Формула утворення в Україні системи сучасних антикорупційних органів була доволі простою: забезпечення Україною незалежної системи органів боротьби з корупцією дорівнювало подальшій допомозі від МВФ та безперешкодному шляху країни до ЄС - починаючи від угоди про асоціацію 2014 року, безвізового режиму 2016 року і завершуючи отриманням Україною статусу кандидатки на вступ до ЄС у березні 2022-го та майбутнім членством у спільноті.

Які органи в Україні протидіють корупції?

НАЗК, НАБУ, ДБР, САП, ВАКС - усі ці абревіатури з'явилися в Україні після перемоги Революції гідності 2013-2014 років та початку формування інтегративних відносин з ЄС.

В антикорупційному контексті, по суті, ідеться про систему, яка через Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявляє можливі корупційні дії у лавах чиновників, розслідує факти корупції на загальному рівні через, зокрема, Державне бюро розслідувань (ДБР) та на особливому, високопосадовому рівні через Національне антикорупційне бюро (НАБУ), здійснює нагляд за правомірністю розслідувань, підписання підозр та підтримує обвинувачення у судах через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та безпосередньо виносить судові вироки у таких справах (Вищий антикорупційний суд, ВАКС).

Важливі чинники незалежності НАБУ і САП

Одним з основних досягнень в утворенні цих органів, зокрема НАБУ і САП, вважалося призначення їх керівництва через сито відкритих конкурсів з комісіями, у яких беруть участь також і представники міжнародних організацій. Це є важливим запобіжником забезпечення прозорості та доброчесності відбору, на відміну від тих процедур, коли керівництво такого роду органів призначається напряму владою.

Також у діяльність як НАБУ, так і САП не могла втручатися генеральна прокуратура, адже закон виключав можливості впливу, втручання чи вказівок щодо справ з боку генерального прокурора. Саме це відрізняло НАБУ і САП від антикорупційних органів, які діяли за процедурами часів президентства Віктора Януковича, коли діяльність правоохоронців, контрольована Адміністрацією президента, ставала "сокирою" для політичних опонентів: справи могли порушуватися, розслідуватися і завершуватися судовим розглядом фактично під одноосібним "керуванням" центру. Тут можна згадати, наприклад, офіційні повноваження генпрокурора Віктора Пшонки чи можливості неофіційного куратора правоохоронців Андрія Портнова.

Важливість незалежної діяльності названих органів підкреслюється і тим, що вимоги до їхньої незалежності прописані як в договорах з Міжнародним валютним фондом, так і в плані Ukraine Facility, за яким ЄС виділяє Україні гроші.

Демонтаж незалежності НАБУ і САП

Наприкінці липня 2025 року НАБУ і САП опинилися під особливим ударом влади.

21 липня СБУ, ДБР та Офіс генерального прокурора провели майже 70 обшуків у детективів НАБУ та співробітників САП і заявили, що викрили російську агентурну мережу. Також прозвучали заяви про низку дорожньо-транспортних пригод, учинених раніше співробітниками НАБУ, в яких постраждали люди.

22 липня парламент у турборежимі і з порушенням регламенту ухвалив закон, яким демонтував незалежність НАБУ і САП. Зокрема, було суттєво обмежене їхнє виняткове право розслідувати справи топкорупціонерів - підслідність у таких справах визначатиме генеральний прокурор, який також зможе забирати будь-яке кримінальне провадження на перевірку і віддавати його іншим прокурорам. Крім того, НАБУ забороняється проводити обшуки в терміновому порядку без санкції суду.

Цей закон у той же день підписав президент Володимир Зеленський, що спричинило як протести всередині країни, так і критику міжнародних партнерів. 

В українських ЗМІ висловлюються різні припущення щодо причин звуження повноважень НАБУ і САП. Однак, рефреном у більшості публікацій звучала теза, що ідеться про "помсту" за провадження щодо міністра Олексія Чернишова- одного з найближчих людей президента, до якого "дісталося" НАБУ. 

Читайте також: TI Ukraine: НАБУ і САП атаковані через результат їхньої роботи

Ефективність роботи НАБУ і САП

Втім, Чернишов - не єдиний, не перший і не останній фігурант проваджень НАБУ і САП. Їхня компетенція і справді є унікальною - ідеться про розслідування справ щодо експрезидентів, народних депутатів, високопосадовців, членів Кабінету міністрів, Офісу президента, суддів. 

Тільки за 2023-2024 роки - під час війни - НАБУ у спільній роботі з САП відкрило вдвічі більше проваджень, ніж у перші чотири роки їхньої діяльності (2015-2019 роки). За два останні роки детективи НАБУ, за його власними даними, порушили 1312 кримінальних проваджень, за результатами розслідувань були складені обвинувальні акти щодо 476 осіб, а щодо 154 осіб винесено обвинувальні вироки (щодо шістьох - виправдувальні).

Серед фігурантів справ НАБУ і САП за останні роки - високопосадовці Верховного суду, народний депутат-член Комітету з питань антикорупційної політики, високопосадовці державних підприємств України, колишній голова облдержадміністрації, посадовці СБУ і високопосадовці в Офісі президента України. 

У жовтні 2023 року Transparency International Україна презентувала дослідження спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури України за період з серпня 2020 року до червня 2023 року. НАБУ посіло друге місце серед п'яти антикорупційних інституцій і продемонструвало серед них найбільше покращення між звітом 2023 року та попереднім звітом 2020 року.

Аудити НАБУ свідчили також і про проблеми

У звіті щодо діяльності НАБУ за 2021-2023 роки, який провела група експертів за ініціативою посольства США в Україні та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, ішлося, зокрема, про високу інтенсивність роботи, недостатню кількість персоналу, бюрократію, неефективні процеси та стрес внаслідок війни, що випробовують стійкість персоналу НАБУ та можуть вплинути на моральний дух, якщо не будуть вжиті заходи. Вказувалося, що поступове емоційне "вигорання" працівників НАБУ та наявність у них бажання звільнитись у наступні 2-3 роки. 

Ще одна зовнішня незалежна оцінка ефективності НАБУ, яку з березня 2023 року по листопад 2024 року проводила комісія з міжнародних експертів, призначених урядом за поданням партнерських міжнародних організацій, - заявила про помірну ефективність діяльності НАБУ. У Бюро виявили, зокрема, відсутність комплексної стратегії розвитку, недостатній захист викривачів, неврегульованість окремих внутрішніх процедур і неузгодженість в організаційній структурі Бюро. Окрема увага була звернута на ризики витоку інформації.

Читайте також: Корупція: Насіров підсвітив проблему уникнення відповідальності

Зовнішній тиск на НАБУ і САП 

Тиск влади на НАБУ і САП чинився і раніше, особливо ж він посилився упродовж останніх років. Ось деякі приклади.

Скасування електронного декларування 

Станом на жовтень 2020 року в роботі НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень щодо 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до електронних декларацій. Сімом особам, зокрема трьом колишнім народним депутатам, було повідомлено про підозру, 34 провадження перебували у суді, 6 вироків були уже винесені.

Конституційний суд України скасовує кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, відповідно усі 110 кримінальних проваджень НАБУ закриваються. Лише у вересні 2023 року під тиском громадськості та міжнародних партнерів Рада підтримує повернення е-декларування.

Справа заступника глави ОП Татарова

Наприкінці 2020 року Офіс генерального прокурора відібрав у НАБУ і передав до СБУ справу заступника глави Офісу президента Олега Татарова. Тоді НАБУ висунуло йому підозру у причетності до розкрадання 81 мільйона гривень Нацгвардії при будівництві житла. Передача справи відбулася за кілька годин до того, як ВАКС мав розглядати запобіжний захід для Татарова. СБУ справу Татарова згодом закрила.

Спроби звільнення директора НАБУ 

Першим директором НАБУ у 2015 році став Артем Ситник. Уже у грудні 2017 року до парламенту був внесений законопроєкт, що передбачав спрощення процедури звільнення з посади директорів НАБУ і ДБР, а також глави САП та його заступників. Своє занепокоєння законопроєктом висловили представники Світового банку, заяви щодо підтримки роботи антикорупційних органів висловили МВФ, ЄС та Державний департамент США. Західні дипломати попередили, що США можуть зупинити допомогу уряду України у разі звільнення керівництва антикорупційних органів. Згодом законопроєкт був відкликаний.

Безголів'я НАБУ і САП

У серпні 2020 року за поданням народних депутатів "Слуги народу" Конституційний суд ухвалив рішення про неконституційність призначення Ситника президентом на посаду у 2015 році, й у парламенті на підставі цього рішення розглядалося питання про звільнення Ситника. Цим рішенням КСУ Ситник не звільнявся з посади директора НАБУ, але опинився до кінця строку повноважень у квітні 2022 року у підвішеному стані. Нового директора НАБУ - Семена Кривоноса - було призначено лише у березні 2023 року.

Саме у той час повноцінного очільника не мала і САП, що безпосередньо впливало на рух розслідувань НАБУ.

Масовані внутрішні проблеми: витоки інформації, порушення прав фігурантів

Ще у березні 2018 року НАБУ і генпрокуратура звинуватили в дисциплінарних правопорушеннях керівника САП Назара Холодницького. Йому закидали "злив" інформації підозрюваним у справах НАБУ, тиск на свідків та прокурорів і допомогу обвинуваченим. Холодницький усі звинувачення відкидав. У липні 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила Холодницькому догану, у серпні 2020 року він звільнився з посади за власним бажанням. Лише у липні 2022 року його наступником став Олександр Клименко.

У 2024 році у центрі скандалу про "зливи" інформації фігурантам резонансних справ опинилося НАБУ. Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили про ймовірну причетність до витоків інформації керівництва НАБУ, а саме першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Зокрема, у резонансній кримінальній справі щодо "великого будівництва" через розголошення даних досудового розслідування в інтересах бізнесмена Юрія Голика останній виїхав за кордон.

Після службового розслідування з НАБУ у вересні 2024 року звільнили першого заступника директора Гізо Углаву.   

У листопаді 2024 року Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким констатував помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування та зобов'язав Україну сплатити 15 тисяч євро компенсації адвокату Олександру Сергієнку. Той був фігурантом масштабного розслідування НАБУ щодо махінацій з газом державної компанії "Укргазвидобування" і адвокатом екснардепа-утікача Олександра Онищенка.

Новий законопроєкт президента: чи збережуть НАБУ і САП свою незалежність?

"Тиск на НАБУ не припиниться і може набути нових форм. НАБУ ймовірно зіткнеться з новими викликами через політичний контекст у країні, який змінився", - попереджали ще у 2023 році міжнародні експерти у Звіті технічної оцінки НАБУ.

24 липня 2025 року після двох днів протестів через ухвалення закону про демонтаж незалежності НАБУ і САП, президент зареєстрував у парламенті новий законопроєкт щодо повноважень цих органів.Володимир Зеленський запевнив, що у разі його ухвалення антикорупційні органи не будуть підпорядковуватися генеральному прокурору, та зауважив, що у документі також є норми, які "захищають антикорупційні органи від впливу Росії".

У законопроєкті президента і справді відновлюються виключні повноваження НАБУ і САП, однак запроваджуються регулярні перевірки співробітників Службою безпеки України поліграфом. Експерти уже застерігають, що такі перевірки можуть стати своєрідним інструментом впливу на НАБУ і САП. Голосування за законопроєкт президента може відбутися уже 31 липня.