Уряд Німеччини планує постачання Україні зенітних самохідних установок "Гепард". Відповідну інформацію, поширену цього дня німецькими ЗМІ, вже підтвердило міністерство оборони ФРН.
"Гепард", архівне фотоФото: Sven Simon/IMAGO
Реклама
Німеччина має намір надати Україні зенітні самохідні установки "Гепард". Про це повідомила німецька міністерка оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) у вівторок, 26 квітня, перед початком зустрічі міністрів оборони з майже 40 країн, що відбувається цього дня на американській авіабазі Рамштайн у ФРН на запрошення глави Пентагону Ллойда Остіна, передає агентство Reuters. За словами Ламбрехт, відповідне рішення щодо "Гепардів" німецький уряд ухвалив напередодні.
Зустріч міністрів закордонних справ на американській військовій авіабазі Рамштайн у Німеччині відкрив вранці у вівторок, 26 квітня, глава Пентагону Ллойд Остін. За словами очільниці німецького міністерства оборони, щоб Україна швидко отримала важке озброєння, для якого не потрібне довготривале навчання, з парнерами у Східній Європі ініційовано "круговий обмін". "Вони дають техніку з радянського виробництва Україні, а ми заповнюємо ці прогалини", - цитує слова з тексту її промови агенство AFP. Крім того, Німеччина планує докласти більше зусиль для вишколу українських військових.
Раніше цього дня агентство dpa і газета Süddeutsche Zeitung повідомили, що німецький уряд планує уможливити постачання Україні зенітних установок Гепард з промислових запасів. За цими даними, виробник Krauss-Maffei Wegmann (KMW) отримав "зелене світло", щоб можливо було експортувати модернізовані "Гепарди" з колишніх запасів Бундесверу. Як зазначає агентство Reuters, "Гепард" може зі своїх двох гармат 35-міліметрового калібру вражати повітряні цілі: літаки, гелікоптери, дрони або ракети на відстані до шести кілометрів. "Гепарди" виготовлялися з початку 1970-х років і постачалися серед іншого до Нідерландів та Бельгії. Бундесвер перестав їх використовувати приблизно років тому, зазначає dpa. З-поміж країн НАТО "Гепарди" досі використовують у Румунії.
Чому Німеччина не дає Україні важкі озброєння
05:07
This browser does not support the video element.
Війна Росії проти України: Буча та інші місця вбивств на Київщині
Фотохроніка війни, яку Росія веде в Україні. Київщина.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
У звільнених містах та населених пунктах Київської області вже понад тиждень шукають, ексгумують та ховають убитих та загиблих мирних жителів. Проводяться слідчі дії. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь, Бузова… У фотохроніці війни в Україні - фото, відзняті у деяких з цих місцин за кілька останніх днів. УВАГА! Фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Wladyslaw Musiienko/AP/picture alliance
Слідчі дії проводяться за участю міжнародних експертів. Часом у присутності українських та іноземних журналістів. До Бучі приїжджають закордонні політики. Агентства публікують кадри - обличчя та тіла загиблих, обгорілі трупи, обвуглені внутрішні органи... Не приховуючи нічого, без ретуші. Такі знімки побачать під час судових процесів. Важко визначити межу - що і як показати тут і зараз.
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
У Бучі вже виявлені тіла понад чотирьохсот загиблих мирних жителів. Про це повідомив журналістам міський голова Анатолій Федорук. 12 квітня тут почали розривати другу братську могилу та ексгумувати тіла з кількох поховань на приватній території.
Фото: Carol Guzy/ZUMAPRESS/picture alliance
Керівник Бучанської прокуратори Руслан Кравченко повідомив подробиці ексгумації другої частини масового поховання: "Практично всі знайдені тут люди були розстріляні на вулицях міста Буча. (...) На деяких тілах видно сліди тортур, люди лежать із зав'язаними руками та ногами, є тіла зі зламаними кістками".
Один із українських добровольців, який бере участь в ексгумації тіл з масових поховань у Бучі.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Буча стала символом насильства стосовно цивільного населення під час війни. Влада України та західних держав звинувачує російських військових у розправах над жителями. Правоохоронні органи України розслідують численні факти убивств, зґвалтувань та мародерства під час окупації. Росія усі звинувачення відкидає, заявляючи про фейки.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
70-літня жителька Бучі Надія Трубчанінова біля тіла 48-річного сина Вадима, вбитого солдатами російської армії 30 березня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
45-річний Анатолій Морикін під час поховання своєї матері - 82-річної Валентини Морикіної, яка померла під час окупації Бучі у будинку для літніх людей через погані умови й неможливість належного догляду.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Родичі ховають 37-річного Андрія Матвійчука, який служив у територіальній обороні. Його викрали російські солдати у Бучі, закатували та убили.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Такими зараз є вулиці у Бучі. До російського воєнного вторгнення та тимчасової окупації тут під Києвом мешкало близько 35 тисяч людей. За даними місцевої влади, крім об'єктів критичної інфраструктури у місті зруйновані та не підлягають відновленню близько 20 відсотків багатоповерхових будівель. Також згоріли близько 150 приватних житлових будинків.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Село Гавронщина біля селища Макарів Київської області. 14 березня російські військові розстріляли тут приватний автомобіль, у якому перебувало четверо дорослих та одна дитина. Місцеві жителі поховали убитих біля свого будинку. Тіла ексгумували 10 квітня.
Фото: Sergei Chuzavkov/ZUMAPRESS/picture alliance
У селі Бузова на Київщині 10 квітня виявлено братську могилу з тілами десятків цивільних осіб. Поховання знайшли поблизу автозаправної станції. Село було окуповане російськими підрозділами 28 лютого.
Фото: Anna Voitenko/Avalon/Photoshot//picture alliance
Ще одна фотографія з Бузової. Матері щойно повідомили про знайдене тіло сина. Як поінформувала місцева влада, тіла виявили також поруч на дорозі приблизно у десяти автомобілях зі слідами обстрілів.
Фото: ZOHRA BENSEMRA/REUTERS
У селищі міського типу Бородянка під Києвом розбирають завали, під якими виявляють тіла загиблих. Селище російські військові зруйнували майже повністю. До війни тут мешкали близько 13 тисяч людей.
Фото: Ukrinform/dpa/picture alliance
Для учасників пошукових робіт у Бородянці встановлять модульні будинки. Роботи триватимуть ще довго. За даними ДСНС станом на вечір 11 квітня, від початку пошукових робіт під завалами знайшли 19 тіл.
Фото: Efrem Lukatsky/dpa/picture alliance
Від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на ніч 11 квітня ООН підтверджує загибель 1892 мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Управління верховного комісара з прав людини. Реальні цифри - вищі. Напередодні мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що лише у цьому місті, яке перебуває в облозі, за час війни загинули понад 10 тисяч мирних жителів.