Про Франца Кафку (Franz Kafka), найбільш популярного серед німецькомовних авторів, зараз згадують у всьому світі у зв'язку зі століттям його смерті - письменник помер 3 червня 1924 року. Невідомий за життя, він став знаковою фігурою для літератури XX століття, а його твори, щоденники та листи породили термін "кафкіанство" - ірраціональне, абсурдне, похмуре. Важливе значення для розуміння спадщини Франца Кафки відіграють обставини його життя, хворобливі стосунки з сім'єю, а також смертельне захворювання й усвідомлення близької смерті.

Нові факти про Кафку та його сім'ю на виставці у Берліні

До 100-річчя від дня смерті Франца Кафки музей"Stabi Kulturwerk"при Берлінській державній бібліотеці представив близько сотні фотографій родини письменника. Багато які з них були опубліковані вперше.

Одна з перших фотографій, які відкривають виставку, - фотопортрет батька письменника, Германа Кафки. Розумне вольове обличчя ділової людини: енергійний погляд, густі вуса, світле волосся їжачком. У цьому зображенні складно роздивитися самозакоханого тирана, якого письменник винив у своєму нещасному дитинстві та хворобливій невпевненості у дорослому віці. Свої гіркі спогади та докори Франц Кафка виплеснув у листі на сто сторінок у листопаді 1919 року. Текст, відомий сьогодні як "Лист до батька", є програмним для тих, хто вивчає творчість письменника.

"Усі мої думки були під твоїм важким гнітом, зокрема й думки, що не збігалися з твоїми, і насамперед  саме вони. Над усіма цими уявно незалежними від тебе думками з самого початку тяжіло твоє несхвалення; витримати його до повного і послідовного здійснення задуму було майже неможливо. Я говорю тут не про якісь високі думки, а про будь-яку маленьку дитячу витівку", - писав Франц Кафка батькові. У листі він згадує про жорстокість і нелюбов батька, наприклад, як його маленького, коли вночі він вередував і просив пити, батько виніс на балкон "і залишив там на деякий час одного, в сорочці, перед замкненими дверима".

Виставка відкриває інший бік особистості батька-тирана Германа Кафки. Відвідувачі можуть прочитати його любовні листи - ніжні та романтичні - до нареченої Юлії, згодом матері Франца та трьох його сестер. Батьки Юлії були заможними пивоварами, і за своїм соціальним статусом вона була вищою за нареченого, чий батько був простим м'ясником. Але до моменту одруження, яке відбулося 3 вересня 1882 року, честолюбний і амбітний 29-річний Герман уже відкрив у Празі власну справу - торгівлю галантерейними товарами.

Своїй справі він присвятив життя і досяг великого успіху: був власником універмагу на Староміській площі та придбав будинок на вулиці Білкова у Старому місті. Франц Кафка був старшим сином Германа, і батько так і не зміг змиритися з тим, що спадкоємець залишився байдужим до сімейної справи. Заняття письменництвом він розглядав як дурну примху. Вони конфліктували у всьому: виборі професії, місця проживання, стосунках із жінками. Батько використав весь свій вплив, щоб під моральним тиском син став таким, яким він хотів би його бачити.

"Ти дуже рано заборонив мені слово. Твоя погроза: "Не заперечувати!" - і піднята при цьому рука супроводжують мене з давніх-давен", - писав Кафка.

Батько так і не отримав листа, який сьогодні відомий усьому світу. Письменник передав його батьку через улюблену матінку, але вона повернула твір, побоявшись посилювати конфлікт. Французький літературознавець Клод Давид у біографії письменника аналізує цю ситуацію і пише, підтримуючи рішення матері, що Герман Кафка нічого не зрозумів би у цих словесних тонкощах. Він прочитав би і відчув би себе потім, напевно, ще більш чужим своєму синові, ніж будь-коли, упевнений літературознавець.

Читайте також: Кіно в голові Кафки

Рідкісні фотографії Франца Кафки

На першій фотографії майбутньому великому письменнику немає і року. На крихітному нечіткому знімку звичайне немовля в білій сорочці дивиться в об'єктив, напівлежачи у старовинному кріслі. За фото можна простежити, як малюк перетворюється на худорлявого та дуже серйозного підлітка. Вилицювате обличчя, гострі вуха, пронизливий сумний погляд - таким дивиться на відвідувачів виставки хлопчик Франц із групового фото з маленькими сестрами.

У дорослому віці він майже не фотографувався - на виставці представлені лише три портрети Кафки. Письменник звертався до фотографа лише тоді, коли йому були потрібні знімки для офіційних документів. На виставці є лист від 18/19 грудня 1912 року до берлінської подруги Феліції Бауер. Вона, посилаючи йому свої фото, просила надіслати його знімки у відповідь. Франц відповідав, що поки що не може нічого відправити, бо на всіх фото "виглядає дивно".

Франц Кафка неодноразово потрапляв на групові знімки під час подорожей чи перебування у санаторіях. Однак спільних знімків з його найближчим другом Максом Бродом не збереглося. Існує лише кілька фотографій, на яких Франц Кафка зображений разом із родичами, і жодної - з батьками.

Відомий шанувальникам письменника чорно-білий портрет, де він схудлий, із загостреними рисами обличчя, напружено дивиться в камеру, був зроблений на початку жовтня 1923 року у фотобудці в універмазі "Вертгайм" у Берліні. Це останній знімок Франца Кафки. 40-річний письменник помер менш ніж за рік, 3 червня 1924 року - від наслідків туберкульозу.

Сімейна лінія Кафки

Наприкінці жовтня 1941 року середню із сестер Франца Кафки - Валлі - та її чоловіка Йозефа Поллака депортували в гетто в Лодзь. Якийсь час вони жили там зі старшою сестрою Еллі та її дочкою Ганною. Точних даних про обставини смерті Валлі та Еллі немає. Швидше за все, сестри були вбиті нацистами восени 1942 року в таборі смерті в Хелмно.

Оттла, молодша сестра Кафки, розлучилася з чоловіком-чехом у серпні 1942 року, незважаючи на те, що шлюб захищав її від переслідувань. Вона була депортована в Терезієнштадт 3 серпня 1942 року. У жовтні 1943 року вона добровільно визвалася супроводжувати польських єврейських дітей у концтабір Освенцім. Там вона була вбита одразу після прибуття 7 жовтня 1943 року. Її чоловік Йозеф Давид пережив Другу світову війну разом із їхніми доньками Вірою та Оленою у Празі.

Незважаючи на смерть цілого покоління внаслідок нацистського терору, сімейна лінія Кафки не перервалася. У Франца Кафки було 23 двоюрідні брати, а також один племінник і шестеро племінниць - діти його рідних сестер. Фотографії численного сімейства займають декілька залів виставки.

У 2011 році, відзначаючи свій 90-річний ювілей, Віра Саудкова, дочка Оттли Кафки та остання рідна племінниця Франца, дивлячись на своїх численних онуків та правнуків, а також нащадків своєї сестри та двоюрідних братів, проголосила: "Адольф Гітлер хотів знищити сім'ю Кафки, але сьогодні нас більше, ніж будь-коли".

У ліжку з Кафкою

До 100-річчя від дня смерті великого письменника в середині березня в Німеччині вийшов у широкий прокат фільм Ґеорґа Мааса (Georg Maas), заснований на однойменному романі Міхаеля Кумпфмюллера (Michael Kumpfmüller) "Слава життя", який розповідає про останній рік життя Франца Кафки. Смертельно хворий письменник (його грає Сабін Тамбреа) зустрічає своє останнє кохання Дору Діамант (Генрієтта Конфуріус/Henriette Confurius). Вони знайомляться на пляжі Балтійського моря: 40-річний тяжко хворий письменник, який майже не має публікацій, і сповнена життя весела польська дівчина, яка працює в єврейському притулку. На тлі самопочуття письменника, яке дедалі погіршується, розгортається прощальний роман. Незважаючи на важкі теми хвороби, фільм сповнений легкого гумору та балансує між мелодрамою та ромкомом.

Відомо, що до зустрічі з Дорою Діамант Кафка був нещасним у коханні. З 25-річною Феліцією Бауер він п'ять років листувався. Ця переписка є нескінченним монологом саморефлексії або більше схожа на літературний досвід (видана як "Листи до Феліції"). Він двічі призначав весілля, але так і не наважився.

Наступні заручини письменника з дочкою празького чоботаря Юлією Вохрицек було скасовано під впливом сварки з батьком, який не вважав обраницю сина гідною.

Серйозні стосунки у Кафки склалися із заміжньою перекладачкою Міленою Єсенською, яка, навіть розірвавши любовний зв'язок, залишалася його близьким другом довгі роки.

Після зустрічі з Дорою Кафка вперше в житті наважився переїхати в інше місто від своєї родини, до якої був болісно прив'язаний. В орендованій квартирі Дори у Берліні закохані прожили пів року. Коли стан Франца став критичним, вони повернулися до Праги, де Дора залишалася біля одра коханого до останнього дня.

Серіал на основі біографічних досліджень

Наприкінці березня на відеосервісах вийшов художній шестисерійний мінісеріал "Кафка" режисера Давіда Шалько (David Schalko). Сценарій, який написав Даніель Кельманн (Daniel Kehlmann), заснований на біографічних дослідженнях Райнера Стаха (Reiner Stach), одного з найбільших кафкознавців нашого часу. Доктор філософії Стах присвятив своє життя вивченню творчості письменника. Біографія Кафки авторства Стаха складається з трьох томів: перший починається з 1910 року, коли майбутній письменник починає вести щоденники, другий том присвячений останнім восьми рокам життя Кафки, а третій том описує його ранні роки. Крім того, Стах випустив книгу "Невже це Кафка? 99 відкриттів", де розвінчав міфи про замкнутість та нелюдимість письменника. Серед 99 відкриттів є історія про те, як Кафка та його друг Макс Брод збиралися випускати путівники для економних туристів, які хотіли подорожувати Європою. Стах розповідає, як письменник відвідував лекції Ейнштейна, проводив час у нічних клубах із повіями, насолоджувався плаванням, кіно, мотоциклами, часто посміхався, особливо в оточенні жінок.

Райнер Стах став консультантом нового серіалу. Перед режисером стояло складне завдання: помістити все життя великого письменника, ретельно деталізоване в працях Стаха, у мінісеріал.

Головну роль у "Кафці" грає 34-річний Джоел Басман. Серіал розкриває деталі взаємин письменника з його найкращим другом Максом Бродом (Даніель Брюль/Daniel Brühl) та батьком (Ніколас Офчарек/Nicholas Ofczarek). Глядачам розповідають історії невдалих перших заручин Франца з Феліцією, роману із заміжньою Міленою, і, звісно, останнього кохання Кафки - Дори.

Творці серіалу розкривають мотиви Макса Брода, який так і не знищив літературну спадщину Франца Кафки, як заповідав йому письменник перед смертю. Обдуривши довіру друга, Макс Брод забезпечив йому всесвітню славу.

Читайте також: Чому Муракамі захоплює весь світ і дратує японських критиків