Закохані продукують гормон фенілетиламін, який зменшує апетит. Під час романтичної вечері закохані пари також виробляють більше гормону "ласкавості" окситоцину, що теж сприяє зменшенню апетиту. Однак коли пари уже тривалий час перебувають у стосунках, усе виглядає інакше. Щасливі парочки в середньому важать більше за одинаків. Одна із причин - менша загроза конкуренції у щасливому партнерстві.

У фазі закоханості процеси в людському тілі також регулюють гормони статі тестостерон і естроген, чоловічий та жіночий відповідно. Ці гормони виділяються, як правило, унаслідок стресу і спричиняють неспокій у шлунково-кишковому тракті. У закоханих, які зустрічають об'єкт свого почуття, виробляється стресовий гормон адреналін, який разом з гормонами щастя спричиняє поколювання в животі.

Молекули на поверхні клітин регулюють розпізнавання імунною системою того, друг перед нею чи ворог, і відповідають за виникнення відповідних запахів. Через нюхові рецептори вони потрапляють до мозку, який потім вирішує - підходить йому людина чи ні. Якщо зовсім не підходить, то в організмі можуть виникнути автоагресивні клітини, які атакують власні тканини і викликають автоімунні захворювання.

Дофамін (чи допамін) - це гормон, який викликає в мозку відчуття закоханості і сприяє тому, що людина особливо не бере до уваги вади об'єкту жадання. А викид ендорфінів викликає відчуття щастя й задоволення. Якщо ж до цього додаються ще й тактильні дотики, активується і "ласкавий" гормон окситоцин. Через нього виникає триваліший зв'язок, ніж закоханість, що триває зазвичай не довше шести тижнів.

У коханні спрацьовує гасло: чим чужіший, тим кращий. При цьому мова йде про імунні гени, які відіграють важливу роль у захисті від захворювань. Чим різноманітніший генофонд матері й батька, тим краще діти захищені від можливих збудників хвороб.

Цілувати, смоктати і кусати - у жартівливо-грайливому тоні тут проявляються канібалістичні мотиви. Про це говорять і вислови: вважати когось "солоденьким" або "смачненьким". Окрім того, для багатьох солодощі з раннього дитинства асоціюються з нагородою. Відповідно і означення "солодкого" переноситься на інші аспекти життя.

Тривалі стосунки сприяють тому, що партнери дійсно стають подібними одне до одного. Говорячи словами соціологів, ідеться про "гомогамію", коли партнерів підшуковують за схожістю критеріїв (походження, вік, рівень освіти, соціальний статус, фінансова ситуація, хобі, політичні вподобання або релігія).

Жінки та чоловіки відрізняються і у виборі партнерів. Так, чоловіки більше звертають увагу на зовнішність. Тоді як для жінок важливішу роль відіграє статус та розум. Поєднання різних думок та досвіду може призвести до більш зважених рішень та розумних вчинків. Часто різні особистості краще пасують одне одному - комусь подобається провідна, а комусь другорядна роль.

Особливо сексуальні партнери мають зважати на те, аби не ділитися з новим партнером венеричними хворобами або іншими інфекціями. І досі залишається незрозумілим, чи діляться партнери з часом своїм мікробіомом - тобто сумою всіх мікроорганізмів на шкірі. Так, у людей, які страждають на нейродерміт, мікроби партнерів можуть викликати посилення захворювання.

Якщо партнерство розвалюється, причиною може бути алергія на запахи. Переважно в людей викликає алергію не сама особа, а те, що вона носить на собі. Це можуть бути парфуми, креми або засоби гігієни. Під час алергічних реакцій на імунну систему впливає і психіка - позитивно або негативно.