Сьогодні з такими темами – пропозиція запровадити обмеження швидкості на німецьких автострадах та перемога першої леді країни на президентських виборах в Аргентині. Британська газета Times звертає увагу передусім на завдання, які стоять тепер перед новим аргентинським державним лідером:

Буде помилкою, якщо Крістіна Кіршнер працюватиме на найвищій державній посаді лише, як відлуння свого чоловіка. Треба зайнятися цілою низкою викликів, які досі залишалися поза увагою: це й інфляція, рівень якої наближається до 20-відсоткової позначки, і яка може звести нанівець багато економічних успіхів; це й зрозуміле вагання іноземних інвесторів повертатися до Аргентини; і врешті-решт незадовільна зовнішня політика, викликана браком інтересу з боку її чоловіка й популістською спробою встановити тісні контакти з президентом Венесуели Чавесом, - читаємо в британській газеті Times.

Люксембурзька газета Luxemburger Wort сумнівається, що Крістіна Кіршнер справиться з усіма цими завданнями. Видання, зокрема, пише:

Нестор Кіршнер зменшив рівень бідності, створив інституційну стабільність й відродив довіру людей до посади президента. Для Аргентини нині потрібен новий уряд, який, користуючись економічним піднесенням, взявся б за втілення в життя структурних реформ. (...) Але разом з продовженням так званої „несторкратії” не слід очікувати нових призначень на ключових позиціях у політиці й економіці. Середній клас у великих містах зрозумів цю дилему, проголосувавши за кандидата від опозиції. Лише середній клас аргентинських міст може забезпечити країні поступ у її подальшому розвитку. В добу економічної глобалізації традиційний перонізм уже пережив себе: президенту Крістіні Кіршнер доведеться шукати золоту середину, - передрікає газета Luxemburger Wort.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung критично висловлюється з огляду на практику сімейного підряду на найвищій державній посаді:

Перемога Крістіни Фернандес на президентських виборах в Аргентині принаймні теоретично пропонує родині Кіршнерів можливість зацементувати своє сімейне панування й правити країною впродовж наступних дванадцяти років. Для цього не потрібно навіть жодних конституційних змін. Кіршнер вже дав зрозуміти, що наступними роками хоче присвятити себе підвищенню рівня організації серед своїх прихильників. Доводиться сумніватися в тому, що потім він добровільно випустить з рук такий владний апарат. Але немає гарантій також у тому, що економічна ситуація й надалі гратиме на руку родині Кіршнерів, - зазначає швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.

А тепер зазирнемо до німецьких газет. У Німеччині коментатори передусім пишуть про наміри соціал-демократів домагатися обмеження швидкості на автострадах. Газета Nürnberger Nachrichten пише:

Після ухвалення соціал-демократичним партійним з’їздом рішення стосовно обмеження швидкості на автострадах здійнявся такий галас, начебто німцям вже урізали відпустку на один тиждень або заборонили курити у власних стінах. Але як би не закінчилася суперечка навколо питання про обмеження швидкості, вона подібно до багатьох інших дебатів у справі захисту клімату відіграє лише другорядну роль. Для багатьох політиків й представників ділових кіл це добра нагода обуритися через таку символічну річ, уникаючи при цьому дискусії навколо справді серйозних проблем, пов’язаних із захистом клімату, - коментує газета Nürnberger Nachrichten.

Газета Mannheimer Morgen не погоджується з тими, хто вважає, що обмеження швидкості нічого не дасть для захисту довкілля:

Завдяки такому обмеженню можна зменшити викидив СО2 на два з половиною мільйони тонн. Запровадження обмеження швидкості нічого не коштує. Навіть навпаки – в такому разі спалюватиметься менше бензину. Автомобіль не треба перебудовувати й переоснащувати, як старий будинок. Тут доведеться дещо обмежити тільки себе особисто. Але в часи, коли захист клімату очолює список пріоритетів, така вимога не є вже занадто великою, - вважає газета Mannheimer Morgen.

Огляд преси підготував Володимир Медяний