Українські школи після року дистанційного навчання та літніх канікул знову починають приймати учнів. Однак навчатися у звичному режимі вони зможуть лише доти, доки країна перебуває у так званій "зеленій" зоні. Якщо ж епідеміологічна ситуація погіршиться й у якомусь регіоні запровадять "жовтий" чи "помаранчевий" рівень, то працюватимуть лише ті заклади, де від COVID-19 вакциновані не менше 80 відсотків працівників.

З 1 вересня - поки у звичному режимі

Чи не найбільше відкриттю шкіл радіють сільські учителі. "Можливо, комусь дистанційна форма навчання подобалася, але не мені. У дітей не було інтернету, смартфонів, про ноутбуки я вже й не кажу. Яке може бути дистанційне навчання за таких умов?" - розповідає DW Надія Лишиленко, директорка школи у селі Радинка, що на Київщині. Ця керівниця навчального закладу була однією з перших освітян в регіоні, хто щепився від COVID-19. У грудні минулого року вона сама перехворіла коронавірусною хворобою, а вже у березні вакцинувалася.

Читайте також: Освіта на карантині. Чи адаптувалася українська школа до нових умов?

При цьому багато її колег з недовірою ставляться до вакцин. "Інформацію беруть "із телевізора", але кожен трактує по своєму, - розповідає директорка. - Я пояснювала своїм колегам, що хоч ви й захворієте, але перебіг хвороби буде в набагато легшій формі". У підсумку у цій школі напередодні 1 вересня щепилися 37 працівників із 40. Однак така статистика радше позитивний виняток серед українських шкіл.

Половина педагогів не вакциновані

Станом на кінець серпня в Україні вакцинована 501 тисяча працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Це становить 50,5 відсотка від усіх працівників, повідомили DW у пресслужбі міністерства освіти і науки (МОН). Водночас, як свідчать дані РНБО, повний курс вакцинації з цієї кількості пройшли лише 379 тисяч осіб.

Між тим загалом по Україні дві дози отримали 3,7 мільйона українців. "З такими цифрами новий спалах коронавірусу - це не питання ймовірності, це питання часу. Момент його появи залежить від поширення дельта-варіанта коронавірусу. Якщо він накрив Великобританію, Ізраїль, Францію чи США, де вакцинована понад половина населення, то годі сподіватися, що він омине Україну", - попереджає ексзаступник глави МОЗ, співзасновник "Українського центру охорони здоров‘я" Павло Ковтонюк.

Нова хвиля епідемії COVID-19 на порозі

Зараз в Україні дедалі більше поширюється більш заразний за попередні дельта-варіант коронавірусу, вказує експерт. Це зумовлює небезпеку, що "захворюваність в Україні різко підскочить".

Читайте також: Коронавірус: чому в Ізраїлі зростають цифри попри високі темпи вакцинації?

Водночас лікар-епідеміолог Андрій Александрін зауважує, що кількість госпіталізацій з COVID-19 в Україні збільшується і зараз вона досягає рівня лютого 2020 року. Фахівець наголошує, що вакцинація педагогів потрібна насамперед не для навчального процесу, а для особистої безпеки учителів, які працюватимуть у колективах. "Ми розуміємо, що вакцинація не захищає на 100 відсотків від інфікування, педагоги будуть хворіти, але вона захищає від смерті і тяжкого перенесення COVID-19", - зауважує він.

Бонуси для щеплених

Експерт додає, що для людей досі необхідно проводити роз'яснювальну роботу щодо вакцин. "Якщо по телевізору кажуть, що у нас все безпечно, а заходиш в лікарню і там величезна черга, то кого ми обманюємо? Вакцинація повинна бути зручним і безпечним інструментом для населення. Людей треба мотивувати, пояснювати їм", - наполягає фахівець.

Аби прискорити вакцинацію серед учителів, в Україні уже подекуди пропонують різні заохочення. Так, у міністерстві охорони здоров’я оголосили національний конкурс і розігруватимуть комп’ютерну техніку серед тих колективів, де є понад 80 відсотків вакцинованих. Окремі ініціативі з'являються і в регіонах. Наприклад, у Івано-Франківській області місцева влада пообіцяла грошові премії щепленим учителям.

Інші заходи профілактики?

Українські школи повинні турбуватися і про інші заходи профілактики, переконаний Андрій Александрін. "Треба зменшувати кількість учнів у класах, групах, установлювати вентиляційні системи, датчики температури, вологості, щоб стежити за кліматичними показниками, які впливають на поширення повітряно-крапельних інфекцій", - вказує експерт.

За його словами, подібним питанням в українських закладах освіти приділяють не достатньо уваги. "Так склалося, що завжди, коли діти йдуть у закритий колектив, з кінця вересня починається значне зростання респіраторних захворювань, яке завершується у травні. Це пов'язано з тим, що дітей поміщають в одне приміщення без вентиляції", - вважає Александрін.

Українські експерти наголошують, що діти є менш вразливими до COVID-19, ніж дорослі, однак лишаються однією з рушійних сил його поширення. Павло Ковтонюк із Українського Центру охорони здоров'я звертає увагу на те, що дельта-варіантом інфікується дещо більше людей, ніж попередніми варіантами. Експерт вважає, що варто було би дозволити масову вакцинацію населення з 15 років. Наразі в Україні дозволена вакцинація від COVID-19 дітям з 12 роківлише в обмежених випадках.

Чи довго школи будуть відкритими

Головний санітарний лікар Ігор Кузін не виключає нового локдауну з листопада. А за прогнозами Київської школи економіки, уже в першій половині вересня Україна покине "зелений" рівень небезпеки. Це означає, що відкритими залишаться лише ті навчальні заклади, де вакциновано понад 80 відсотків колективу.

На переконання опитаних DW експертів, заклади освіти уже зараз повинні готуватися до чергового коронавірусного спалаху і поспішити вакцинуватися до нової хвилі. Адже від цього рішення залежить і безпека учителів, і подальша робота українських шкіл.