Космічна галузь є багатомільярдним бізнесом. За даними консалтингової компанії Roland Berger та Федерального об'єднання німецької промисловості (BDI), обсяг цього ринку становить близько 600 мільярдів доларів США. І він зростає. За оцінками, до 2040 року обсяг космічної галузі може сягнути до двох трильйонів євро. Це приблизно в чотири рази більше, ніж федеральний бюджет Німеччини у 2025 році.

Такі великі можливості для бізнесу приваблюють багатьох, хто хоче отримати свою частку прибутку у цій галузі. На додаток до Old Space, тобто державних програм на кшталт американської NASA, з'явився New Space - комерціалізація космічної галузі, у якій дедалі важливішу роль відіграють приватні компанії.

Наразі 150 мільярдів доларів на цьому ринку спрямовуються у так званий upstream-ринок, тобто у виробництво інфраструктури, необхідної на Землі та в космосі, зокрема ракет-носіїв, наземних сегментів і супутників. Але найбільша частка - близько 450 мільярдів доларів - припадає на downstream-застосування, тобто на роботу з даними, яка стає можливою завдяки космічній активності.

"New Space вже сьогодні переважно є бізнесом, що базується на даних", - пояснює Маттіас Вахтер (Matthias Wachter), керівник німецької ініціативи New Space, а також співкерівник напряму з інновацій, безпеки та технологій у BDI.

Перетворення космосу на бізнес-простір

Від початку свого існування космічна галузь зазнала фундаментальних змін. У часи "холодної війни" вона була передусім змаганням між США та Радянським Союзом. Тоді імпульси для її розвитку та фінансування надходили від держав.

Приблизно з 2000 року держави дедалі більше стали переходити в роль клієнтів. Відтоді запуск ракет, виробництво супутників та інші послуги все частіше закуповуються у приватних компаній. Це стало початком для появи таких компаній як SpaceX і Blue Origin.

Важливою віхою стали багаторазові ракети, які суттєво здешевили польоти в космос, що відкрило нові можливості застосування та бізнес-напрями для багатьох компаній. Лише за останні 20 років вартість запусків ракет знизилася на 90 відсотків, свідчать дані консалтингової компанії McKinsey.

На чому приватні компанії заробляють у космосі

SpaceX і Blue Origin належать до найвідоміших приватних космічних компаній, однак поруч із ними існує багато інших фірм, які ведуть бізнес у космосі - зокрема й у Німеччині. Йдеться не лише про ракети та супутники, а й про діяльність, що стає можливою завдяки космічним технологіям.

Так, за даними BDI, клієнтами приблизно трьох чвертей космічних компаній є компанії, що працюють у традиційних секторах економіки. "Розумне" сільське господарство, логістика, Індустрія 4.0, моніторинг інфраструктури чи автономне водіння - дедалі більше компаній із різних галузей використовують дані, отримані із супутників, у найрізноманітніших сферах. У галузі представлено компанії всіх розмірів - від стартапів і малих та середніх підприємств до великих системних інтеграторів.

"Такі послуги, як комунікація, геолокація, навігація, хронізація (визначення часу. - Ред.) та моніторинг Землі, неможливі без космічних технологій. Саме ці напрями активно зростатимуть", - вважає старший партнер McKinsey Бйорн Гаґеманн (Björn Hagemann).

Роль німецьких компаній у New Space

У Німеччині є щонайменше три компанії, які працюють над ракетами-носіями. Зокрема, великі очікування пов'язані з ракетами компанії Isar Aerospace з Мюнхена. Ракети розробляють також компанії Rocket Factory з Аугсбурга і HyImpulse Technologies з Ноєнштадта-на-Кохері (усі три на півдні Німеччини) - наразі їхні розробки перебувають на етапі випробувань.

Крім того, кілька компаній виготовляють супутники. "Ми маємо дуже багато downstream-компаній, які використовують супутникові дані та створюють нові бізнес-моделі, що базуються на використанні даних", - каже Маттіас Вахтер. До них належить, зокрема, компанія OHB із Бремена, яка, зокрема, самостійно розробляє цілі супутникові системи та компоненти для ракет Ariane. Компанія The Exploration Company з Планеґґа будує багаторазові космічні капсули.

OroraTech пропонує рішення для моніторингу лісових пожеж із космосу. Супутники компанії ConstellR фіксують теплові патерни, що вказують на людську діяльність, навантаження на інфраструктуру та довкілля. Берлінська компанія LiveEO повністю автоматично аналізує супутникові й дронові дані та здійснює глобальний моніторинг інфраструктурних мереж, наприклад, залізничних колій Deutsche Bahn.

Дорогі інвестиції - чи виправдані вони?

Щоб приватний сектор і надалі успішно розвивався, німецькій державі необхідно інвестувати в космічну галузь. Цього, зокрема, вимагають Федеральне об'єднання німецької авіаційної та космічної промисловості (BDLI) та BDI.

Водночас економіка Німеччини нині переживає непрості часи. З одного боку, економічне зростання є надзвичайно повільним, і в багатьох сферах доводиться скорочувати витрати. З іншого боку, космічна галузь пов'язана зі значними витратами. Попри це Німеччина не може дозволити собі пасти задніх у космічній сфері, вважає Вахтер. "Космічна галузь - це не нішева чи престижна тема, а ключ до багатьох технологій майбутнього на Землі", - наголошує він.

Навігація, комунікація, синхронізація часу та спостереження за Землею сьогодні є критично важливими для інфраструктури, зазначають у консалтинговій компанії Deloitte. Таким чином, космос уже належить до критичної інфраструктури. І залежність у ключових секторах і критичній інфраструктурі від інших країн може нести високі ризики.

Більше - але все ще недостатньо

Німеччина планує протягом наступних трьох років інвестувати близько 5,4 мільярда євро в Європейське космічне агентство (ESA). Відповідне рішення було ухвалене наприкінці 2025 року - й це значно перевищує фінансування, що виділялося Берліном для ESA у минулому.

Крім того, упродовж наступних п'яти років планується вкласти 35 мільярдів євро у військові космічні спроможності. Такі послуги, що базуються на космічних технологіях, частково можуть використовуватися як у військових, так і в цивільних цілях.

Ця сума здається значною, але чи є вона достатньою у порівнянні з іншими країнами? У 2024 році частка Сполучених Штатів Америки на ринку становила близько 40 відсотків, Азії - 20 відсотків, а Європи - 17 відсотків. Щоб зберегти частку Європи до 2040 року, їй доведеться прискорити зростання, для чого знадобляться додаткові інвестиції у розмірі 237 мільярдів євро, зазначають у компанії Roland Berger.

За її підрахунками, аби збільшити частку Європи на глобальному космічному ринку до 25 відсотків до 2040 року, Німеччина має підвищити свої щорічні інвестиції в космічну галузь із чотирьох мільярдів євро на рік до десяти мільярдів євро.

Однак, у Roland Berger також переконані у тому, що простого збільшення фінансування недостатньо: приватному сектору потрібно допомогти успішно перетворювати інновації на бізнес. Серед кроків, які необхідні у цьому напрямку, - зменшення бюрократії та регулювання, проведення структурних реформ та щедрі державні замовлення.

Попереду - масштабна гонитва за лідерами, якщо Європа хоче наздогнати американців, вважає Маттіас Вахтер. "Але з технологічного погляду ми цілком здатні конкурувати на рівних. Те, що американці роблять у багатьох сферах технологічно, ми також можемо. Це видно хоча б із того, що ми беремо дуже помітну участь у багатьох американських програмах", - стверджує він.