Уряд Німеччини планує постачання Україні зенітних самохідних установок "Гепард". Відповідну інформацію, поширену цього дня німецькими ЗМІ, вже підтвердило міністерство оборони ФРН.
Реклама
Німеччина має намір надати Україні зенітні самохідні установки "Гепард". Про це повідомила німецька міністерка оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) у вівторок, 26 квітня, перед початком зустрічі міністрів оборони з майже 40 країн, що відбувається цього дня на американській авіабазі Рамштайн у ФРН на запрошення глави Пентагону Ллойда Остіна, передає агентство Reuters. За словами Ламбрехт, відповідне рішення щодо "Гепардів" німецький уряд ухвалив напередодні.
Зустріч міністрів закордонних справ на американській військовій авіабазі Рамштайн у Німеччині відкрив вранці у вівторок, 26 квітня, глава Пентагону Ллойд Остін. За словами очільниці німецького міністерства оборони, щоб Україна швидко отримала важке озброєння, для якого не потрібне довготривале навчання, з парнерами у Східній Європі ініційовано "круговий обмін". "Вони дають техніку з радянського виробництва Україні, а ми заповнюємо ці прогалини", - цитує слова з тексту її промови агенство AFP. Крім того, Німеччина планує докласти більше зусиль для вишколу українських військових.
Раніше цього дня агентство dpa і газета Süddeutsche Zeitung повідомили, що німецький уряд планує уможливити постачання Україні зенітних установок Гепард з промислових запасів. За цими даними, виробник Krauss-Maffei Wegmann (KMW) отримав "зелене світло", щоб можливо було експортувати модернізовані "Гепарди" з колишніх запасів Бундесверу. Як зазначає агентство Reuters, "Гепард" може зі своїх двох гармат 35-міліметрового калібру вражати повітряні цілі: літаки, гелікоптери, дрони або ракети на відстані до шести кілометрів. "Гепарди" виготовлялися з початку 1970-х років і постачалися серед іншого до Нідерландів та Бельгії. Бундесвер перестав їх використовувати приблизно років тому, зазначає dpa. З-поміж країн НАТО "Гепарди" досі використовують у Румунії.
Чому Німеччина не дає Україні важкі озброєння
05:07
Війна Росії проти України: Буча та інші місця вбивств на Київщині
Фотохроніка війни, яку Росія веде в Україні. Київщина.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
У звільнених містах та населених пунктах Київської області вже понад тиждень шукають, ексгумують та ховають убитих та загиблих мирних жителів. Проводяться слідчі дії. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь, Бузова… У фотохроніці війни в Україні - фото, відзняті у деяких з цих місцин за кілька останніх днів. УВАГА! Фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Wladyslaw Musiienko/AP/picture alliance
Слідчі дії проводяться за участю міжнародних експертів. Часом у присутності українських та іноземних журналістів. До Бучі приїжджають закордонні політики. Агентства публікують кадри - обличчя та тіла загиблих, обгорілі трупи, обвуглені внутрішні органи... Не приховуючи нічого, без ретуші. Такі знімки побачать під час судових процесів. Важко визначити межу - що і як показати тут і зараз.
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
У Бучі вже виявлені тіла понад чотирьохсот загиблих мирних жителів. Про це повідомив журналістам міський голова Анатолій Федорук. 12 квітня тут почали розривати другу братську могилу та ексгумувати тіла з кількох поховань на приватній території.
Фото: Carol Guzy/ZUMAPRESS/picture alliance
Керівник Бучанської прокуратори Руслан Кравченко повідомив подробиці ексгумації другої частини масового поховання: "Практично всі знайдені тут люди були розстріляні на вулицях міста Буча. (...) На деяких тілах видно сліди тортур, люди лежать із зав'язаними руками та ногами, є тіла зі зламаними кістками".
Один із українських добровольців, який бере участь в ексгумації тіл з масових поховань у Бучі.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Буча стала символом насильства стосовно цивільного населення під час війни. Влада України та західних держав звинувачує російських військових у розправах над жителями. Правоохоронні органи України розслідують численні факти убивств, зґвалтувань та мародерства під час окупації. Росія усі звинувачення відкидає, заявляючи про фейки.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
70-літня жителька Бучі Надія Трубчанінова біля тіла 48-річного сина Вадима, вбитого солдатами російської армії 30 березня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
45-річний Анатолій Морикін під час поховання своєї матері - 82-річної Валентини Морикіної, яка померла під час окупації Бучі у будинку для літніх людей через погані умови й неможливість належного догляду.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Родичі ховають 37-річного Андрія Матвійчука, який служив у територіальній обороні. Його викрали російські солдати у Бучі, закатували та убили.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Такими зараз є вулиці у Бучі. До російського воєнного вторгнення та тимчасової окупації тут під Києвом мешкало близько 35 тисяч людей. За даними місцевої влади, крім об'єктів критичної інфраструктури у місті зруйновані та не підлягають відновленню близько 20 відсотків багатоповерхових будівель. Також згоріли близько 150 приватних житлових будинків.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Село Гавронщина біля селища Макарів Київської області. 14 березня російські військові розстріляли тут приватний автомобіль, у якому перебувало четверо дорослих та одна дитина. Місцеві жителі поховали убитих біля свого будинку. Тіла ексгумували 10 квітня.
Фото: Sergei Chuzavkov/ZUMAPRESS/picture alliance
У селі Бузова на Київщині 10 квітня виявлено братську могилу з тілами десятків цивільних осіб. Поховання знайшли поблизу автозаправної станції. Село було окуповане російськими підрозділами 28 лютого.
Фото: Anna Voitenko/Avalon/Photoshot//picture alliance
Ще одна фотографія з Бузової. Матері щойно повідомили про знайдене тіло сина. Як поінформувала місцева влада, тіла виявили також поруч на дорозі приблизно у десяти автомобілях зі слідами обстрілів.
Фото: ZOHRA BENSEMRA/REUTERS
У селищі міського типу Бородянка під Києвом розбирають завали, під якими виявляють тіла загиблих. Селище російські військові зруйнували майже повністю. До війни тут мешкали близько 13 тисяч людей.
Фото: Ukrinform/dpa/picture alliance
Для учасників пошукових робіт у Бородянці встановлять модульні будинки. Роботи триватимуть ще довго. За даними ДСНС станом на вечір 11 квітня, від початку пошукових робіт під завалами знайшли 19 тіл.
Фото: Efrem Lukatsky/dpa/picture alliance
Від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на ніч 11 квітня ООН підтверджує загибель 1892 мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Управління верховного комісара з прав людини. Реальні цифри - вищі. Напередодні мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що лише у цьому місті, яке перебуває в облозі, за час війни загинули понад 10 тисяч мирних жителів.