Одним з головних питань останнього в цьому році саміту Євросоюзу, який має відбутися 18-19 грудня у Брюсселі, стане розблокування початку переговорів про вступ України до ЄС. Попри те, що Київ виконав усі необхідні вимоги для відкриття переговорних кластерів, цей процес виявився заблокованим. Дати згоду на старт переговорів з Україною, для якого потрібна одностайна підтримка всіх країн-членів, відмовляється прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Хоча зауважень по суті до української сторони на цьому етапі євроінтеграції в Будапешта немає, Орбан відверто заявляє, що принципово виступає проти членства України в ЄС.

Брюсселю не вперше доводиться шукати способи обходження вето Орбана у рішеннях щодо України. Цього разу ідея, як відкрити переговорні кластери з Києвом без згоди Будапешта, отримала серед єврочиновників умовну назву frontloading, що з англійської можна перекласти як виконання основної частини роботи на початковому етапі. У чому суть цієї ідеї і чи відкриє вона Україні шлях до членства в ЄС, з'ясовувала DW.

Читайте також: Як Орбан за Орвеллом пропагує ненависть угорців до України

У ЄС хочуть неофіційно відкрити переговори про вступ з Україною

Щоб розблокувати переговорний процес з Україною, у Брюсселі певний час працювали над пропозицією президента Євроради Антоніу Кошти змінити правила та дозволити ухвалювати рішення щодо відкриття кластерів кваліфікованою більшістю голосів, але ця пропозиція не знайшла підтримки серед країн-членів. Проте, як повідомив DW високопоставлений співробітник євроінституцій, Рада ЄС в особі головуючої Данії, Єврокомісія і більшість країн-членів підтримують план, згідно з яким Україна могла б розпочати роботу над переговорними кластерами на рівні експертних груп без офіційного рішення про відкриття, яке потребує одностайності. Цей підхід у Брюсселі неофіційно й назвали frontloading. Він дасть можливість сторонам "виконати всю технічну роботу наперед", відзначив співбесідник, додавши, що Київ "теж не заперечує проти такого рішення".

Другий елемент цього плану ґрунтується на тому, що партії Віктора Орбана не вдасться перемогти на наступних парламентських виборах в Угорщині, які мають відбутися у квітні наступного року, "І тоді, коли Орбан піде, ми вже будемо готові швидко рухатися вперед у переговорах з Україною про вступ", - пояснив єврочиновник.

Не Орбаном єдиним - хто ще боїться членства України в ЄС?

Проте вето Угорщини щодо вступу України до ЄС може бути лише верхівкою айсберга. Як сказав у неофіційній бесіді з DW європейський дипломат, який працює у Брюсселі, "Орбан - це найменша проблема Києва, бо є інші держави, впливовіші, ніж Угорщина, які виступають проти членства України в ЄС". 

Страх перед тим, як вступ нових країн-членів вплине на економічне та політичне життя блоку, у ЄС існував ще від перших хвиль розширення. "Ці побоювання були завжди. І у 2004 році (коли відбулася найбільша хвиля розширення в історії ЄС. - Ред.) Тоді, наприклад, сільськогосподарське лобі Франції виступало проти", - сказав у інтерв'ю DW колишній посол ЄС в Україні Жозе-Мануель Пінту-Тейшейра.

Читайте також: Жозе-Мануель Пінту-Тейшейра: Вступ України до ЄС паралізований через п'яту колону Путіна

Оскільки в ЄС діє принцип одноголосного ухвалення рішень, існують побоювання, що нові члени, використовуючи своє право вето, зможуть блокувати рішення, зокрема у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики. А ЄС вже має "поганий приклад Віктора Орбана, який виявився людиною Путіна в Європі", відзначив Пінту-Тейшейра. Тому, за його словами, Брюссель остерігається, що хтось із нових членів "може наслідувати його". Він вважає, що ЄС повинен був змінити принцип одностайності в ухваленні рішень "ще під час розширення 2024 року, і, можливо, це має бути зроблено зараз". 

Європейський дипломат, з яким поспілкувалася DW, на умовах анонімності повідомив, що свої застереження щодо вступу України до ЄС висловлює "кілька країн". Серед них, зокрема, Франція, "яка переймається своїми аграрними інтересами". Однак свою невпевненість щодо "стабільності політичних пріоритетів Києва", за даними джерела, озвучує також і Німеччина.

За словами Катеріни Якімовскої, старшої аналітикині з проєктів Центру європейських студій імені Вілфреда Мартенса, Угорщина, Чехія та Словаччина хочуть сформувати так зване "Вишеградське тріо", "щоб висловити свою стурбованість щодо членства України в ЄС".

Читайте також: Чехія після виборів: підтримка України як тест

Побоювання через масштаби України

Серед головних причин, через які деякі європейські лідери почали обережніше висловлюватися на підтримку швидкої інтеграції України до ЄС, Якімовска називає війну. "Побоювання привести війну у ЄС висловлюються не так гучно, як інші, але навіть найбільші прихильники української заявки на членство не впевнені, як виглядатиме інтеграція країни, яка перебуває в конфлікті та не має повного контролю над своєю територією", - відзначила експертка у коментарі DW.

Окрім того, "розмір України є ще однією проблемою". "Україна буде п'ятою за кількістю населення в ЄС, і вступ країни таких масштабів матиме значний вплив на економічну, політичну та соціальну згуртованість ЄС", - вказує експертка, уточнивши, що "перед розширенням Євросоюзу необхідно терміново внутрішньо адаптуватися", щоб прийняти нових членів.

Мова йде не лише про перегляд впливу голосів "великих" та "малих" країн-членів на ухвалення рішень, зміну принципу одностайності, нових підходів у формуванні складу інституцій ЄС, а й навіть про адміністративні спроможності блоку. У приватних розмовах представники Єврокомісії відзначають, що у разі приєднання такої великої держави, як Україна, персонал та будівлі євроінституцій у Брюсселі потребуватимуть серйозного розширення.

Читайте також: Що стоїть за словами Путіна про згоду на членство України в ЄС?

Ризики є, але перебільшувати їх не варто

Проте, хоча страхи деяких країн ЄС щодо членства України "не зовсім безпідставні", їх не варто перебільшувати, наголошує Катеріна Якімовска. Так, ще однією з найпоширеніших пересторог щодо членства України в ЄС є те, що її вступ істотно похитне баланс бюджету ЄС та структурні фонди, з яких виділяються кошти на фінансування важливих соціальних та економічних проєктів. Адже швидкий вступ України означатиме виділення значних фінансових та інституційних пакетів для нової великої країни-члена.

"Це, звичайно, "струснуло" б поточну структуру фондів та ринку ЄС, але вступ України також приніс би й користь", - переконана аналітикиня. На її думку, економічні експерти Єврокомісії мають представити обом сторонам конкретні цифри для того, щоб "посилити аргументи проти драматизації наслідків членства України в ЄС для його нинішніх держав-членів".

ЄС шукає "чарівну паличку проти скептиків"

Щоб розвіяти уявні фобії щодо розширення та визначити його реальні ризики, у Єврокомісії вирішили підготувати спеціальний звіт, у якому оцінювалася б готовність Євросоюзу до прийому нових членів. Про початок підготовки так званого рre-enlargement report - звіту перед розширенням - було оголошено у березні 2024 року. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сподівається, цей звіт надасть "переконливі відповіді на занепокоєння та побоювання наших громадян". За її словами, його мають оприлюднити найближчими тижнями.

Але не варто очікувати, що цей документ Єврокомісії "детально та чесно" проаналізує недоліки та переваги розширення, оскільки держави-члени можуть використати це як аргументи проти прийому майбутніх кандидатів, зауважує Катеріна Якімовска з Центру Мартенса. На її думку, звіт Єврокомісії хоча й "може внести ясність у деякі технічні моменти" розширення, проте "не стане чарівною паличкою проти скептиків".

Євросоюз навряд чи піде на таку масштабну хвилю розширення, як у 2004 році і, ймовірно, дасть "зелене світло" Чорногорії, Албанії та, можливо, Молдові - менших за розміром та відносно стабільних, щоб продемонструвати, мовляв, дивіться, ми розширюємося, припускає Якімовска. Прийняття ж таких країн, як Україна, Боснія і Герцеговина чи Сербії, "потребують справжнього внутрішнього землетрусу ЄС з точки зору ухвалення політичних рішень та готовності" Брюсселя, підсумувала експертка.

Читайте також: Вучич у Брюсселі: наскільки Сербія просунулась на шляху до ЄС