В Україні підвищують ціни на навчання в університетах. У 2025 році вартість навчання в українських закладах вищої освіти піднялася в середньому майже на 30 відсотків , тож студенти, які вчяться на контракті, зараз платять за свою освіту від 47 до 110 тисяч гривень на рік.

Але й це ще не все. Наступного навчального року ціни на навчання в українських університетах мають підвищити знову.

Дешева вища освіта не буває якісною?

В міністерстві освіти і науки України пояснюють це потребою вищих навчальних закладів формувати спеціальні фонди. "Працівникам університетів з 1 січня 2026 року підвищили заробітну плату на 30 відсотків, а з 1 вересня підвищать ще на 20 відсотків. Відповідно, ми не маємо демпінгувати - ми маємо забезпечувати адекватну ціну за вищу освіту у наших закладах вищої освіти", - пояснив заступник міністра освіти Микола Трофименко під час брифінгу щодо вступної кампанії.  За його словами, поки що вартість навчання в українських університетах є "адекватною".

Читайте також: Вступна кампанія 2026 в Україні: що зміниться для абітурієнтів

Очільник директорату вищої освіти та освіти дорослих міністерства освіти і науки України Олег Шаров наголошує, що дешева вища освіта не буває якісною. "За вищу освіту потрібно платити дорого: за бюджетників платить держава, а за контрактників - батьки, родина", - каже посадовець. Олег Шаров зауважує, що вища освіта в Україні набагато дешевша, ніж у багатьох країнах Європи. Водночас низькі тарифи на навчання для контрактників можуть призвести до того, що науково-педагогічні працівники виїдуть за кордон, оскільки виші не зможуть платити їм високі конкурентні зарплати.

Вищі витрати - вища ціна навчання

Доктор фізико-математичних наук, професор Національного університету "Запорізька політехніка", член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Володимир Бахрушин наголошує, що ключова причина зростання собівартості навчання в українських університетах - це системне подорожчання всіх складових освітнього процесу. "Собівартість навчання зростає через підвищення витрат на оплату праці, енергоносії, утримання приміщень. Університети не можуть ігнорувати ці процеси, інакше це призведе до того, що ми втратимо всіх викладачів, і деградації якості освіти", - сказав Бахрушин в коментарі DW.

Він наголошує, що держава наразі не покриває реальних витрат університетів навіть для бюджетних місць. У результаті заклади змушені компенсувати цей дефіцит за рахунок контрактної форми навчання. "Фактично університети опинилися в ситуації, коли вони змушені балансувати між доступністю освіти і власним виживанням. Якщо не підвищувати плату, вони не зможуть забезпечити належний рівень підготовки. Поки якість освіти попри все тримається на рівні", - пояснює експерт.

Приміром, у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського DW підтвердили, що планують підвищувати плату за навчання в 2026-2027 навчальному році. "У наступному навчальному у році ми плануємо підняти плату контрактникам на рівень інфляції. Без цього ми просто не виживемо, бо викладачам треба платити заробітну плату. Все дорожчає", - повідомили там.

Негативний вплив демографічної ситуації в Україні

Іще одним чинником, який змушує виші підвищувати ціни на навчання, є демографічна ситуація в Україні. Населення невпинно скорочується, а отже скорочується і кількість абітурієнтів. А це, своєю чергою, зменшує доходи університетів і посилює фінансовий тиск на систему, каже Володимир Бахрушин. Експерт також звертає увагу на недосконалість моделі фінансування вищої освіти в Україні, яка не враховує реальну вартість підготовки фахівців у різних галузях. "Має бути більш гнучка система фінансування, яка враховує специфіку спеціальностей. Наприклад, технічні або природничі напрями значно дорожчі, ніж гуманітарні", - каже він і пояснює: для підготовки фахівців багатьох технічних спеціальностей потрібні спеціальні лабораторії та обладнання для практичних занять. А це, за словами Бахрушина, вимагає більше коштів. Натомість державна модель фінансування вищої освіти це не враховує, критикує він. 

На цьому тлі підвищення вартості навчання виглядає неминучим, однак це створює ризики для доступності освіти, особливо для студентів із менш забезпечених родин. У зв’язку з цим Бахрушин підкреслює необхідність розвитку системи грантів, стипендій і державної підтримки. "Без додаткових механізмів підтримки ми можемо отримати ситуацію, коли вища освіта стане менш доступною, а це вже стратегічна проблема для країни", - підсумовує експерт.

Державні гранти як вихід для студентів

В Україні вже кілька років діє система грантів для тих студентів, які не змогли вступити на бюджет і вчаться платно за контрактом. Склавши два предмети національного мультипредметного тесту (НМТ) на понад 150 або 170 балів і вступивши на контракт, вступники мають право на отримання державного гранту, що може покрити частину або навіть повну вартість здобуття вищої освіти.

Народна депутатка від фракції "Голос", секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа  вважає це як хорошим стимулом для студентів, так і зручним механізмом для держави підтримати саме ті спеціальності, які зараз затребувані на українському ринку праці. "Україна має одну з найбільших кількостей людей з вищою освітою в Європі, але водночас у нас незаповнені спеціальності, які критично потрібні для відновлення країни. Йдеться, зокрема, про технічні та робітничі професії: енергетиків, фахівців з енергоефективності, інженерів. Саме на ці напрями держава намагається переорієнтувати абітурієнтів через фінансові стимули, зокрема гранти", - зазначила в коментарі DW Наталя Піпа. За словами депутатки, підвищення вартості навчання може частково сприяти такій трансформації, змінюючи мотивацію вступників.

Розмір гранту залежить від результатів вступника та обраної спеціальності, причому пріоритет надається технічним напрямам. Це вже дає певні результати, вважає Піпа. За її інформацією, вже спостерігається поступове зростання інтересу до інженерних і технологічних спеціальностей, хоча поки що воно не є переломним.

Чи спровокує висока вартість навчання відтік молоді?

Попри побоювання щодо відтоку молоді Піпа не вважає, що саме підвищення вартості стане ключовою причиною для виїзду на навчання за кордон. Водночас важливим чинником у конкуренції з іноземними університетами залишається якість освіти та міжнародне визнання дипломів. Наталя Піпа вважає, що у цьому контексті євроінтеграція може суттєво покращити позиції України. "Зі вступом до Європейського Союзу і взаємним визнанням дипломів ситуація для українських студентів значно спроститься", - зазначає депутатка.