У липні білоруський правитель Олександр Лукашенко визнав серйозні проблеми з кадрами в аграрному секторі Білорусі. При цьому вирішити проблеми, які накопичувалися не один рік, влада збирається радикальним чином, забороняючи звільнятися із сільгосппідприємств.

Без дозволу чиновників звільнитися не можна буде?

На думку Олександра Лукашенка, настав час навести лад із кадрами у сільському господарстві: "Жоден механізатор, доярка і таке інше в сільгосппідприємстві (колгоспі, радгоспі) не може кроку ступити ліворуч-право без рішення керівника".

Крім того, він озвучив вимогу, з якої випливає, що в аграрному секторі країни фактично запроваджується заборона на звільнення без рішення голови райвиконкому. "Звільнився - ніхто в країні не може його взяти на роботу, поки він із попереднього місця роботи не представить довідку, нормальну характеристику", - заявив Лукашенко.

Читайте також: Навіщо Путін та Лукашенко погрожують Польщі "вагнерівцями"?

Вимога стосується й чиновників у регіонах, які також не можуть "кинути" роботу з власної ініціативи. При цьому збиральна кампанія оголошена "всенародною справою", а нестачу кадрів влада збирається компенсувати за допомогою трьох тисяч механізаторів.

Де їх знайти? Лукашенко зобов'язав голів облвиконкомів спільно з промисловими підприємствами надати пропозиції та плани. "Знаю, багато мужиків, особливо ті, хто родом із села, спеціально беруть відпустки на липень і влаштовуються працювати комбайнерами, щоб заробити добрі додаткові гроші для своїх сімей", - розповів Олександр Лукашенко.

В аграрних вишах - недобір студентів

Про серйозні кадрові проблеми у сільському господарстві країни свідчить і той факт, що аграрні виші Білорусі змушені оголосити додатковий набір на спрощених умовах. Так, абітурієнтам, яких на навчання направляє конкретне сільськогосподарське підприємство, не треба складати вступні іспити. При цьому студентам під час навчання обіцяють щомісячну гарантовану доплату від організації, де потім треба буде відпрацьовувати кілька років.

Проте навіть такі пільгові умови, схоже, не виглядають привабливими. Додатковий набір триває до 27 липня включно, але вже зараз у вишах визнають, що повністю виконати план набору студентів не вийде. Наприклад, у Гродненський аграрний університет за добу до закінчення прийому документів за спеціальністю "Виробництво продукції тваринного походження" було подано 25 заяв на 82 бюджетних місця.

Читайте також: Без роботи і контрабанди: як живуть прикордонні з Білоруссю села

Ще гірша ситуація у Білоруській державній сільськогосподарській академії, в якій колись навчався Олександр Лукашенко. Так, на 266 місць на агротехнологічному та біотехнологічному факультетах було подано 124 заявки. За спеціальністю "Виробництво продуктів рослинного походження" заповнено лише третину місць.

Не приховує проблеми з кадрами і міністр сільського господарства Білорусі Ігор Брило. За його словами, отримавши "аграрні" дипломи, лише 52 відсотки випускників вишів залишається працювати на селі після обов'язкового розподілу. У Білорусі майже всі, хто вчиться безкоштовно, мають відпрацювати на якомусь державному підприємстві. При цьому сам Брило найближчим часом може залишити міністерську посаду. Його відставку під час селекторної наради вже проанонсував Олександр Лукашенко.

Є робота та житло, але платять мало

Головною причиною дефіциту кадрів у сільгосппідприємствах Білорусі залишається низький рівень доходів. Як розповіли у відділі кадрів одного з господарств у Вітебській області, там готові прийняти на роботу доярок та тваринників, але обіцяють зарплатню в 554 білоруські рублі (приблизно 165 євро).

"Ми чесно кажемо, що інших доплат поки не буде, але можемо надати службове житло, за яке не треба платити", - каже співрозмовниця DW.

У ще одному господарстві цього ж регіону терміново шукають ветеринарного лікаря і, крім житла, гарантують заробіток від 2500 білоруських рублів (750 євро): "Зарплату готові обговорювати, вона може бути й вищою, якщо людина зацікавлена залишитися в нас хоча б на кілька років" .

У сільгосппідприємстві у Кобринському районі Брестської області повідомили, що їм потрібні працівники як у полі, так і на фермі, а платити мають намір у діапазоні 1200-2200 рублів (360-660 євро).

Як з'ясувалося, у господарстві мають досвід найму на роботу громадян України, які працювали тут вахтовим методом. "Приїжджали бригади із сусідніх українських сіл, займалися прополкою, збиранням урожаю, вели справи на фермі - нас такий підхід влаштовував", - зазначили в агропідприємстві. Нині там сумно констатують, що пандемія, а тепер війна в Україні змушують шукати нові варіанти для пошуку працівників.

У деревообробці також загрожували заборонами

Чи допоможе утримати кадри заборона на звільнення? "Це взагалі не до нас: як можна заборонити людині звільнитися - що за "кріпосне право" таке?" - здивувалися в одному із сільгосппідприємств.

У відділі кадрів господарства пояснили, що жорсткі зобов'язання стосуються насамперед молодих фахівців, яким треба відпрацювати після вишу. Але навіть вони мають чимало легальних можливостей змінити місце роботи раніше визначеного терміну.

Про те, що означають загрози заборони на звільнення, не з чуток знають працівники деревообробної галузі Білорусі. У 2012 році Олександр Лукашенко, відвідуючи "Борисовдрев", залишився незадоволеним темпами модернізації деревообробних підприємств.

"До закінчення модернізації та реконструкції забороняється звільнення працівників, - говорив тоді Лукашенко. - Працівник не може звільнитися з цього підприємства без дозволу керівника. Відпустить – нехай іде, не відпустить – має працювати. За порушення – на примусові роботи".

За словами інженера одного із деревообробних підприємств, серйозних наслідків ті гучні заяви не мали. "Знаю кілька випадків, коли людей не звільняли прямо зараз, якщо це тямущий фахівець, - згадує чоловік. - Але минав час, і утримувати примусово не було жодної можливості".

Інженер вважає, що нинішню загрозу заборонити звільнятися слід сприймати так само: "Якщо немає матеріальних стимулів залишатися на селі, то люди йтимуть - і добре, якщо до білоруських міст, а не за кордон".