"Добре, що я торік у Кельні паспорт зробив і мені до консульства вже не треба", - каже у розмові з DW колишній киянин Олег, який нині з дружиною і трьома дітьми проживає у Німеччині. Так він прокоментував повідомлення глави українського МЗС Дмитра Кулеби про призупинення надання консульських послуг громадянам України призовного віку, які перебувають за кордоном. Українців, які не стануть на військовий облік, влада у Києві хоче обмежити у правах на консульські послуги за кордоном. 

 "Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно", - наголосив у вівторок, 23 квітня, Дмитро Кулеба у мережі "Х". Того ж дня державне підприємство "Документ" заявило про призупинення видачі документів за кордоном. Увечері 23 квітня МЗС пояснило, що запроваджені з цього дня обмеження з прийому заяв на вчинення консульських дій є тимчасовими і пов'язані з нещодавно ухваленим законом, який регулює посилення мобілізації, і має набути чинності 18 травня. Виняток зроблено лише для заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну. "Ми прагнемо уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана", - зазначається на сайті МЗС. 

Усі на облік!

Усі громадяни України чоловічої статі, які перебувають за кордоном, згідно зі змінами до закону про мобілізацію, які наберуть чинності 18 травня, будуть зобов'язані стати на військовий облік. Як саме це зробити за межами країни і які саме документи подати, поки невідомо - зазначила у розмові з DW київська адвокатка Ганна Іщенко. Це ще має встановити своєю постановою Кабінет Міністрів України, каже юристка. Поки ж з оновленого закону про мобілізацію випливає одне: під нього підпадають усі без винятку громадяни України чоловічої статі - і ті, хто виїхав після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року, і навіть ті, хто живе за кордоном з самого народження.

Усі чоловіки з українським паспортом муситимуть стати на військовий облік протягом 30 днів з моменту ухвалення постанови уряду, яка детально пропише відповідний порядок, пояснює Іщенко. У тих, хто вже перебуває на військовому обліку, буде 60 днів з дня набрання чинності оновленим законом про мобілізацію, щоб уточнити адресу проживання, надати свій актуальний телефонний номер і адресу електронної пошти та інші персональні дані, пояснює юристка. Крім відмови від надання консульських послуг, на тих, хто цього не зробить, очікує штраф.

Вищі штрафи і ще більше неприємностей

Закон про посилення мобілізації, який також встановлює обов'язок громадян України за кордоном ставати на військовий облік, передбачає, що послуги в консульствах України надаватимуться лише після уточнення: чи виконав громадянин обов'язок з військового обліку. Якщо цього не зробити, то крім відмови у консульських послугах, загрожує ще й штраф від 510 до 850 гривень, а в разі повторного порушення - до 1700 гривень.

Водночас на розгляді Верховної Ради, додає Іщенко, вже перебуває законопроєкт, який збільшує штраф в умовах воєнного стану до 22,5 тисячі гривень. "Несплата штрафу протягом 10 днів може призвести до відкриття виконавчого провадження і внесення особи до реєстру боржників, що тягне за собою ще цілу низку обмежень у правах, зокрема, щодо розпорядження майном і права вести підприємницьку діяльність. Процедура зняття цих обмежень може займати до півроку", - застерігає Ганна Іщенко.

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: хто працює і скільки заробляє

Чи пропорційні обмеження права користі від закону?

Адвокатка прогнозує, що на українську владу чекають численні судові позови через непропорційну жорсткість штрафних заходів проти всіх без винятку українських чоловіків за кордоном. "Суди у таких випадках мають встановити, чи відповідні рішення органів влади ухвалені розсудливо, добросовісно і з дотриманням принципу рівності громадян перед законом. Крім того, дії влади мають бути пропорційним - має бути взаємозв'язок між наслідками для громадян і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення", - пояснює Іщенко. Попри умови воєнного часу, ці рішення влади принципу пропорційності не відповідають, вважає адвокатка.

Дискримінаційний підхід вбачає і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. У розмові з DW правозахисник висловив занепокоєння тим, що влада може у майбутньому відмовляти порушникам мобілізаційних норм у допомозі навіть в екстрених ситуаціях. Наслідком проблем з консульськими послугами буде те, що люди шукатимуть інше громадянство, навіть через статус біженця чи інші процедури, з тим, щоб вийти з цього "незручного", на їхню думку, громадянства, вважає він. Правозахисник не виключає, що українці позиватимуться на нові норми, апелюючи, зокрема, до Європейської конвенції з прав людини. 

Опитані DW правники сумніваються, що за всіх болючих наслідків для багатьох українських чоловіків за кордоном, проблеми з доступом до консульських послуг зупинить тих, хто їде з України, не бажаючи її захищати.

Чоловіки не хочуть ставати на облік і вертатися

Колишній киянин Олег, батько трьох дітей, який виїхав з України легально, йти ставати на військовий облік не збирається. Він боїться опинитися на війні, хоча й звільнений за діючими на даний момент положеннями від служби як багатодітний батько. "Я не можу залишити дружину саму з трьома дітьми й піти воювати", - каже чоловік.

У тому, що впливу на мобілізацію нововведення не матимуть, впевнений й  інший колишній киянин - Богдан, який також не хоче називати своє прізвище. Чоловік розповів DW, що виїхав з України нелегально, в обхід прикордонного контролю, і через Молдову поїхав до Німеччини, де отримав статус тимчасового захисту. Богдан повертатися за жодних обставин не планує - йому добре у Німеччині, де він нині вивчає мову. "Якщо порівнювати різницю між Німеччиною та Україною, я тут трохи більше року, а моя дружина практично два роки, то за цей час я побачив, що у плані забезпечення, можливості жити, вчитися, працювати...дуже багато різних моментів, в яких ти відчуваєш, що про тебе піклуються", - каже Богдан. Він переконаний, що санкції проти тих, хто не стануть на військовий облік, не переконають тих, хто свідомо виїхав до Німеччини під час війни. "Навпаки, це ще більше демонструє, що не треба повертатися. Тому що влада країни робить багато для того, щоб тобі було незучно, некомфортно, погано і щоб ти, власне не повертався туди", - каже він.  

Богдан, як і Олег, радіє, що встиг нещодавно зробити собі новий закордонний паспорт. "2032 року, коли мені треба буде оформлювати новий паспорт, я сподіваюся, у мене буде інше громадянство, можливо, німецьке", - каже чоловік. На запитання про те, що він робитиме, якщо йому раптом знадобляться консульські послуги, Богдан відповідає: "Нічого. Абсолютно нічого". Він переконаний, що навіть без доступу до консульських послуг чи завершення терміну дії паспорта у нього проблем у Німеччині не виникне. "Я практично на 90 відсотків упевнений, що Німеччина зробить таку систему, в якій ми зможемо усі необхідні документи отримувати тут, без урахування українських. Тобто нам не треба буде звертатися до України. І таким чином усі ці питання будуть вирішуватися", - каже чоловік. 

У міністерстві внутрішніх справ ФРН запевнили, що рішення міністерства закордонних справ України тимчасово призупинити надання консульських послуг для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, не вплине на статус біженців у Німеччині. "Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, або чоловіків", - наголосив у середу, 24 квітня, офіційний представник міністерства внутрішніх справ Німеччини Максиміліан Калль (Maximilian Kall), відповідаючи на запитання кореспондента DW.

Оскільки усі питання, що стосуються перебування іноземців у Німеччині, належать до компетенції земельної влади, DW звернулась також до берлінського сенату, тобто уряду Берліну, що має статус окремої федеральної землі. Надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не передбачає неодмінної наявності в них чинного паспорта, головне, щоб у німецької влади була бодай яка-небудь можливість встановити особу, відповів на запит DW представник берлінського сенату.

Станом на лютий 2024 року, за даними Федерального відомства статистики, кількість чоловіків і жінок у віці від 18 до 60 років серед новоприбулих українських шукачів притулку у Німеччині була приблизно рівною - 5597 чоловіків та 5772 жінки. Двома роками раніше жінки становили дві третини тих, хто тікав від війни. Другою найбільшою категорією шукачів притулку були діти.

Натомість серед тих, хто нині повертається до України, 39% - жінки працездатного віку. Чоловіків призовного віку серед тих, хто вертається з Німеччини на батьківщину, - лише 23%.