Для безробітних у Німеччині існує дві форми соціального забезпечення: допомога з безробіття й так звані грошi громадян - "бюргергельд". Допомогу з безробіття отримують люди, які були найманими працівниками до того, як стали безробітними. Вона покривається страховкою, до якої працівники щомісяця сплачують певний відсоток від своєї заробітної плати. Таку ж саму частку страхового внеску сплачують роботодавці. Самозайняті особи можуть застрахуватися добровільно. Допомогу з безробіття, що становить щомісяця приблизно дві третини від останньої зарплати, виплачують доти, доки людина не знайде нову роботу, але не більше двох років.

Тих безробітних, які довше двох років не можуть працевлаштуватися, після завершення виплат з безробіття переводять на "бюргергельд". Ідеться про державну допомогу, яка фінансується з податків. У Німеччині на "бюргергельд" мають право люди, які не спроможні самостійно себе утримувати. За даними Федерального статистичного відомства, станом на червень 2025 року отримували "бюргергельд" майже 5,5 мільйона людей. Серед них близько 3,95 мільйона працездатних дорослих і майже 1,5 мільйона дітей.

"Бюргергельд" коштує державі 51 мільярд євро на рік

На відміну від допомоги з безробіття, розмір "бюргергельд" є чітко визначеним і орієнтованим на так званий прожитковий мінімум. Основний закон зобов'язує державу забезпечити нужденним гідне життя і мінімальний рівень участі в суспільному житті.

Особи, які проживають самостійно, наразі отримують 563 євро "бюргергельд" на місяць. Якщо ж ідеться про пару, то кожна особа отримує 506 євро. Виплачують гроші також і на дітей. Залежно від віку, вони отримують від 357 до 471 євро на місяць. Батьки-одинаки, матері-одиначки та вагітні жінки отримують трохи більше грошей.

Витрати на проживання в квартирі прийнятного розміру також покриваються, а також витрати на опалення, воду та інші додаткові витрати, пов'язані з орендою. Парі з двома дітьми і орендною платою в розмірі 850 євро виплачують близько 2700 євро на місяць. Уряд щорічно витрачає близько 51 мільярда євро на "бюргергельд": це отримані від податків кошти з федерального бюджету.

Залучити більше людей до роботи

Одержувачі "бюргергельд" вважаються працездатними, якщо вони фізично здатні працювати щонайменше три години на день. Саме на них спрямована реформа, про яку домовилася правляча коаліція у складі Християнсько-демократичного і християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Міністерка праці Німеччини, співголова СДПН Бербель Бас (Bärbel Bas) розробила законопроєкт, який, як очікується, набуде чинності 1 липня 2026 року. "Бюргергельд" перейменують на "нове базове забезпечення шукачів роботи". Мета полягає в тому, щоб знайти новий баланс між солідарністю та особистою відповідальністю і забезпечити постійною роботою більше людей.

Реформа передбачає посилення правил. Якщо особа, яка має право на допомогу, порушує свої обов'язки, наприклад, відмовляється від прийнятної роботи, не ходить на призначене навчання або доведено, що людина не подається на відкриті вакансії, то протягом трьох місяців вона отримуватиме на 30 відсотків менше грошей. В крайніх випадках також можливе тимчасове повне припинення виплат.

Скільки заощадить реформа "бюргергельд"?

Під час виборчої кампанії до Бундестагу 2025 голова ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), який нині є федеральним канцлером, говорив про п'ять мільярдів євро, які можна було б заощадити завдяки реформі соціальної допомоги. Економічна рада ХДС, що сприяє контактам між підприємствами та політиками, взагалі давно стверджує, що можна, мовляв, заощадити 30 мільярдів євро, якщо чверть з 3,9 мільйона працездатних отримувачів "бюргергельд" влаштуються на роботу.

Консерватори з ХДС/ХСС покладають великі надії на реформу соцдопомоги, а СДПН від самого початку гальмувала її. Міністерство праці Німеччини підрахувало, що якби соцдопомогу "бюргергельд" отримували на 100 тисяч менше людей, то можна було б заощадити близько 850 мільйонів євро на рік. А якби 100 тисяч пар з дітьми або без дітей, що отримують соцдопомогу, раптом змогли самостійно забезпечувати себе, це дало б економію близько 1,6 мільярда євро на рік.

Плачевна ситуація на ринку праці Німеччини

У своєму законопроєкті міністерка Бербель Бас, однак, виходить з того, що потенціал заощадження на 2026 рік становитиме лише близько 86 мільйонів євро. У 2027 році це може бути ще 69 мільйонів євро. Це суттєва різниця, якщо порівнювати з прогнозами ХДС.

Причиною цього, з одного боку, є ситуація на ринку праці. Німецька економіка нині перебуває в досить поганому стані. За даними Федерального агентства з питань зайнятості, на даний момент шанси безробітних знайти нову роботу є навіть нижчими, ніж під час пандемії COVID-19.

До того ж, більшість людей, які живуть на соцдопомогу "бюргергельд", в принципі важко працевлаштувати в традиційний спосіб. У грудні 2024 року Федеральне агентство праці Німеччини нарахувало понад два мільйони людей, які вже чотири роки і більше отримували соцвиплати, тому що не могли знайти роботу.

Хворі, без освіті або мало працюють

Близько 80 відсотків довгостроково безробітних не мають професійної кваліфікації або навіть документа про шкільну освіту. Однак на ринку праці шукають насамперед кваліфікованих фахівців. Близько 800 тисяч працездатних отримувачів "бюргергельд" вже працюють, але заробляють так мало, що потребують держдопомоги. Вони мають право на "бюргергельд", оскільки їхній дохід не покриває прожитковий мінімум.

Людей із проблемами зі здоров'ям, особливо психічного характеру, майже неможливо працевлаштувати. Багато отримувачів соціальної допомоги є одинокими батьками, які не мають можливості працювати, оскільки доглядають за дітьми. Або вони доглядають за немічними родичами, що унеможливлює зайнятість на повний робочий день.

Більше іноземців отримують соціальну допомогу

Мовний бар'єр також часто стає перешкодою для успішної інтеграції на ринку праці. До 2015 року три чверті отримувачів допомоги були німцями. У 2025 році їх лише 52 відсотки. Частка нужденних іноземців постійно зростала протягом останніх десяти років. Особливо це стало помітно з 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У жовтні 2025 року в Німеччині проживало 1,26 мільйона українців. За даними агентства з працевлаштування, майже 300 тисяч із них працюють. Частка українців серед одержувачів "бюргергельд" становить 13 відсотків, це найбільша група серед іноземців, які отримують ці виплати. Сирійці становлять дев'ять відсотків, афганці та турки  - по 3,5 відсотка.

Менше соцдопомоги для українців

У політичних колах вже давно точиться дискусія про те, чи не є "бюргергельд" причиною, чому українці не поспішають шукати роботу. Запланована реформа передбачає, що українські біженці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, не мають отримувати "бюргергельд", а натомість таку саму допомогу, яку отримують шукачі притулку з інших країн. Адже вони на "бюргергельд" претендувати не можуть. Щомісячні виплати їм становлять 410 євро.