Небезпечний спадок неандертальця: який зв'язок із COVID-19?
Ґудрун Гайзе | Елла Володіна
7 жовтня 2020 р.
Ми досі відчуваємо на собі наслідки доісторичного рандеву з неандертальцем. Комусь із нас у спадок дісталися гени, які підвищують ризик важкого перебігу COVID-19. Що кажуть науковці?
Реклама
Фрагменти неандертальської ДНК можна сьогодні знайти в геномах усіх людей, які живуть за межами Африки. У спадок від неандертальців сучасній людині дісталися, зокрема, і гени, які підвищують ризик важкого перебігу захворювання COVID-19, яке викликає новий коронавірус. "Я ледве не впав зі стільця, коли побачив це", - зізнається шведський науковець Хуго Зеберг з Каролінського інституту в Стокгольмі. Він та його колега Сванте Пябо з Лейпцига виявили зв'язок генетичного матеріалу неандертальців із коронавірусом.
Німецький науковець Штефан Шиффельс (Stephan Schiffels) з Інституту історії людства Товариства імені Макса Планка вважає це дослідження дуже переконливим. "Ідеться про мутацію в одному гені, яка провокує тяжку форму COVID-19. Ризик потрапити в лікарню в разі зараження коронавірусом у такому випадку майже вдвічі вищий", - каже Шиффельс.
Небезпечний спадок неандертальців не однаково поширений серед усіх груп населення. У Європі приблизно кожен шостий має в собі цей мутований неандертальський ген. У Південній Азії таких людей набагато більше. "Там приблизно кожен другий має цей специфічний варіант гена, і це неймовірно багато. Ось чому в наукових колах точиться дискусія про те, чи могла ця генетична інформація бути корисною у минулому, адже вона захищала людей від певних хвороб. Холера, приміром, дуже поширена в Південній Азії", - пояснює Хуго Зеберг в інтерв'ю німецькій медіакомпанії Deutschlandfunk.
Сам по собі ступінь поширення цього гена серед населення ще не пояснює, чому деякі країни більшою мірою потерпають від нинішньої пандемії. Дослідники поки що не знають, як саме впливає генетичний варіант, успадкований у неандертальців, на імунні реакції сучасних людей. Є припущення, що він має вплив на поведінку цитокінів. Це білкові молекули, які відповідають за передачу внутрішньоклітинного сигналу.
Відомо, що підвищені рівні експресії цитокінів пов'язані з деякими автоімунними захворюваннями. У випадку з коронавірусом SARS-CoV-2 цитокіновий каскад, тобто надмірна реакція імунної системи, може бути винний у тому, що в деяких людей перебіг захворювання тяжкий. За деякими оцінками, у людей з геном неандертальців, які захворіли на атипову пневмонію, ризик опинитися на апараті штучної вентиляції легень (ШВЛ) набагато вищий, ніж у людей без цього генного варіанта. Дослідники хочуть з'ясувати, чи можна передбачити цей ризи за допомогою простого тесту.
Реклама
Користь від мутації
Але це не означає, що спадок неандертальців - це завжди погано. Під час інших інфекційних захворювань підвищена експресія цитокінів може бути корисною організму. Раніше в іншому дослідженні шведські науковці з'ясували, що неандертальський ген стимулює ріст слизової оболонки матки, що має позитивні наслідки для деяких жінок.
Мутації стаються під час передачі генетичного матеріалу з покоління в покоління споконвіку. Усі ми в цьому сенсі мутанти, які носять у собі мільйони специфічних генних варіацій.
"І ось зараз, із появою SARS-CoV-2, ми раптом розуміємо, що ця мутація, яку ми носили в собі протягом десятків тисяч років і яка досі не робила нічого поганого, у випадку з COVID-19 викликає таку трагічну дію", - каже Штефан Шиффельс.
Для пацієнтів із діагнозом COVID-19 це дослідження поки не має практичної користі. Але в контексті вивчення геному людини загалом воно дуже важливе. "Дослідження проводиться з метою з'ясувати, чим геном неандертальця відрізняється від геному сучасної людини, і де в нас точки дотику. Воно дасть більше ясності у заморочку про наше походження взагалі", - підкреслює Штефан Шиффельс.
Ми не завжди їх помічали, але маски завжди були частиною повсякденного життя й популярним мотивом у мистецтві й культурі.
Фото: picture-alliance/dpa/Sputnik/Stringer
Обличчя епідемії
Пандемія коронавірусної інфекції змусила цих українців у Львові згадати про маски лікарів Середньовіччя під час чуми. Страхітливі маски з величезним пташиним дзьобом наводили страх на хворобу, від якої не було лікування, але, перш за все, вони захищали (на зразок сучасних респіраторів) самих лікарів від інфекції. У дзьобі були пахучі трави, які рятували медиків від чумного смороду.
Фото: picture-alliance/dpa/Sputnik/Stringer
Обличчя страждання
Обличчя страждання
Середньовіччю присвячені музеї в багатьох містах. Музей Tortureum у хорватському Загребі показує маски, які в темні віки використовувалися як інструменти тортур і катувань.
Фото: picture-alliance/Pixsell/B. Filic
Обличчя культу
Маска з'явилася як реквізит культу. Ритуальні маски зображали тварин, духів, міфологічних персонажів, сили природи. Вони широко відомі з найдавніших часів у багатьох племен і народів світу та використовувалися для комунікації з надприродними силами. Або для залякування злих духів.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/Engelmann
Куленепробивне обличчя
Куленепробивне обличчя
Здатність маски викликати страх використовується й донині. Балістична маска входить до екіпіровки спецназу в багатьох країнах світу. Лицьова броня призначена не тільки для захисту від куль. Вона ефективна також як засіб залякування. У фантастичному бойовику "Острів" (2005 року) дія відбувається в 2019 році після глобальної катастрофи.
Розкішні венеціанські маски в минулому носили не тільки під час карнавалу - свята анонімної вседозволеності. Збіднілих патриціїв, замаскованих під жебраків, маски захищали від нескромних поглядів, коли ті просили милостиню. Знаменитості в масках подорожували інкогніто.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Romano
Обличчя інтриги
Від "Маскараду" Лермонтова до "Привида опери": костюмовані вечірки великосвітського товариства з любовними пригодами і багатоходовими інтригами не раз слугували сюжетними лаштунками для мелодрам і трагедій у романах, операх і фільмах.
Фото: picture-alliance/United Archives
Обличчя гламуру
У кожної епохи - свої розваги. Неживу маску замість обличчя ризикують отримати ті, хто надто захоплюється гонитвою за вічною молодістю і бездоганною красою. Французький фільм жахів "Очі без обличчя" (1960) відомий своїми натуралістичними сценами пластичної хірургії і показом знівечених людських облич.
Фото: picture-alliance/United Archives/IFTN
Обличчя потойбічного світу
У кожної епохи також - свої ідеали краси. Золота маска Тутанхамона слугує прекрасним зразком давньоєгипетського ювелірного мистецтва. На відміну від посмертної маски з гіпсу, яка є зліпком з обличчя покійного і залишається у світі живих, похоронна маска зберігає обличчя покійного для його подорожі в світ потойбічний.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Обличчя перевтілення
Стереотипні ролі й маски, які ми приміряємо на себе в нашому соціальному житті та під впливом масової культури, досліджує в безкінечній серії постановочних фотографічних автопортретів Сінді Шерман. За безликими персонажами художниця закликає побачити людину.
Фото: picture-alliance/AP Photo/R. Vogel
Обличчя іміджу
Австралійська співачка Сіа стверджує, що її сценічна перука, яка практично повністю приховує обличчя, допомагає їй залишатися невпізнаваною в повсякденному житті. Насправді в інтернеті можна легко знайти фотографії Сії, і, звичайно ж, маска з перуки - це насамперед частина іміджу.
Фото: picture-alliance/AP/Invision/R. Fury
Обличчя невидимки
Французький дует Daft Punk не з'являється на публіці без шоломів, свого фірмового камуфляжу. Як виглядають Тома і Гі-Мануель, давно вже відомо їхнім фанатам. Але це не заважає піонерам електронної танцювальної музики зберігати свій культовий статус і понині.
Фото: picture-alliance/dpa/Sony Music/D. Black
Обличчя акціонізму
Дівчата в балаклавах з російської антиієрархічної панк-групи Pussy Riot прославилися на весь світ не концертами чи альбомами, а своїми політичними акціями.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Anspach
Обличчя сюжету
Нове обличчя - маска, все змінює. Її перевтілювальну силу охоче використовує і кінематограф. Джим Керрі в кінокомедії "Маска" (1994 рік) перетворюється за допомогою чарівної маски з невдахи на супергероя.
Мало який фільм жахів обходиться без маски, нехай навіть лише з гриму. "Крик" цитує десятки культових фільмів жахів і сам після виходу на кіноекрани в 1995 році поповнив їхні лави. Маска з цього фільму відсилає до знаменитої картини Едварда Мунка "Крик".
"Авіньйонські дівиці" - перша картина кубічного періоду Пабло Пікассо - написана в 1907 році. Дві праві фігури з обличчями, що нагадують африканські маски, знаменують собою народження нової течії в живописі. Невинний ідеал класичного оголеного тіла змінив новий образ сексуальності, агресивний і загрозливий.
Фото: picture-alliance/dpa/dpaweb/EPA/K. Okten
Обличчя відсутності
У сучасному театрі Європи актор перевтілюється в образ без допомоги об'єкта, який приховує обличчя. Але в деяких постановках маска продовжує нагадувати про своє народження в культі смерті. Так "Ім'ярек" (Jedermann) за п'єсою Гуґо фон Гофмансталя (Hugo von Hofmannsthal), що йде в Зальцбурзі з 1920 року, розповідає про самовдоволеного багатія, за яким приходить Смерть.
Через маску в японському театрі й сьогодні використовується техніка повного ототожнення виконавця з втілюваним ним персонажем. Надіти маску - це такий же складний процес, як "вжитися в роль" за методом Станіславського. Маска і актор не існують окремо. Людина і маска стають одним цілим ще задовго до виходу на сцену.