На початку цього року представники польської меншини в Білорусізазнали тиску з боку влади, її лідери були арештовані. А тепер у поле зору генеральної прокуратури Білорусі потрапили бійці опору польської "Армії Крайової", які під час Другої світової війни перебували в підпіллі й боролися проти нацистів, які окупували Польщу. Генеральний прокурор Білорусі Андрій Швед назвав бійців "Армії Крайової" "фашистськими злочинцями".

Тих, хто перебував у лавах польської "Армії Крайової" і міг би щось сказати з приводу звинувачень, що пролунали на її адресу з боку білоруської влади, в живих залишилося небагато. Одна з них - 90-річна Вероніка Себастьянович, голова "Об'єднання солдатів Армії Крайової в Білорусі". Їй було 13 років, коли вона стала до лав "Армії Крайової". Через шість років після закінчення Другої світової війни її затримали, катували, відправили до табору. Жінка вижила в ГУЛАГу. В інтерв'ю польській газеті Rzeczpospolitа вона сказала, що не хотіла б висловлюватися з приводу звинувачень з боку Білорусі, але не тому, що чогось боїться.

Кримінальне провадження за фактом "геноциду"

9 квітня 2021 року в Білорусі було відкрите кримінальне провадження проти колишніх бійців "Армії Крайової" за фактом "геноциду білоруського народу" під час Другої світової війни. В середині травня голова Генеральної прокуратури Білорусі Андрій Швед в ефірі державного телеканалу "Білорусь 1" заявив про перші результати розслідування. За його словами, встановлено відомості про ще "живих нацистських злочинців", передовсім з числа військовослужбовців "литовських батальйонів СС і польської "Армії Крайової". Швед заявив, що має намір звернутися до Польщі за відповідною правовою допомогою.

"Армія Крайова" - створена з осередків опору в 1942 році на території окупованої в 1939 році нацистською Німеччиною Польщі добровольча армія, до лав якої стали сотні тисяч людей. У посткомуністичній Польщі офіційно шанують "Армію Крайову". Те, що Білорусь порівняла її членів з нацистами, викликало обурення в Польщі. Варшава зажадала пояснень від Мінська. Заява генеральної прокуратури Білорусі - це "офіційна точка зору" білоруського керівництва чи вона носить "публіцистичний характер", запитує польський міністр закордонних справ. Польща розцінює нинішню ситуацію як серйозне загострення двосторонніх відносин.

Війна дезінформації?

Глава канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхал Дворчик заявив про черговий етап "дезінформаційної війни", яку веде Лукашенко. Натомість білоруський генпрокурор Швед вважає, що західноєвропейські держави, "причетні в тому числі до масового знищення білорусів і представників інших національностей у період Великої Вітчизняної війни та повоєнний час", розгорнули інформаційну війну, "спрямовану на спотворення історичних подій". А також, що ці країни зробили "спробу дестабілізації правопорядку (в Білорусі - Ред.) із застосуванням методів радикалізму і різних форм екстремізму".

Тим часом білоруські та польські історики вважають уявлення про те, що члени польського антикомуністичного підпілля були пособниками Гітлера, абсолютно абсурдними. "Армія Крайова" підпорядковувалася польському уряду у вигнанні, який перебував в Лондоні і був частиною антигітлерівської коаліції, - каже білоруський історик Ігор Мельников в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita. - "Армію Крайову" можна звинувачувати в націоналізмі і діях в інтересах Польщі, що існувала до 1939 року, але вона у жодному разі не була фашистською".

Абсурдним називає порівняння польських бійців "Армії Крайової" з нацистами і польський історик Януш Маршалець: "Я думаю, ніхто в світі не повірить у те, що польська "Армія Крайова" разом з нацистами занурила країну у хвилю терору".

Суперечлива роль "Армії Крайової" у Білорусі

Окремі випадки злочинів, скоєних тими, хто перебував у лавах "Армії Крайової", задокументовані. Історики могли би взятися за їх вивчення, наголошує Маршалець. Йдеться і про вбивства євреїв, і про "акції відплати" проти "вільнюських бригад", жертвами яких стали мирні жителі Литви. "Це є другорядним явищем, яке безумовно кидає тінь на "Армію Крайову". Але про подібні злочини в Білорусі нічого не відомо", - говорить Маршалець. Загалом історики дійшли консенсусу, що "Армію Крайову" варто оцінювати радше позитивно.

"Армія Крайова" не була святою, і її бійці під час Другої світової війни здійснювали вчинки, які можна кваліфікувати як воєнні злочини", - говорить білоруський історик Олександр Пашкевич. "За бажання можна знайти чимало свідчень, коли від їхніх рук гинули невинні, і взагалі, коли люди зі зброєю робили всякі безчинства. Але ми знаємо, наскільки жорстока була та війна на нашій території і можна впевнено стверджувати, що жодна з її сторін не уникла подібного негативу. Говорити ж про те, що АК програмно і цілеспрямовано проводила геноцид білорусів - велике перебільшення", - наголошує він.

Ставлення до "Армії Крайової" у Білорусі неоднозначне. На створення негативного образу, за словами Пашкевича, вплинуло те, що політику пам'яті в повоєнній БССР формував тоталітарний радянський режим, для якого польські партизанські формування були серйозним ідеологічним противником. Не надто змінилася ситуація і в незалежній Білорусі.

Дискредитувати внутрішніх і зовнішніх опонентів

Нинішню увагу білоруської влади до подій тієї війни, вважає Пашкевич, можна пояснити поточною політичною ситуацією - білоруське суспільство саме по собі цим порядком денним не живе. Натомість інтерес до даної теми проявляє низка державних ЗМІ. Наприклад, газета "Гродзенская праўда " ("Гродненська правда") підготувала цикл публікацій про "справжні мотиви польської "Армії Крайової". Виходять сюжети на державних телеканалах.

"Очевидно, що вся ця кампанія "боротьби з нацизмом" - політично мотивована, історія тут виступає лише інструментом для досягнення політичних цілей", - каже політолог Валерій Карбалевич. Аналітик вважає, що білоруська влада переслідує кілька цілей, привертаючи увагу до подій більш ніж 70-річної давнини: "По-перше, цим вони прагнуть дискредитувати своїх політичних опонентів, оголосити їх неонацистами". Друге завдання, на думку політолога, - демонізувати Захід.

Знайти і притягнути до відповідальності тих "злочинців", які перебували у лавах "Армії Крайової", малоймовірно. "З тих, хто брав участь у боротьбі під час війни, в живих майже нікого не залишилося, а ті, хто ще живі, брали участь у польському опорі у повоєнний час, коли "Армії Крайової" вже формально не існувало", - наголошує історик Олександр Пашкевич.

На руку пропаганді Лукашенка грає те, що за час правління партії "Право і справедливість" (PiS) у Польщі виник культ антикомуністичного підпілля, що діяло в повоєнні роки. До числа таких підпільників належить, зокрема, Ромуальд Райс (на прізвисько "Бурий") - суперечливий ватажок збройного загону, на рахунку якого вбивства десятків представників православної білоруської меншини.

Після приходу до влади партії PiS до партизана Райса з його неоднозначною репутацією у Польщі на офіційному рівні стали ставитися з повагою. Державний інститут історії IPN заявив, що сумнівається в звинуваченнях, висунутих проти "Бурого". Групи націоналістів регулярно влаштовують марші на його честь у селах на сході Польщі, де люди ще пам'ятають про звірства "Бурого". При цьому, однак, злочини, в яких звинувачують цього колишнього бійця "Армії Крайової", були здійснені 1946 року, коли ця армія вже була розформована. Але деякі її ветерани, такі як "Бурий", не могли змиритися з тим, що до влади прийшли комуністи, і радикалізувалися.