Міністерство закордонних справ (МЗС) України засудило в четвер, 5 червня, ухвалення Сеймом Польщі закону, яким 11 липня проголошується Днем пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". 

Як наголошується в заяві МЗС, такий крок "йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею". "Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної пам'яті двох країн", - йдеться у повідомленні.

У міністерстві наголосили, що Україна послідовно виступає "за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії", і продовжує "йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно". "Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому", - зауважили в МЗС. 

Рішення польського Сейму

У документі, ухваленому польським Сеймом, ідеться, що в період з 1939 по 1946 рік представники ОУН, УПА та інші українські націоналістичні угруповання, які діяли на східних прикордонних територіях, нібито "вчинили геноцид польського населення". Польська сторона вважає, що внаслідок цих подій понад 100 тисяч поляків були вбиті, переважно селян, а їхнє майно - знищене, тоді як сотні тисяч людей були змушені покинути свої домівки.

У пояснювальній частині до закону зазначається, що ці жертви мають бути вшановані на державному рівні - щороку, як символ національної пам'яті.

Волинська трагедія

Волинська трагедія залишається надзвичайною чутливою темою українсько-польських взаємин. У 1943 році етнічним конфліктом були охоплені Галичина, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну. У ньому загинули десятки тисяч поляків та українців. Історики обох країни досі суттєво розходяться в оцінках кількості жертв, називаються цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків і 15-25 тисяч загиблих українців.

Кульмінацією вважають "Криваву неділю" 11 липня 1943 року, коли під напад українських націоналістів, як вказує польська сторона, потрапило 99 польських сіл (сучасні українські історики, не оскаржуючи масштабності подій, наводять дещо меншу кількість населених пунктів). Саме цю дату в Польщі обрали офіційним днем вшанування пам'яті жертв.

У 2018 році у Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів", на що критично відреагував офіційний Київ. Проблемними моментами є й вандалізм щодо українських пам'ятників на території Польщі та проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України, які додатково ускладнилися повномасштабною війною Росії проти України.

Читайте також: Волинська трагедія: що треба знати про криваві події 1943-го