Уряд Німеччини категорично відкинув звинувачення Нікарагуа в тому, що Берлін нібито сприяє геноциду в Секторі Гази. "Ці звинувачення не мають під собою ні правових, ні фактичних підстав", - заявила уповноважена з міжнародного права в МЗС ФРН Таня фон Услар-Ґляйхен (Tania von Uslar-Gleichen), виступаючи на слуханнях у Міжнародному суді ООН у Гаазі у вівторок, 9 квітня.

За її словами, Берлін не порушує ні ухвалену 1948 року Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, ні міжнародне гуманітарне право. "Дії Німеччини у цьому конфлікті міцно закріплені у міжнародному праві", - сказала фон Услар-Ґляйхен, додавши, що експорт німецької зброї Ізраїлю ретельно перевіряється щодо дотримання норм міжнародного права.

Вона нагадала, що Німеччина підтвердила право Ізраїлю на самооборону після нападу на нього терористів ХАМАСу 7 жовтня 2023 року і що безпека Ізраїлю є пріоритетом для ФРН з огляду на історичну відповідальність. Проте Берлін також вживає заходів для забезпечення прав та захисту цивільного населення у Газі.

Позов Нікарагуа проти Німеччини

Напередодні у Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочалися дводенні слухання за позовом Нікарагуа проти Німеччини. У ньому стверджується, що ФРН через свою постійну підтримку Ізраїлю, включаючи постачання зброї, "не виконала свого зобов'язання щодо запобігання геноциду, скоєного та вчиненого щодо палестинського народу" і, таким чином, "сприяла вчиненню геноциду в порушення конвенції" та інших елементів міжнародного права.

У позові також міститься прохання до суду вжити "тимчасових заходів" щодо Німеччини, які могли б призвести до призупинення підтримки Берліном Ізраїлю, "зокрема, його військової допомоги, включаючи військову техніку, в тій мірі, якою ця допомога може бути використана з порушенням конвенції про геноцид”. Очікується, що суд ООН винесе первинне рішення щодо позову Нікарагуа протягом двох тижнів, пише агентство dpa.

Читайте також: Міжнародний суд ООН зобов'язав Ізраїль запобігти геноциду в Газі

Потенційний вплив позову

Позов Нікарагуа значною мірою спирається на справу "ПАР проти Ізраїлю" і може стати перевіркою юридичного аргументу про те, що січнева ухвала Міжнародного суду ООН тягне за собою певні зобов'язання для третіх держав, таких як Німеччина.

Наприкінці січня суд ООН визнав, що "принаймні деякі з дій та проявів бездіяльності, які, як стверджує ПАР, вчинили Ізраїль у Газі, можуть підпадати під положення конвенції". У наступній заяві від 28 березня суд ООН додав додаткові положення, зокрема вимагав від Ізраїлю відзвітувати про те, як він "виконує свої зобов'язання щодо дотримання міжнародного права".

Німеччина відкрито виступила на захист Ізраїлю. "Ми цінуємо Міжнародний суд ООН і, звичайно, братимемо участь у розгляді і захищатимемо себе, - заявив журналістам після подання позову Нікарагуа представник МЗС ФРН Крістіан Ваґнер (Christian Wagner). - Але дозвольте нам прояснити ситуацію - ми, звичайно, відкидаємо звинувачення, висунуті проти нас Нікарагуа".

Читайте також: Які злочини визнають геноцидом

Напад ХАМАСу на Ізраїль

Ескалація конфлікту на Близькому Сході розпочалася після того, як 7 жовтня 2023 року радикальний рух ісламізму ХАМАС, який визнано в Євросоюзі та США терористичною організацією, здійснив масштабну атаку на Ізраїль. Терористи завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю, вторглися на його територію та влаштували наймасовішу розправу над мирним населенням в історії сучасної ізраїльської держави. Її жертвами стали понад 1200 людей.

Згідно з останніми даними, бойовики також захопили близько 250 заручників та вивезли їх до Сектора Гази. Ізраїль у відповідь оголосив війну ХАМАСу. Армія країни завдає масованих ударів по цьому густонаселеному палестинському регіону, що перебуває під владою ХАМАСу, а також проводить наземну воєнну операцію. За твердженням підконтрольного ХАМАСу міністерства охорони здоров'я, у Секторі Гази загинуло понад 33 тисячі осіб, майже 78 тисяч отримали поранення. Підтвердити ці дані за незалежними джерелами неможливо.