Уряд Німеччини найближчим часом має розглянути поданий міністерством праці законопроєкт про реформу соціальної допомоги українським біженцям. Кабінет міністрів має визначитися, чи схвалювати ініціативу мінпраці ФРН щодо того, що українці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, не отримуватимуть соціальну допомогу (Bürgergeld), а перейдуть до системи виплат за законом про виплати шукачам притулку (Asylbewerberleistungsgesetz).

Виплати українським біженцям у Німеччині - скоротять чи скасують?

Повідомлення про наміри влади скоротити соціальні виплати українським біженцям періодично з'являються в Німеччині з лютого 2025 року. Тоді, після позачергових виборів до Бундестагу, для нового уряду Німеччини гостро постало питання, чи була правильною політика попередників щодо інтеграції та залучення на ринок праці українців та українок, які, утікаючи від російської війни, опинилися у Німеччині.

Навесні партії новоствореної урядової коаліції у Німеччині - Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) - оголосили, що українцям, які звернулись у Німеччині за отриманням тимчасового захисту від війни після 1 квітня 2025 року, платитимуть менше, ніж тим, хто прибув раніше.

Що таке "бюргергельд"?

Ідеться про те, що замість отримання пакета соціальної допомоги "бюргергельд" (563 євро на одиноку людину плюс оплата медичного страхування, оренди житла та опалення - тобто допомога, що дорівнює соцдопомозі і безробітним громадянам ФРН) новоприбулим українцям мали б забезпечувати допомогу обсягом у 441 євро. Саме це є прожитковим мінімумом у Німеччині для прохачів притулку з усього світу, і ця сума складається зі 196 євро на особисті потреби та 245 євро на необхідні витрати (їжа та одяг). Жорсткішими є також вимоги для отримання медичної допомоги.

Утім, для втілення цих планів треба було розробити зміни до цілої низки законів про соціальний захист і статус біженців, а також численних підзаконних актів. Підготовчий процес тривав дотепер, але, здається, вийшов на фінішну пряму - законопроєкт щодо цього, який міністерство праці підготувало ще у липні, незабаром розглядатиме німецький уряд. ЗМІ повідомляють, що це відбудеться наступного тижня. У німецькому міністерстві праці DW повідомили, що дату ще не визначено.

Читайте також: "Осінь реформ": у німецькій коаліції сперечаються щодо соціальних виплат

Чи скасують українським біженцям соцвиплати заднім числом?

Основне питання, яке виникає на даному етапі, - чи діятиме новий закон у разі схвалення проєкту урядом і ухвалення Бундестагом ретроспективно? Тобто чи переведуть українців, які перебувають у Німеччині з 1 квітня 2025 року, на нові виплати заднім числом?

"Ні, - запевнила міністерка праці і соціальних питань ФРН Бербель Бас (Bärbel Bas). - У законопроєкті закладено механізми, які дозволяють уникнути застосування принципу зворотної дії стосовно осіб, які прибули після 1 квітня". Як пояснила Бас, відповідаючи 12 листопада у Бундестазі на запитання депутатів, кожен український біженець, незалежно від дати прибуття, отримав підтвердження на соціальні виплати на певний термін. І тільки коли цей термін мине, статус буде змінюватися. "Отже, нічого не перераховуватиметься, додаткової бюрократії не буде. Навпаки, перехід осіб у нове правове поле здійснюватиметься поступово", - зазначила міністерка. 

Також Бас запевнила, що українцям і надалі забезпечуватиметься негайний доступ до ринку праці. За її словами, вони також зможуть отримувати консультації у центрах зайнятості щодо працевлаштування та відвідувати інтеграційні та мовні курси. 

Читайте також: Понад половина українських біженців у Німеччині працює - дослідження

Підводні камені для українських біженців залишаються?

Попри те, що питання зворотної дії нового закону ніби знято з порядку денного, юристи все одно вбачають в ініціативі німецького уряду потенціал для суперечок. Ідеться, наприклад, про біженців з України, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року й орендують житло. У разі ухвалення законодавчих змін буде обмежено право українських біженців самостійно обирати місце проживання і скорочено дотацію на житло.

"Залежно від того, що саме буде прописано в законі, через три місяці, коли спливуть стандартні терміни розірвання договору оренди, може постати питання, що людей виселятимуть на вулицю або у притулок для біженців", - пояснював DW експерт з питань соціального захисту юридичної компанії Plagemann Rechtsanwälte Томас Франц (Thomas Franz).

Щоб уникнути позовів і суперечок, законодавцям варто подумати про перехідні періоди при переведенні біженців на нові умови захисту, переконаний експерт. Як правило, у законодавстві з питань соціального захисту такий перехідний період становить пів року. Тобто навіть у разі скасування дотацій на оренду житла, за таким принципом, соціальна служба мала б продовжити платити за нього ще пів року.

Тягар для місцевих бюджетів

У разі схвалення законопроєкту урядом його ще мають погодити федеральні землі. Річ у тім, що соціальні виплати "бюргергельд", які отримують українські біженці зараз, покриваються з цілої низки фондів, зокрема за рахунок дотації з федерального бюджету. Натомість утримання біженців за звичайною процедурою, на яку переводять новоприбулих українців, лягає на плечі місцевих бюджетів.

Крім виплат і оформлення документів, на місцеві громади також буде покладено відповідальність за розміщення біженців у притулках і соціальних помешканнях у разі розірвання з ними наявних договорів оренди житла. Ще один тягар на плечі громад - медичне забезпечення, адже українські біженці, імовірно, втратять обсяг медичного страхування, яке українцям дотепер надавали нарівні з німцями.

"Запланований закон про зміну правового режиму (для українських біженців. - Ред.) призведе до додаткових витрат для громад і земель у розмірі щонайменше одного мільярда євро у 2026 році. Такі цифри нам відомі. Я вважаю, що це досить значна сума", - заявила депутатка Бундестагу від опозиційної партії "Союз 90/Зелені" Кароліне Отте (Karoline Otte). Вона запитала міністерку Бас про те, чи покриватиме ці кошти федеральний бюджет?

Бас на це відповіла, що існує домовленість про відповідні відшкодування громадам. "Це також визначено в коаліційній угоді - громади отримають за це компенсацію. Як вона буде виглядати, ще належить обговорити", - пояснила федеральна міністерка праці.