У той час, коли Росія анексувала український Крим, експонати, серед яких була власність кримських музеїв, виставляли в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Після її закінчення музеї, де-факто контрольовані російською владою, вимагали повернути колекцію з Нідерландів на окупований півострів і подали позов до суду. Крапку зрештою поставив Верховний суд Нідерландів - "золото" мали повернути у Київ.

Експонати відображають цілий спектр культур різних народів, що проживали на території Криму з V століття до н.е. по VII століття н.е. Чимало знакових речей походять з некрополя Усть-Альма, де виявили поховання й речі заможних представників різних народів - пізніх скіфів, сарматів, гунів. Серед знайдених прикрас - ця сережка з антропоморфними підвісками (I століття н.е.), виконана із золота і скла.

Особливу увагу дослідників привертають знахідки з некрополя Джурга-Оба біля Керчі. Цей могильник знаходився поблизу античного міста Кітей. Він пов'язаний з готами чи іншими германськими народами. В ньому збереглася низка прикрас: персні, сережки, парні золоті браслети. Прикраси датуються V-VI століттям н.е. і виконані з використанням мінерального каменю та скла.

Головною перлиною колекції дослідник і завідувач відділу Скарбниці Юрій Полідович називає ці китайські лаковані скриньки з дерева, знайдені в Усть-Альмі у 1996 році. Подібні скриньки знаходили набагато східніше, але виявлення їх у Криму стало справжньою науковою сенсацією. Японські майстри відтворили одну скриньку і реконструювали другу. Цим знахідкам близько двох тисяч років.

Експозиція налічує чимало інших артефактів, які не є, власне, золотими. Зокрема це плити й скульптури, процес встановлення яких на виставці став найскладнішим через їхню масивність. Серед них - цей акротерій, скульптурна прикраса фронтону будівлі, із двобічним зображенням богині. Його археологи знайшли частинами у ХІХ столітті. Ідентичних цьому акротерію скульптур донині дослідники не виявляли.

Однією з найменших за розміром, однак дуже цінною дослідники називають цю мармурову плитку із зображенням дівчини. Найімовірніше, це одна з юних богинь. Плитка була частиною оздоблення храму, яке складалося з багатьох таких елементів, що візуально формували "танок" із богом Аполлоном.

Серед експонатів колекції є і знахідки з сучасних теренів Херсонщини - наприклад, цей бронзовий навершник (IV століття до н.е.) Його виявили у 1960-х роках на території насипу кургану поблизу села Водославка Генічеського району. Раніше в рамках європейської експозиції предмет помилково був названий кримським артефактом, каже кураторка виставки Оксана Ліфантій.

Цей експонат, найімовірніше, походить з Єгипту: прядка зі слонової кістки. Її знайшли у Пантікапея - на місці сучасної Керчі. Дослідник Юрій Полідович вважає, що вона належала вельможній пані. Її особливість - зображення жінки з дитиною на руках, яка може бути єгипетською богинею родючості Ісідою з сином Гором. В історії релігії її вважають прообразом Богородиці з немовлям.

Багато знахідок становлять дослідницьку цінність, адже є свідченнями давньої історії Криму. На виставці можна побачити мармуровий декрет на честь історика Сіріска першої половини ІІІ століття до н.е. Саме завдяки декрету дослідники з'ясували, що Сіріск Понтійський був громадянином Херсонеса. Дізнатися це в інший спосіб було неможливо, адже праці історика не збереглися.

Фахівці Музею історії України наголошують, що з виставки у Києві експонати повернуться до музеїв Криму, але після деокупації. Цією експозицією організатори хочуть також привернути увагу до незаконних розкопок у Криму та масового будівництва, від якого постраждали деякі пам'ятки - як-от під час зведення "музею" на території "Херсонеса Таврійського" й "реставрації" бахчисарайського Ханського палацу.