Німеччина і Франція висловили свою глибоку стурбованість у зв’язку з ситуацією в Грузіїпісля схвалення парламентом країни так званого законопроєкту про "іноагентів". Про це йдеться в відповідній спільній заяві, опублікованій в неділю, 19 травня, пресслужбою німецького уряду. Обидві провідні європейські країни заявили, що "з глибоким жалем беруть до відома рішення грузинського уряду і правлячої партії відхилитися" від європейського шляху. 

Читайте також: ЄС може заморозити заявку Грузії на вступ, якщо закон про "іноагентів" набуде чинності - FT

Берлін і Париж нагадали у документі, що свого часу долучилися до того, що тепер Грузія має статус країни-кандидата на вступ до ЄС. У франко-німецькій декларації зазначається: "Наші дві країни завжди були рішучими прихильниками європейського шляху Грузії і активно підтримали рішення Європейської Ради в грудні 2023 року про надання статусу кандидата".

Дії грузинського уряду суперечать європейським цінностям і прагненням грузинського народу

У заяві наголошується, що з ухваленням суперечливого законопроєкту фактично грузинський уряд і правляча партія діють проти спільних європейських цінностей і прагнень грузинського народу. "Європейський шлях Грузії намічений, але те, як швидко і в якому напрямку вона буде просуватися - залежить від Грузії", - йдеться в заяві.

Читайте також: Законопроєкт про "іноагентів": Вашингтон закликає уряд Грузії змінити курс

Нагадаємо, напередодні президентка Грузії Саломе Зурабішвілі ветувала схвалений парламентом закон. Того ж дня президентка, яка дотримується проєвропейського курсу, назвала закон "російським за своєю суттю і духом". Однак її вето може бути подолане силами провладної більшості у парламенті.

Читайте також: Як закон про іноагентів може вплинути на вступ Грузії до ЄС?

Нагалаємо, законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" був схвалений парламентом у Тбілісі в третьому читанні на початку минулого тижня, попри тривалі протести десятків тисяч людей у Тбілісі та неодноразові заклики західних партнерів країни відмовитися від цього.

Він передбачає, що організації, які отримують понад 20 відсотків свого фінансування з-за кордону, повинні будуть реєструватися в органах влади як "організації, які представляють інтереси іноземної держави".