Новина про те, що російська армія розпочала новий наступ на Харківщині, сколихнула 10 травня 2024 року всю Україну. Генштаб ЗСУ заявив тоді, що близько 5 ранку ворог намагався прорвати лінію оборони. Того ж дня президент Володимир Зеленський сказав, що окупанти почали в Харківській області контрнаступальну операцію. Лише за два тижні з’явились повідомлення від народного депутата, члена оборонного комітету Роман Костенко, що після важких боїв наступ росіян на Харків зупинили.

Арешт та запобіжні заходи для колишніх командирів

Нині колишні командири 125-ї бригадиТероборони ЗСУ (ТрО), які відповідали за оборону Харківської області в травні 2024 року, опинилися за ґратами. У понеділок, 20 січня, працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) у взаємодії зі Службою безпеки України (СБУ) затримали двох генералів та полковника - "через недбалість яких ворог зміг захопити частину території Харківщини у травні 2024 року", як пояснюється на сайті ДБР. Йдеться про колишнього командувача оперативно-тактичного управління "Харків", бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка та полковника Іллю Лапіна.

Уже наступного дня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи Галушкіну та Лапіну. Вони проведуть під вартою наступні 60 діб. У Галушкіна є альтернатива -  внести заставу в сумі п’ять мільйонів гривень. Лапіна арештували без права внести заставу. Судове слухання про обрання запобіжного заходу для Горбенка перенесли через те, що у справі нібито з'явилися нові дані. Згодом у вівторок, 22 січня, надійшло повідомлення, що Горбенка арештували на два місяці з правом вийти зі СІЗО під заставу у 25 млн гривень.

Що інкримінують колишньому командуванню 125-ї бригади ТрО?

Колишніх командирів підозрюють у провалі оборони Харківської області під час наступу росіян навесні 2024 року. Слідство вважає, що посадовці не підготували оборону прикордонних районів і втратили управління боєм. Це, за твердженням слідства, призвело до втрат серед військових України та захоплення населених пунктів ворогом, зокрема частини території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. "Встановлено, що бригадний генерал визначив позиції оборони для 125 обр ТрО, які не відповідали її бойовим можливостям, до того ж він мав інші підрозділи, які могли підсилити ці позиції", - повідомляється на сайті ДБР.

Військовим інкримінують вчинення злочинів за двома статтями Кримінального кодексу України: частини 4 статті 425 (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану) статті 429 (організація самовільного залишення поля бою). Ці статті передбачають до 10 років позбавлення волі. 

Дискусійне питання: чи доречним було затримання та взяття під варту?

Повідомлення про затримання колишніх командирів викликало дискусію в Україні щодо відповідальності під час відбиття російської агресії. "Зараз є ризик, що всю відповідальність по вказаних справах хочуть перекинути виключно на окремих посадових осіб, щоб вивести з-під критики тих керівників, хто їх призначав, віддавав накази та контролював їхню діяльність", - вважає воєнний журналіст, головний редактор видання "Цензор.нет" і колишній позаштатний радник міністра оборони України Юрій Бутусов.

На його переконання, суд має встановити винних у цій справі, але затримання та перебування під вартою на період слідства генералів та офіцерів ЗСУ за підозрою у службовій недбалості є "ганебними для держави". "Якщо будуть визнані винними і буде вирок - тоді нема питань. Але одразу прирівняти військовослужбовців до злочинців, принижувати їх, це безчестя для статусу військового", - написав Бутусов у своєму Телеграм-каналі.

Читайте також: "Латання дірок". На що скаржаться бійці територіальної оборони

Воєнний оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець в коментарі DW зазначив, що звинувачення військових в тому, що не змогли втримати оборону через вторгнення противника можуть мати неочікуваний ефект. "Ну як тоді розцінювати останні просування противника на багатьох напрямках?" - задається питанням Машовець. За такою логікою, на його думку, "половину командного складу збройних сил треба арештувати. Помилки робить майже весь командний склад по всій лінії фронту".

"Якщо були зафіксовані факти недбалості з боку командного складу і вони доведені, тоді це має рацію. А якщо просто заарештували за фактом того, що противник активізується, тоді й управляти військами буде неможливо. Ніхто не захоче брати на себе ніяку відповідальність. Такі звинувачення дуже деморалізують військо", - сказав координатор групи "Інформаційний спротив". 

Бутусов: Відсутні процедури післяопераційного аналізу бойових дій

Ще в травні 2024-го почали з’являтися різні припущення, як стався прорив лінії оборони. Серед версій - один із підрозділів ТрО надто швидко відступив. "Українська правда" поговорила тоді з нині затриманим генерал-лейтенантом Артуром Горбенком. За словами колишнього командира 125-ої бригади ТрО, батальйони бригади робили все можливе для оборони прикордонної ділянки, але через брак особового складу та нестачу боєприпасів та техніки російська армія мала тактичний успіх на цій ділянці.

"Батальйони, не укомплектовані, без тяжкого озброєння, зустріли масований обстріл і наступ противника зранку 10 травня. Єдине, що було в нас на посиленні - це п'ять гармат і три танки. Це одна гармата, яка мала закрити 10 кілометрів, й один танк, який мав закрити 15 кілометрів. Батальйони робили все можливе і неможливе. Але втримати фронт, коли в тебе 6-8 людей на кілометр - просто нереально", - розповідав тоді Горбенко.

Як вказує нині Костянтин Машовець, на тій ділянці ще тривають бої й об’єктивної експертизи провести наразі неможливо. Юрій Бутусов також нагадує, що в Україні відсутні офіційні процедури післяопераційного аналізу бойових дій, процедура After Action Review, тобто аналіз післядії, які прийняті в країнах НАТО. Він вважає, що перед тим, як звинувачувати військових, потрібно спочатку проаналізувати, які сили та засоби були виділені керівництвом країни для того, щоб обороняти Харківщину та як реагувало керівництво країни на те, що сталося на кордоні у Харківській області.