1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

Токаєва обрали головою партії "Нур Отан" в Казахстані

Олександр Куницький | Ольга Демидова
28 січня 2022 р.

Після пропозиції Нурсултана Назарбаєва делегати позачергового з’їзду підтримали кандидатуру президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва на посаду голови партії "Нур Отан".

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт ТокаєвФото: President of Kazakhstan/REUTERS

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв обраний головою правлячої партії "Нур Отан" ("Світло Вітчизни"). Рішення ухвалено одноголосно на позачерговому партійному з'їзді, повідомила у п'ятницю, 28 січня, пресслужба казахстанського президента.

При цьому Токаєв пообіцяв порушити питання про доцільність свого головування в партії. "Ці обставини, безумовно, передбачають якесь дистанціювання президента від діяльності будь-яких партій та рухів. Тому через якийсь час, можливо, вже до кінця цього року, ми повернемося до питання доцільності мого подальшого головування", - заявив він.

Крім того, він закликав делегатів: "Давайте і ми віддамо належне історичним заслугам першого президента, висунемо на перший план його безперечні успіхи та гідності, а можливі прорахунки залишимо в настанову майбутнім керівникам нашої країни".

Пропозицію обрати Токаєва головою "Нур Отан" вніс на з'їзді колишній лідер партії, експрезидент країни Нурсултан Назарбаєв, якого Токаєв у ході січневих протестів та заворушень усунув з посади голови Ради безпеки. У середині січня Назарбаєв у відеозверненні до народу Казахстану оголосив, що Токаєв має всю повноту влади, є головою Ради безпеки і незабаром буде обраний головою партії "Нур Отан".

Читайте також: Очима карикатуриста: Реакція Токаєва на протести, або Диктаторська заздрість Лукашенка

Експрезидент Казахстану Нурсултан НазарбаєвФото: Press Office Of Nursultan Nazarb/TASS/dpa/picture alliance

Протести та заворушення в Казахстані

На початку січня у Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ, які швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. У деяких регіонах у ніч проти 5 січня почалися погроми, напади на адміністративні будівлі, відділення поліції, магазини. Сильніше за інших постраждав найбільше місто Казахстану - Алмати.

За даними влади, в ході заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 представників правоохоронних органів, постраждали понад 4500 громадян. Лише у колишній столиці у зв'язку з протестами та заворушеннями затримано понад 2700 людей.

Президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан, а до Казахстану на його прохання прибув озброєний контингент держав-членів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) - Росії, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану та Білорусі для допомоги "у подоланні терористичної загрози". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан. Днями парламент скасував і довічне головування Назарбаєва у Раді безпеки та в Асамблеї народу Казахстану (АНК).

Казахстан: жертви придушення протесту

03:37

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW