Науседа про війну: Важливо не робити територіальних поступок
Ніна Газе
28 квітня 2023 р.
Чи підходить КНР на роль посередника, чи побоюється Вільнюс вторгнення РФ і про допомогу західних союзників Києву - президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю DW.
Реклама
Президент Литви Гітанас Науседа 27 квітня зустрівся в Берліні з канцлером ФРН Олафом Шольцем (Olaf Scholz). Цього ж дня DW поговорила з литовським політиком про перспективу китайського посередництва і можливостей дипломатичного шляху для завершення війни, яку Росія веде проти України, модернізацію збройних сил його країни на тлі потенційної загрози з боку Москви, а також про готовність литовців та їхніх союзників і надалі підтримувати Київ.
Про роль Китаю як посередника
Відповідаючи на запитання про те, чи може Китай стати посередником між Києвом і Москвою, Науседа заявив: "Думаю, що Китай має шанс стати важливим гравцем у міжнародному просторі. І звичайно, Китай міг би стати посередником у конфлікті Росії та України, однак за однієї умови, поки ми не побачили і не почули (від Пекіна. - Ред.) нічого схожого на засудження цієї війни. Китай не засудив війну Росії проти України, при цьому дуже важливо зрозуміти, чи Китай перебуває на боці Росії, чи на боці правопорядку, заснованого на міжнародних правилах. Поки Китай вагається з тим, щоб зайняти чітку позицію з цього питання, дуже важко вважати, що він міг би бути гідним довіри посередником".
Водночас литовський президент нагадав про чутки, що Пекін допомагає Росії обходити санкції ЄС та інших країн. "Це не дуже добрий знак. І, звичайно, це не служить зміцненню впевненості в тому, що Китаю можна довіряти", - додав Науседа.
Він наголосив, що "найважливішим голосом" щодо мирних переговорів має залишатися голос Києва. "Думаю, що одним із найважливіших елементів цих мирних переговорів є повага до територіальної цілісності України. Ми говоримо про країну, 20 відсотків території якої окуповано Росією", - нагадав литовський лідер. "Дуже важливо не укладати угод від імені України та не робити за рахунок України територіальних поступок. Не думаю, що це справедливий шлях для мирних переговорів. Однак усі ми зацікавлені в тому, щоб побачити ці мирні переговори, і, звичайно, в їхньому результаті", - додав глава литовської держави.
Реклама
"Литва - як у сендвічі між Калінінградом та Білоруссю"
Відповідаючи на запитання про те, наскільки міцна його впевненість у тому, що Росія не здійснить вторгнення і в балтійські держави, з якими у неї, як і з Україною, є протяжний спільний кордон, Науседа зазначив, що "маючи таких непередбачуваних сусідів протягом тривалого часу ", його країна "пристосувалася до цієї геополітичної реальності". "Ви маєте рацію, кажучи, що Литва почувається, як у сендвічі, будучи затиснутою між високо мілітаризованою Калінінградською областю РФ та Білоруссю", - констатував він.
У цій ситуації, за словами Науседи, Литва покладається насамперед на інструменти колективної безпеки і робить багато чого, щоб модернізувати свої збройні сили. "Ми намагаємося виділити понад 2,5 відсотка ВВП на оборону цього року і, можливо, збільшити цю суму до 3 відсотків ВВП наступного року", - наголосив глава держави. Президент Литви додав, що його країна дуже зацікавлена в обговоренні на липневому саміті НАТО у Вільнюсі таких тем, як реалізація угод мадридського саміту щодо посилення оборони східного флангу НАТО та перетворення рівня видатків на оборону у 2 відсотки ВВП на базовий, "а не стельовий". Іншою важливою темою зустрічі на найвищому рівні, за його словами, має стати практична підтримка України та "перспективи наблизити її до НАТО у майбутньому".
Що стосується самої Литви, то, як сказав Науседа, вона "зробила домашнє завдання" і веде повну підготовку до того, щоб прийняти у себе бригаду НАТО під командуванням Німеччини вже до 2026 року.
Про вплив санкцій на Росію
Говорячи про вплив західних санкцій на російську економіку, глава литовської держави зазначив, що його країна завжди виступала за сильніші обмежувальні заходи.
"Тому що в минулому ми побачили, що наші санкції працюють. Але обговорення займають надто багато часу. Іноді заходи виявляються слабшими, ніж ми розраховували. І тоді ми починаємо скаржитися, що санкції не принесли очікуваного результату. Але так відбувається тому, що санкції, ймовірно, були надто слабкими", - розмірковує він.
При цьому Науседа наголосив, що не спостерігає ознак втоми у західних союзників, які підтримують Україну. "Я не бачу жодних ознак втоми, особливо в моїй країні. Тому що я бачу, як практично 99 відсотків населення надають Україні від щирого серця всю можливу допомогу: гуманітарну… ми намагаємось надавати і військову, політичну, економічну підтримку, - аргументує він. І я бачу, що наші партнери, інші країни роблять все що в їхніх силах, і роблять багато, щоб підтримати Україну. Тому що всі розуміють, що у цій війні йдеться не лише про свободу України, а й про свободу всіх нас".
Дивіться також:
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.