Останнім часом в Україні сталося кілька смертельних випадків під час їзди на електросамокатах. Так, 4 травня у Хмельницькому загинув 11-річний хлопчик, вдарившись головою під час падіння з електросамоката. Кількома днями раніше на Київщині під колесами автівки загинула дитина, яка їхала на електросамокаті. Ці трагедії спричинили в українському суспільстві дискусію щодо врегулювання цього виду транспорту. Що кажуть законодавці та експерти?

Електросамокати - популярність та травматизм

Електросамокати, моноколеса, сігвеї та інший легкий електротранспорт масово з'явилися на українських вулицях з 2020 року. Підрахувати їхню точну кількість неможливо: реєстрація не потрібна, облік не ведеться.

Разом із популярністю зросла й кількість аварій. За даними судового пошуковика "Опендатабот", торік в Україні зафіксували понад 2500 судових справ за участю водіїв електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. У 2024 році таких справ було понад 1000. 

Користувачі публікують фото та відео, на яких дорослі і діти їздять без особистого захисту на самокатах поряд з машинами на проїздних частинах. 

Як зазначає лікар-терапевт Анатолій Корнутяк, в останні роки спостерігається збільшення дитячого травматизму через електросамокати. "Найчастіше травмуються саме підлітки. Які травми ми бачимо? Черепно-мозкові травми, переломи рук і ключиць, травми обличчя, вибиті зуби, пошкодження колін та ліктів, важкі ДТП при виїзді на дорогу. І головна проблема - більшість дітей їздять без захисту", - пише він у Facebook.

Від 2023 року електросамокати офіційно є транспортними засобами - їхніх водіїв можна притягати до відповідальності на рівні з автомобілістами. Втім, окремих правил для цього виду транспорту в Україні досі немає: де саме їздити, з якого віку, чи потрібен шолом, констатує в розмові з DW експерт з транспортного планування, директор компанії "Про мобільність" Дмитро Беспалов. "Визначення прав, обов'язків і вимог залишили на доопрацювання", - каже він.

Читайте також: Електросамокати: які правила діють у Німеччині та Європі

Правовий вакуум при користуванні електросамокатами

Законопроєкт №3023, який частково має врегулювати всі ці питання, досі чекає на ухвалення у Верховній Раді України. Цей документ вводить окрему категорію "легкий персональний електротранспорт", під яку підпадають: електросамокати, моноколеса, гіроборди, сігвеї та інший компактний електротранспорт, пояснює DW народна депутатка, голова підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті комітету Верховної Ради України з питань транспорту Оксана Савчук.

"До другого читання було дуже багато правок, які у підкомітеті ми вже розглянули. Пропонується визначити, що легкий персональний електричний транспортний засіб є учасником дорожнього руху", - каже вона. Також, за словами Савчук, пропонується поділили тих, хто і де може користуватися таким транспортом. "Дітки до семи років зможуть самокатами користуватися виключно під наглядом дорослих в парках та на спеціально відведених доріжках. Діти з 7 до 14 років можуть їздити в парках, по велодоріжках. З 14 років - по велодоріжках або краю проїжджої частини", - каже вона.

Також у законопроєкті №3032, додає нардепка, пропонується дозволити органам місцевого самоврядування встановлювати зони, де рух електротранспорту може бути заборонений. "Комітет розгляне і подасть оновлений документ до парламенту в травні. А потім вже залишиться справа за нардепами", - каже вона.

Спірне питання шоломів для їзди на електросамокатах

Савчук звертає увагу, що з другої редакції законопроєкту прибрали норми про обов'язкові шоломи. "Була дискусія щодо цього. Одні казали, що потрібні шоломи, інші - ні. Думаю, що це питання знову порушуватиметься на комітеті. Я особисто не проти шоломів. Вважаю, що на першому місці має бути безпека. Навіть, якщо хтось каже, що це незручно", - каже вона.

Водночас експерт з транспортного планування Беспалов вважає, що обов'язок одягати шоломи стримуватиме користування цим транспортним засобом. У першу чергу, для покращення безпеки, на його думку, треба розбудовувати інфраструктуру для електро та велотраспорту.

"Жоден закон не вирішить проблему із електросамокатами без інфраструктури. Ми якось рахували велоконцепцію міста Києва - від спальних районів до центру міста. Це вартувало до двох мільярдів гривень. Ціна співставна Шулявській розв'язці", - каже він. За словами експерта, у масштабах міста це недорого, але складніше організувати для чиновників. "Тому що при будівництві Шулявської розвязки або метро потрібен один підрядник, один пакет тендерної документації. Для велоінфраструктури треба вже велика спроможність міської влади саме в управлінні процесами, тому що це велика кількість маленьких проєктів", - каже він.

Крім того, зауважує Беспалов, аби врегулювати питання легкого електротранспорту потрібен контроль за виконанням правил і реальна відповідальність - і для водіїв самокатів, і для прокатних сервісів, і для батьків. "Без цього навіть найкращий закон залишиться папером", - каже він.