Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 22 до 20 відсотків із 15 вересня, повідомляється на сайті Нацбанку у четвер, 14 вересня.

Як заявив глава НБУ Андрій Пишний, це стало можливим завдяки подальшому сповільненню інфляції та спроможності НБУ забезпечувати курсову стійкість. Рішення ухвалили з урахуванням балансу ризиків, стрімкого зниження інфляції та спроможності підтримувати курсову стійкість.

"Такий крок підтримає відновлення економіки та не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності. Споживча інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося, але базова – була близькою до прогнозу НБУ", - сказав Пишний на брифінгу.

Динаміка цін перевищила очікування НБУ

За його словами, інфляція в річному вимірі в серпні сповільнилася до 8,6 відсотка, а цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. "Так, хороші врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти", - пояснили в НБУ.

Водночас там звернули увагу на те, що зниження базової інфляції (до 10 відсотків р/р у серпні) було близьким до липневого прогнозу НБУ. Вагому роль в цього, як стверджують у Нацбанку, зіграли заходи щодо забезпечення привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку. Це зокрема сприяло подальшому поліпшенню курсових та інфляційних очікувань.

Читайте також: Гривні 27 років: НБУ нагадав про головні етапи життя української валюти

Потенціал стрімкого сповільнення інфляції майже вичерпаний

Водночас Пишний наголосив, що хоча загальна тенденція до зниження інфляції зберігатиметься, потенціал її швидкого сповільнення майже вичерпано. "З одного боку, кращі врожаї обмежуватимуть зростання цін і в наступні місяці. Зберігатиметься також вплив від фіксації окремих тарифів на житлово-комунальні послуги. З іншого боку, тиск на витрати бізнесу залишатиметься значним як через втрати, пов’язані з війною, так і через подорожчання електроенергії та пального", - пояснив глава Нацбанку.

Бюджетних доходів і внутрішніх залучень досі не вистачає для покриття державних видатків, і щоб не друкувати нові гроші, Пишний пропонує і далі залучати міжнародну допомогу. "З огляду на це критично важливим є своєчасне та повноцінне виконання умов програми з МВФ", - зазначив він.

Ключовий ризик - війна та її наслідки

Ключовим ризиком для економіки та інфляційного розвитку глава НБУ назвав триваючу війну Росії проти України. Крім того, серед факторів ризику він перелічив зниження обсягів чи втрату ритмічності надходження міжнародної допомоги, виникнення додаткових бюджетних потреб, поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури та подальші ускладнення для експорту агропродукції.

НБУ коригуватиме свої рішення та прогноз облікової ставки, у разі погіршення очікувань, помітного зниження привабливості гривневих інструментів та посилення ризиків для курсової стійкості.

Різке підвищення облікової ставки на тлі початку війни

Востаннє облікова ставка змінювалася 27 липня з 25 до 22 відсотків. До того НБУ різко підняв її з 10 до 25 відсотків у червні 2022 року. Тоді це рішення пояснили потребою в захисті гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшенням привабливості гривневих активів, зниженням тиску на валютному ринку і стримуванням інфляційних процесів під час війни, адже незначне підвищення не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему.