Верховна Рада прийняла у першому читанні проєкт держбюджету на 2021 рік. За нього проголосувало 275 народних депутатів. В основному це представники фракцій "Слуга народу" та "Батьківщина", позафракційні та народні обранці з депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє".

Проголосований у парламенті документ дещо змінився після першого публічного представлення його Верховній Раді міністерством фінансів у середині вересні. Доходи тепер мінфін пропонує збирати по максимуму, але все одно вони не покривають заплановані видатки. Уряд налаштований оптимістично щодо виконання бюджету, якщо документ буде остаточно ухвалений саме в цій редакції. "Проєкт є цілком збалансованим і реальним до виконання. Це не просто фінансовий кошторис. Це інструмент розвитку і зростання країни", - наполягає міністра фінансів України Сергій Марченко.

Збільшити всім та не забути про себе

За його словами, депутатами, фракціями, групами та комітетами було надано більше двох тисяч пропозицій до проєкту бюджету і врахувати їх всі не вдалося, однак уряду таки вдалося збільшити видатки загального фонду державного бюджету більше ніж на 20 мільярдів гривень. Насамперед йдеться про додаткове фінансування розвитку територій - 4,3 мільярда гривень, інфраструктурних проектів - 7,5 мільярда гривень, культури й спорту - 3 мільярди гривень, охорони здоров'я - 2 мільярди гривень, підтримки аграріїв, соціального захисту, екології, освіти й науки та підтримки військової сфери.

"З метою продовження реформування правоохоронних органів ми будемо шукати можливості для вирішення питання заробітних плат прокурорів та для всіх інших правоохоронних органів", - сказав Сергій Марченко, представляючи в сесійній залі проєкт бюджету. При цьому він не згадав, що значну частину видатків довелося закласти на депутатські потреби. Як вказують у Київській школі економіки, йдеться про 3,2 мільярда гривень.

Це так звана субвенція на соціально-економічний розвиток, яку ще прийнято називати "депутатським фондом", з якого депутати "піаряться" на своїх округах. "Це лавки біля під'їздів, заміна вікон, тощо, де пишуть табличку "зроблено депутатом таким то". Це просто піар, на який щороку закладають гроші", - каже економістка Центру економічної стратегії Марія Репко.

Опитані DW експерти критикують, що мільярди на депутатські потреби забрали з державного фонду регіонального розвитку, який є ключовим інструментом фінансування проєктів з розвитку в регіонах. "Прикро, що ця субвенція розподіляється не туди, де є найбільша потреба у фінансуванні, а в регіони, звідки обирався депутат", - зауважує Репко.

Невиправданий оптимізм

У 2021 році мінфін тепер пропонує зібрати приблизно на 20 мільярдів гривень більше, аніж закладали в своєму першому варіанті проєкту бюджету. Частково покрити дефіцит бюджету та збільшити доходи головно хочуть за рахунок більшого залучення коштів від НБУ та від держпідприємств. "Держпідприємствам доведеться все віддавати у держбюджет. Грошей на модернізацію та розвиток не залишатиметься", - констатує керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки Дарина Марчак.

Економісти вказують на те, що проєкт бюджету на 2021 рік є надзвичайно оптимістичним, адже уряд не враховує у своїх прогнозах, що і в наступному році коронавірусна криза та локдауни в країнах Європи та в Україні негативно впливатимуть на економіку. "По доходах уряд надто оптимістичний. Заклали у дохідну частину по максимуму, що можна було закласти, але якщо щось піде не так, то виправити ситуацію вже буде нічим", - каже Марія Репко з Центру економічної стратегії.

Читайте також: Як світові гіганти рятують бізнес від банкрутства через коронавірус

 Готуватись до найгіршого

За її словами, дефіцит цього року у бюджеті вже важко перекрити, а де знайти ресурс на дефіцит у понад 270 мільярдів гривень ніхто не знає. Аналітики сходяться на тому, що Україні потрібно буде робити запозичення або зовнішні, або внутрішні. "Зовнішні запозичення - це відновлення співпраці з МВФ, але це малоймовірно через констиуційну кризу і те, що Конституційний суд може заблокувати ринок землі. То доведеться позичати  в середині країни в банків. Банки таких грошей не мають, тому НБУ  доведеться їх рефінансувати, перед цим включивши друкарський верстат та надрукувавши гривні", - прогнозує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Нинішній проєкт держбюджет Несходовський називає "популістично-нереалістичним" і радить українцям готуватися до важких часів. При цьому експерт вказує на те, що боргів по зарплатам для бюджетників не буде, оскільки це захищені статті, а от бізнесу доведеться складно. "Основне джерело надходжень до бюджету будуть податкові збори. Якщо в усьому світі на час пандемії уряд підтримує бізнес, то у нас навпаки. Бізнесу доведеться виживати й конкурувати на міжнародних ринках у дуже нерівних умовах", - прогнозує економіст. Як наслідок аналітики не виключають швидкого збідніння українців.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан також застерігає уряд від надмірного оптимізму. Він вважає, що прогнози уряду щодо зростання ВВП на 4,6% є занадто оптимістичними й існують ризики, що таке зростання не буде досягнуте. Пацкан вказує на наслідки для економіки коронавірусних обмежень та рецесію в промисловості, що негативно вплине на надходження до держбюджету. "Зменшилось кредитування економіки та притік іноземного капіталу, суттєво скоротились капітальні інвестиції, і це призведе до ненадходження доходів  у визначених бюджетом обсягах", - спрогнозував голова Рахункової палати, виступаючи перед депутатами.

Пацкан розкритикував плани уряду щодо фінансування соціальної сфери. Адже, за його словами, на виплату пільг і житлових субсидій передбачено на 561 мільйон гривень менше, ніж у 2020 році. "При цьому оголошено про суттєве підвищення цін на газ вже з листопада місяця цього року. Це призведе до подорожчання житлово-комунальних послуг і збільшення кількості отримувачів субсидій, а отже - запланованих видатків", - каже Пацкан.

Читайте також: В Україні зросте мінімальна зарплата: тривожні сигнали для бізнесу

Опозиція проти

Опозиційні фракції не голосували за проєкт бюджету на 2021 рік та вимагають його переробити. Фракція "Голос" назвала запропонований урядом проєкт кошторису України "бюджетом мухи-одноденки", в якому відображене нереалістичне короткострокове планування.

"Інфляція в бюджеті завищена - вона закладена на рівні 7%. Це наводить на думку, що держава просто запустить друкарський верстат і друкуватиме гроші. Ми вимагаємо - прибрати в бюджеті збільшені витрати на силовиків, прибрати підвищення мінімальної зарплати та надмірний дефіцит, натомість збільшити витрати на медицину, яка потребує підтримки в розпал боротьби з короновірусною хворобою", - сказав депутат від фракції "Голос" Володимир Цабаль.

Лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко назвав проєкт бюджету "особистою розпискою Володимира Зеленського у власній некомпетентності".