Це максимальна облікова ставка з 2015 року. У Нацбанку прогнозують, що такий крок стримає ріст цін у країні та пожвавить інтерес до гривневих активів.
Реклама
Національний банк України у четвер, 2 червня, повідомив про перше з початку воєнного стану в країні підвищення облікової ставки - з 10 до 20 відсотків річних, що є максимумом з 2015 року. Рішення набуває чинності з 3 червня. Нацбанк пояснив такий крок захистом гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшенням привабливості гривневих активів, зниженням тиску на валютному ринку і стримуванням інфляційних процесів під час війни.
"За відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою", - повідомив Нацбанк.
Реклама
Тенденція прискорення інфляції зберігатиметься
Зазначається, що у квітні 2022 року споживча інфляція прискорилася - до 16,4 відсотка у річному вимірі, і продовжила ріст у травні. Інфляційні процеси підживлюють порушені війною виробництва та логістика, а також високі світові ціни на енергоносії, пояснив регулятор. За оцінками НБУ, попри поступове відновлення економіки тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці. "Це загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Водночас повернення Національного банку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям", - йдеться у повідомленні.
НБУ зазначив, що різке підвищення облікової ставки - виправдане, так як незначне її підвищення не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему. На думку регулятора, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів. "Для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції", - зазначив Нацбанк.
Також НБУ звертає увагу на те, що на початку повномасштабної агресії Росії було вирішено утриматися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід, на думку регулятора, був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною.
За даними Єврокомісії, війна в Україні погіршує перспективи економічного зростання в Єврозоні та призводить до масштабного зростання інфляції. У представленому 16 травня весняному прогнозі на поточний рік брюссельське відомство очікує на зростання ВВП країн Єврогрупи на рівні 2,7 відсотка, а також рівень інфляції в 6,1 відсотка. Тим часом рівень інфляції у Німеччині за підсумками поточного року може становити 6,5 відсотка, за підсумками наступного року - 3,1 відсотка.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
Фото: PIUS UTOMI EKPEI/AFP via Getty Images
9 фото1 | 9
Бронежилети замість вишиванок: як бізнес працює в час війни