Німецькі соціал-демократи з СДПН і консерватори з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) зіткнулися з однаковою проблемою. На нещодавніх виборах у трьох східних землях Німеччини - Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі - високі результати показали правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і створений лише на початку нинішнього року "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ).

Дві ці партії об'єднує те, що вони виступають проти підтримки Німеччиною України і хочуть, щоб Берлін прагнув досягти миру між Росією та Україною, навіть якщо це відбуватиметься за рахунок територіальних поступок з боку Києва. Уряд ФРН на чолі з канцлером від СДПН Олафом Шольцем (Olaf Scholz) і опозиційний консервативний блок ХДС/ХСС, навпаки, хочуть і надалі надавати Україні військову допомогу - як довго би це не тривало.

Якби йшлося лише про протистояння з АдН, це було б не такою серйозною проблемою для ХДС і соціал-демократів, оскільки жодна з німецьких політичних партій не хоче вступати в коаліцію з правими популістами. Але необхідна для формування урядів більшість без участі АдН у трьох вищезгаданих федеральних землях можлива тільки в тому разі, якщо у складі правлячих коаліцій буде ССВ. А ця партія наполягає на своїй вимозі, з якою вона йшла на регіональні вибори: ССВ увійде до земельного уряду лише в тому разі, якщо його решта учасників також висловляться за мирні переговори з Росією.

Зовнішня політика - завдання федерального уряду 

Однак допомога Україні - питання зовнішньополітичне і не є у ФРН компетенцією регіональної влади. Прем'єр-міністр Бранденбурга, соціал-демократ Дітмар Войдке (Dietmar Woidke) у зв'язку з цим з іронією зазначив, що Бранденбург наразі не має власних міністерств оборони й закордонних справ, "і так буде і в наступному земельному уряді".

В інтерв'ю DW політолог Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) послався на результати опитувань, які свідчать, що навіть серед прихильників ССВ питання про підтримку України відігравало лише другорядну роль під час ухвалення рішення, за кого голосувати на виборах. Тож, упевнений політолог, вимоги ССВ з цього приводу є "слабко аргументованими і абсолютно перебільшеними, якщо не сказати самовпевненими".

Занепокоєння в Берліні у зв'язку з вимогами ССВ

Проте прем'єр-міністру Бранденбурга Войдке доведеться мати справу з вищезгаданою вимогою ССВ - як і його саксонському колезі Міхаелю Кречмеру (Michael Kretschmer) із ХДС, а також вірогідному майбутньому главі уряду Тюрингії Маріо Фойґту (Mario Voigt), який теж представляє ХДС. Усім трьом для отримання більшості в ландтагах, необхідної для формування уряду без АдН, необхідний як коаліційний партнер "Союз Сари Ваґенкнехт".

ССВ як партія, що входить до земельних урядів і при цьому категорично відкидає політику Німеччини щодо України, викликає тривогу і на федеральному рівні. Лідер ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) чітко дав зрозуміти: "Наша позиція не зміниться, попри посилення АдН і ССВ. Якщо Україна впаде, свободі всієї Європи буде завдано величезної шкоди".

Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter), експерт із безпекових питань фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, йде ще далі. Незадовго до виборів у східних землях у коментарі для DW він наголосив, що консерватори не повинні йти на поступки ССВ щодо питання допомоги Україні. "Оскільки саме в цьому і полягає стратегія ССВ - сприяти підриву довіри до партій демократичного центру і тим самим послаблювати їх. ССВ - це провідник інтересів Кремля", - стверджує Кізеветтер. На його думку, для ХДС співпраця з ССВ "була б рівносильна самознищенню".

Нові акценти в позиції канцлера ФРН

Тим часом риторика в Берліні вже змінюється і, схоже, на користь ССВ. Хоча канцлер Олаф Шольц, як і раніше, має намір надавати військову допомогу Україні, тепер він дедалі більше підкреслює роль Німеччини як миротворця. У своєму останньому відеозверненні Шольц заявив, що більшість у ФРН очікує, що для досягнення справедливого миру буде використано всі дипломатичні засоби і що "зараз для цього настав час".

Проте наразі немає жодних ознак реальних посередницьких зусиль з боку Берліну. Однак у поведінці канцлера є одна відчутна зміна: у минулому він зазвичай, коли йшлося про постачання зброї Києву, діяв в унісон із президентом США Джо Байденом і чекав на рішення Вашингтону, перш ніж наслідувати його приклад. Тепер же, відповідаючи на запитання, чи зніме він обмеження на застосування зброї, що постачається Україні, для цілей на території Росії, якщо Байден зробить те ж саме, глава уряду ФРН відповів так: "Це несумісне з моєю особистою позицією. Ми не будемо цього робити, і в нас є на те вагомі причини".

У трьох східних землях Німеччини досі ще немає коаліційних угод із ССВ про створення регіональних урядів. Але політолог Геннінґ Гофф вважає, що подібні міркування самі по собі підривають довіру до політики Берліну щодо України. "Союзники Німеччини задаються питанням, що це означає для її надійності (як партнера. - Ред.), особливо з огляду на те, що уряд ФРН надіслав фатальний сигнал, удвічі скоротивши суму на допомогу Україні в проєкті бюджету на 2025 рік - з восьми до чотирьох мільярдів євро. І зробив занадто мало, щоб розвіяти враження, що його зусилля (з надання допомоги Києву. - Ред.) слабшають", - вважає Гофф.

Трамп хоче "виходу" США з війни в Україні

Боротьба за президентське крісло в США додатково змушує нервувати Берлін. Тоді як чинний президент Джо Байден, виступаючи на Генасамблеї ООН, ще раз наголосив на продовженні підтримки України, кандидат у президенти від Республіканської партії Дональд Трамп демонструє зовсім іншу позицію. Байден і віцепрезидентка Камала Гарріс - суперниця Трампа в передвиборчій боротьбі - втягнули США у війну, заявив Трамп в одному зі своїх виступів: "І тепер нас не можуть звідти витягнути". Лише якщо він стане президентом, заявив Трамп, США зможуть вийти з цієї війни: "Я все владнаю. Ми повинні з цього вийти".

Якщо на президентських виборах у листопаді Трамп переможе і підтримка України закінчиться, на європейців буде покладено величезну ношу, передусім - на Німеччину, яка стоїть першою в списку країн, що підтримують Україну. У 2025 році, коли в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу, виникне складна ситуація для політичних партій, які стоять на боці Києва. І в цьому випадку може знадобитися "Союз Сари Ваґенкнехт" - для створення коаліції.

Геннінґ Гофф вважає, що німці стабільно підтримуватимуть курс уряду, спрямований на допомогу Україні: "Проблема полягає в тому, що федеральний уряд (також і опозиційний ХДС/ХСС) хоч і наголошують, що будуть підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, але незрозуміло, з якою метою. Якщо мова має йти про те, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, то того, що робиться наразі, недостатньо. Тільки якщо на Путіна буде здійснено воєнний тиск, він піде на переговори".

У середині жовтня президент США Байден запросив до Німеччини на зустріч лідерів країн, які підтримують Україну. Зустріч, вірогідно, відбудеться на базі Рамштайн. Це буде останньою можливістю перед виборами у США заручитися обіцянками союзників надати Україні ще більше допомоги, припускає Гофф. На його переконання, якщо роль партії Ваґенкнехт зросте, це викличе сумніви в тому, що уряду ФРН можна довіряти.

Читайте також: Як Сара Ваґенкнехт бореться в Німеччині за інтереси Путіна