Коли у 2018 році Марвін приїхав до українського міста Дніпро, щоб вивчати цивільну інженерію, він думав, що нарешті на шляху до здійснення своєї мрії. "Я був такий, такий щасливий", - розповів він DW. За словами хлопця, його мати плакала від радості. "Адже це було чимось, що здавалося неможливим", - згадує юнак. Марвін походить зі Сьєрра-Леоне з малозаможної родини. Щоб відправитись на навчання в Україну, родині довелося впродовж років заощаджував, Марвін пройшов дорогий і тривалий візовий процес.

Цього місяця він мав закінчити навчання. Але після того, як наприкінці лютого почалася повномасштабна війна і бомбардування Дніпра, Марвін вирішив тікати. Зараз у Берліні він почувається ніби у підвішеному стані. У той час, як українські громадяни в Німеччині можуть розраховувати на спрощені імміграційні процедури, ситуація для багатьох громадян третіх країн, включаючи іноземних студентів, які також втекли від війни, складніша. У більшості з них залишилося лише кілька тижнів, щоб подати заявку на дозвіл на проживання в Німеччині.

Постраждали тисячі іноземних студентів

За даними Конференції ректорів Німеччини (HRK), асоціації німецьких університетів, кількість іноземних студентів без громадянства України чи ЄС, які сподіваються продовжити навчання в Німеччині після втечі від війни в Україні, становить "лише кілька тисяч". Заклики створити для цієї групи людей такі ж умови, як і для тих, хто має українські паспорти, почастішали.

Завдяки загальноєвропейській директиві громадяни України, які втекли вій війни до Німеччини, повинні до 31 серпня подати заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання, спочатку строком на два роки, який дозволяє їм працювати, навчатися та отримувати соціальні виплати. Те саме стосується "громадян третіх країн", які перебувають у шлюбі або в довгостроковому партнерстві з українським громадянином; людей, яких визнано біженцями в Україні; або тих, хто не може безпечно повернутися до своїх країн, зокрема вихідців із Сирії, Афганістану чи Еритреї.

Більшість інших біженців можуть залишатися в Німеччині без візи лише до кінця серпня. Після цього їм потрібно буде подати заяву на отримання звичайного дозволу на проживання.

"Німецький уряд, здається, навмисно забуває той факт, що війна не проводить межу між тими, хто від неї постраждає, а хто - ні",  - каже Ксав’єр, 25-річний нігерієць, який навчався на першому семестрі на юридичному факультеті у Харкові.

Відмінні правила для неукраїнських біженців Марвін вважає дискримінаційними, продовженням расизму, якого він зазнав під час втечі. "Я не очікував цього, особливо від такої країни, як Німеччина, з її історією. […] Це справді розчаровує, як для країни, яка претендує на демократію та забезпечення прав людини для всіх".

Відповідаючи на запит DW, міністерство внутрішніх справ Німеччини відкинуло звинувачення в дискримінаційності політики щодо громадян третіх країн, які втекли з України, зазначивши, що різне ставлення відповідає вимогам ЄС.

Перешкоди для студентської візи

Такі студенти, як Марвін і Ксав’єр, мають можливість подати заявку на студентську візу в Німеччині. Але для цього їм потрібно спочатку бути зарахованими до німецького вишу, а на власному блокованому рахунку в німецькому банку мати близько 10000 євро, що слугує доказом того, що вони можуть себе утримувати. Особливість блокованого рахунку полягає в тому, що з нього щомісяця можна знімати лише фіксовану суму. 

Більшість університетських курсів у Німеччині також вимагають високого рівня знань німецької мови та сертифікат на підтвердження цього. "Це означає рівне ставлення до всіх громадян третіх країн, які хочуть навчатися в Німеччині", - повідомили DW в міністерстві внутрішніх справ.

Але багатьом іноземним студентам, які втекли з України, виконати ці вимоги просто неможливо за такий короткий проміжок часу.

Читайте також: Чи втомилися німці допомагати Україні й українцям?

Марвін уже подав документи до кількох німецьких університетів, які пропонують інженерні курси, що викладаються англійською мовою. Незважаючи на те, що він виходець із Сьєрра-Леоне, де англійська мова є офіційною, йому довелося заплатити 235 євро, щоб скласти тест з англійської мови IELTS, який був частиною його вступної заявки. Але він хвилюється, що відсутність заощаджень може позбавити його можливості отримати візу, навіть якщо його приймуть в університет. Він вважає, що уряд має скасувати вимогу щодо блокованого рахунку для тих, хто опинився в його ситуації. "Якби це було за нормальних обставин. Я б зрозумів. Але зараз це не нормальні обставини. […] Вся моя надія - отримати стипендію", - каже він.

У такій самій ситуації опинилася й Крістіна (ім'я змінене), 21-річна студентка з Танзанії, яка вивчала аерокосмічну інженерію у Харкові. "У моїх батьків була невелика сума грошей, яку вони відкладали для такої доступної країни, як Україна, а в Німеччині потрібен блокований рахунок", - каже вона зі сльозами: "Мені дуже важко. Я не знаю, що робити".

"Без майбутнього" вдома

Крістіна мріє стати інженером з авіоніки і згодом пройти навчальну підготовку пілота. Вона каже, що її родина, яка протягом багатьох років потроху заощадила близько 5000 євро на її освіту, сподівається, що вона досягне успіху. "Я не можу повернутися ні з чим, - каже дівчина. - На мене поклали так багато надій, тому я не можу просто так поїхати й повернутися до Танзанії. Мені потрібно боротися за те, що було втрачено".

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: шанси знайти роботу є, але…

Двадцятирічний студент-медик Ікем каже, що повернення до Нігерії - не варіант, і що країна небезпечна. "Багато ритуальних убивств, багато викрадень і багато злочинів, це справді важко. Якщо ви візьмете мене зараз і повернете в Нігерію, я не знаю, де я буду. Взагалі немає майбутнього", - ділиться своїми переживаннями Ікем.

Юнак намагався продовжити своє навчання в Україні онлайн. Але ситуація важка. "Здебільшого професори пропускають заняття, тому що мають якісь справи. Декого з них відправляють на фронт, - розповідає Ікем. - А університет все ще вимагає коштів, тому ми все ще повинні платити за невизначене майбутнє".

Медична рада Нігерії оголосила, що не визнаватиме медичні дипломи, видані українськими університетами з 2022 року, оскільки після початку війни багато курсів було переведено в онлайн. Як і Крістіна, Ікем тепер намагається отримати офіційні документи від свого університету у Вінниці. Але це не так просто. "Вони не хочуть втрачати багато студентів, тому затягують", - сказав він у розмові з DW.

Тимчасові дозволи в Гамбурзі та Бремені

Гамбург і Бремен пропонують іноземним студентам, які втекли від війни в Україні, шестимісячний тимчасовий дозвіл з моменту їхньої реєстрації. Це дає їм деякий час, щоб подати заявку в німецький університет і почати вивчати мову. Деякі іноземні студенти, які втекли з України, переїхали до цих міст з інших місць Німеччини, щоб скористатися такою можливістю.

Але багато хто вважає, що шести місяців недостатньо для налагодження нового життя в Німеччині. "Напевно неможливо просто отримати все, що вам потрібно у вашому житті, за шість місяців, - каже студент юридичного факультету Ксав’єр, який поки що перебуває в Берліні. - Ось чому я також прошу про два роки, так само, як усі отримали. Так само, як отримали українці".

Читайте також: Біженці з України в Німеччині: одні хочуть повернутись додому, інші - залишитися 

"Просто дайте мені можливість"

Ікем має намір закінчити медичну школу. "Моя мета - допомагати людям […] і впливати на світ". Хлопець каже, що поїде будь-куди, де тільки випаде можливість продовжити навчання. "Хочу бути лікарем. Це моє бажання", - каже він. 

Ікем, як і інші іноземні студенти, котрі втекли від війни в Україні, сподівається, що німецький уряд нарешті й для них спростить умови для перебування в Німеччині або й інші німецькі міста наслідуватимуть Гамбург і Бремен, принаймні даючи їм більше часу. "Якби не війна в Україні, нас би тут не було, - каже Марвін. - Мене навіть соціальні виплати не цікавлять. Просто дайте мені можливість і подивіться, що я можу зробити сам".