Подвір'я Кшиштофа Заячковського розташоване лише у 400 метрах від жовтого знаку, на якому польською написано: "Державний кордон". Голові села Вілкайце цей напис видно з вікна. Розташований за знаком смерековий ліс належить вже до Калінінградської області Росії. Наприкінці листопада 2022 року галявиною ще можна вільно дійти до прикордонної смуги. Однак у майбутньому це стане неможливо, оскільки на польському боці кордону буде зведено паркан з колючою стрічкою.

Побудова такої огорожі вже почалося. "Коли живеш так близько до Росії, це добре і необхідно", - вважає сільський голова Заячковський. Він каже, що і так почувається в безпеці, оскільки польська прикордонна служба ретельно охороняє прикордонну територію. "Але коли бачиш, що сьогодні коїться в Україні, не знаєш, чого варто чекати від російської сторони", - додає він.

"Ми хочемо, щоб цей кордон був непроникним", - такими словами міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про будівництво нового паркану 2 листопада 2022 року. Рішення звести огорожу у Варшаві пояснили очікуваною активізацією "повітряного сполучення між Близьким Сходом і Калінінградом". За повідомленнями ЗМІ, аеропорт російського ексклава нібито планує активізувати авіасполучення з Сирією, Білоруссю й Туреччиною.

При цьому в Польщі вказують на драматичний досвід минулого року, коли за посередництва білоруської сторони тисячі вихідців із Близького Сходу прилетіли до Мінська, щоб звідти дістатися до польського кордону і через нього потрапити до ЄС. Тоді справа дійшла до запеклих сутичок мігрантів із польськими силами безпеки. Після цього Польща звела паркан із колючого дроту на кордоні з Білоруссю. За даними польської прикордонної служби, відтоді кількість спроб незаконного перетину кордону в цьому районі різко скоротилася: із 17 000 у жовтні 2021 року до менш ніж 1500 у жовтні 2022 року.

Камери і датчики руху на кордоні Польщі

Паркан, що зводиться на кордоні з Калінінградською областю, покликаний захистити Польщу від аналогічного сценарію на північному кордоні. До середини листопада 2022 року побудували перші п'ять кілометрів огорожі. У підсумку його довжина має становити понад 200 кілометрів, ширина - три метри, висота - 2,5 метра. Спочатку паркан складатиметься тільки з колючого дроту. Пізніше його оснастять також камерами й підземними сейсмічними датчиками руху.

Досі нелегальні в'їзди до Польщі через кордон із Калінінградською областю Росії були рідкістю: за даними польської прикордонної служби, від січня до кінця вересня 2022 року було зафіксовано всього 11 таких випадків. Переважно це були люди, які займаються контрабандою сигарет, а не незаконні мігранти. І все ж, згідно з опитуваннями, дві третини поляків підтримують ідею зведення паркану на цій ділянці кордону.

Читайте також: Росія перекинула в Калінінградську область винищувачі з ракетами "Кинджал"

Страх перед можливим нападом Росії

"Мігранти - не найбільша наша турбота, - каже DW Уршула, жителька розташованого за чотири кілометри від кордону з Калінінградською областю містечка Голдап з населенням у 14 000 осіб. - Принаймні поки що тут їх (мігрантів. - Ред.) не бачили. Але чим більше захисту від Росії, тим краще. Путін - бандит".

Один із молодих людей, з якими поспілкувалася DW, побоюється, що "колись Росія нападе і на Польщу".

Уршула не сумнівається, що Польщі необхідний паркан на кордоні з Росією. Вона навіть розмірковує про те, щоб виїхати з країни. "Я прожила 30 років у США і повернулася до Польщі, коли вийшла на пенсію, - пояснює вона. - Але зараз я не почуваюся тут у безпеці і тому задумуюся про повернення до Америки".

Читайте також: Литовці про війну РФ в Україні: "Ми можемо стати наступними"

Критика через будівництво паркану на кордоні Польщі та РФ

Але є й інші думки. "Не знаю, чи зупинить дріт біженців і чи не краще буде, якщо Польща нарешті почне здійснювати правильну міграційну політику, - розмірковує у розмові з DW Збігнєв Содол, власник практики кисневої терапії в Голдапі. - Коли Росія запускає свої ракети, вони летять на відстань 500 кілометрів і над нашими головами, від цього не захистить жоден паркан". Содол упевнений: те, що Путін робить в Україні, - "звірство", але в Росії є й "нормальні люди". І Польща, і Калінінградська область отримували вигоду від малого прикордонного руху, який існував тут до 2015 року, нагадує він.

Побудову паркану критикує й польська опозиція. Так, правозахисниця та євродепутатка від партії "Громадянська платформа" Яніна Очойська звернулася до прем'єр-міністра Польщі та уряду у Варшаві через Twitter із такими словами: "Ви втратили розум? Ви витратили 350 мільйонів євро на огорожу на польсько-білоруському кордоні, тільки щоб мати лазівки для подальших порушень закону і видворення мігрантів, а тепер хочете побудувати ще одну? Дотримуйтеся законів і процедур. Це дешевше й ефективніше".

Польща і захист кордонів ЄС

Однак подібні критичні висловлювання в Польщі - рідкість. У питаннях безпеки погляди політиків, які підтримують уряд, і опозиції зазвичай не різняться. Це не дивно, вважає Пауліна Пясецька, голова Центру з вивчення тероризму при вищій школі Collegium Civitas у Варшаві: "Коли ми відповідаємо на загрозу з боку держави, яка спровокувала конфлікт прямо біля наших кордонів, в Україні, навряд чи можна очікувати спротиву".

Водночас Польща несе відповідальність і за охорону зовнішнього кордону ЄС, нагадує вона. "У безпеку на кордоні з Калінінградом інвестують не тільки заради громадян Польщі, а й заради всіх інших країн, які входять до Шенгенської зони", - підкреслює експертка у розмові з DW. Прикордонний паркан зміцнює і відчуття безпеки жителів прикордонного регіону, вказує вона.

Як говорить Кшиштоф Заячковский, він і його родина почувалися б у більшій безпеці, якби змогли нарешті побачити зі свого вікна огорожу з колючою стрічкою. Але й зараз він не збирається просто сидіти, склавши руки, і сподіватися на державу. Як і багато інших сімей у Польщі, Заячковські вже почали збирати запаси і готувати для себе укриття на випадок надзвичайної ситуації.

"У нас є великий підвал під сараєм, де ми можемо добре сховатися в разі небезпеки і провести там деякий час", - ділиться 73-річна мати Заячковського Кристина. Там зберігаються картопля, мед і яйця - усе власного виробництва. "Хай хоч потоки мігрантів, хоч напад росіян - свого дому я не залишу", - заявляє вона.