рютте. "Це має значення не лише для енергопостачання, за яке відповідають силові кабелі або трубопроводи, але й понад 95 відсотків інтернет-трафіку припадає на підводні кабелі, а 1,3 мільйона кілометрів кабелів гарантують фінансові транзакції на суму близько 10 трильйонів доларів щодня", - пояснив генсек НАТО важливість ситуації.

Рютте також застеріг, що "потенційні загрози нашій інфраструктурі матимуть наслідки" для окремих суден і екіпажів - йдеться про "можливу висадку на борт, конфіскацію та арешт", цитує його агенція Reuters. Нині Балтійське море щодня перетинають близько двох тисяч суден, що ускладнює контроль за ними, визнав президент Латвії Едгар Рінкевичс.

Шольц наполягає на запровадженні санкцій щодо "тіньового флоту" РФ

Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), який також узяв участь у зустрічі в Гельсінкі, заявив після заходу, що країни-члени НАТО розглядають можливість запровадження санкцій щодо "тіньового флоту" Росії в цьому регіоні в межах зусиль із захисту підводних критично важливих об'єктів. "Ми й надалі вживатимемо заходів щодо російського "тіньового флоту", зокрема за допомогою санкцій, які вже запроваджені, і тих, які ще можуть бути запроваджені, зокрема проти конкретних кораблів і судноплавних компаній, які також становлять загрозу довкіллю", - сказав Шольц журналістам, цитує Reuters.

Крім того, військово-морські сили Німеччини нададуть військові кораблі для захисту підводної інфраструктури в Балтійському морі, запевнив Шольц. Він зокрема заявив, що Німеччина готова взяти на себе відповідальність "власними ресурсами" з огляду на зростання загрози. "Звісно, це означає, що ми також будемо забезпечувати безпеку в Балтійському морі за допомогою німецьких кораблів", - пообіцяв він, цитує інформагенція dpa.

Водночас, у спільній заяві учасників зустрічі у Гельсінкі зазначається, що акти імовірного саботажу не обмежуються лише Балтикою, тож учасники заходу воліють посилити співпрацю "задля зміцнення безпеки в усьому Альянсі".

Читайте також: НАТО збільшить військову присутність у Балтійському морі