Німецькі видання коментують промову, виголошену президентом Росії Володимиром Путіним у День Перемоги, 9 травня, на Красній площі в Москві. На думку оглядачів, вона дещо відрізнялася від інших виступів російського лідера, які так чи інакше стосуються війни в Україні. DW зібрала гострі коментарі.

Berliner Zeitung: Гірке безсилля Володимира Путіна

"В принципі, те, що сказав Володимир Путін, вже було озвучено кілька разів у такій чи дуже схожій формі, причому у набагато агресивнішій манері", - пише у своєму коментарі газета Berliner Zeitung. При цьому, зазначає видання, "російський президент виглядав менш войовничим, млявим, хворобливим і часом справляв враження безпорадного".

Видання досить докладно і з великою кількістю цитат переказує основні тези виступу, зазначаючи, що "загалом репліки Путіна пропонують чіткий погляд у кафкіанські - з раціонально-об'єктивної точки зору - незбагненні глибини політико-стратегічного світу Кремля".

При цьому журналісти зазначають, що промова президента Росії не містила жодних серйозних заяв, які загрожують ескалацією конфлікту. На думку автора, причина в тому, що цей виступ мав лише внутрішньополітичні цілі. "Своєю промовою Володимир Путін хотів створити у російської аудиторії враження псевдонормальності, а також довести повну спроможність керівництва держави діяти та контролювати як події в Росії, так і так звану спеціальну військову операцію", - зазначає Berliner Zeitung.

Читайте також: Парад у Москві засвідчив проблеми російської армії - британська розвідка

FAZ: Путінська "спецоперація" всюдисуща

На відмінності як у військовому параді, так і в тексті виступів Путіна в 2022 і 2023 роках звернула увагу газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). Автори зазначають, що "у травні 2022 року війна в Україні все ще ігнорувалась. Путінська "спецоперація", як і раніше, вважалася "плановою" роботою "професійних солдатів". Занадто багато військової символіки могло лише зашкодити, козирем була нормальність". "Однак цього року "спецоперація" Путіна всюдисуща", - зазначає видання, вбачаючи причину в тому, що "часткова мобілізація", оголошена Путіним у вересні торік, призвела до того, що війна увійшла до багатьох російських родин".

При цьому, зазначає автор статті, у своїй торішній промові президент жодного разу не вимовив слово "війна" і "навіть не використовував свій термін "спецоперація". Натомість Путін говорив про "активний опір", який Росія чинила в Україні "агресії Заходу". Цього ж року Путін неодноразово згадує "учасників спецоперації".

Решта його звернення фактично є калькою попередніх промов. Путін скаржиться на "західні, глобалістські еліти", які сіють "русофобію" та "знищують сімейні та традиційні цінності", прирівнюючи створений ним "розпливчастий образ ворога до нацистів". Традиційно скаржиться, що в деяких країнах прибирають пам'ятники радянським солдатам, при цьому, як завжди, "недооцінюючи події, які призвели до цього", - зазначає FAZ.

Читайте також: РФ "скромно" відзначатиме День перемоги через війну проти України - розвідка

Hamburger Abendblatt: "Цинічна підміна злочинця та жертви"

Газета Hamburger Abendblatt зазначає, що у своїй нетривалій промові Путін представив "власну агресивну війну як оборонну боротьбу за існування Росії". Видання зазначає, що ветерани, які обрамляють президента, створюють "відповідне тло для його грандіозних історичних промов. Від "жахливого зла" гітлерівського фашизму до "священної війни", яку сьогодні веде російська армія". Основне послання Путіна 9 травня полягає в тому, що Росія має "відбити вторгнення" в Україну. "Критики Кремля називають цей метод "цинічною підміною злочинця та жертви", - зазначає видання.

Проте, за оцінкою автора статті, показовим є те, що Путін "залишає за межами своєї промови". "Ні слова про нові оперативні цілі, наприклад, у місті Бахмуті на Донбасі, за яке йде наполеглива боротьба. Ні натяку на суперечку між головою найманців Євгеном Пригожиним та армійським керівництвом", - зазначає газета. "Путін не хоче нічого знати про це в День Перемоги", - пише Hamburger Abendblatt.

Читайте також: Тотальний супротив українців РФ сягає коренями в спротив нацизму - Дробович

Handelsblatt: Фашистська держава називається Росія

У війні проти України Москва використовує Другу світову війну для власної пропаганди, виправдовуючи свої дії тим, що як і в ті часи, так і сьогодні Росія бореться проти нацистів, а проти них виправдані будь-які засоби, зазначає автор коментаря в газеті Handelsblatt.

Крістіан Рікенс (Christian Rickens) чітко розставляє акценти. "Коли Москва сьогодні виправдовує війну проти України нібито панівним там фашизмом, ми відчуваємо необхідність чітко сказати: фашистська держава сьогодні називається Росія", - упевнений він. Водночас журналіст закликає німців до поміркованості та точності у формулюваннях. Бо інакше "легко зісковзнути у релятивізацію німецьких воєнних злочинів або навіть у хибне зрівняння націонал-соціалізму та путінського правління".

Читайте також: Макеєв: Злочини РФ в Україні мають багато спільного з нацистськими

Berliner Morgenpost: Чітке послання Путіну

В той час як Путін намагався виправдати вторгнення в Україну на військовому параді на Красній площі в Москві і зображував Росію жертвою, в Європарламенті в Страсбурзі виступив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), і його промова стала відповіддю на слова, що пролунали в Москві, пише видання Berliner Morgenpost.

"Нас не залякати", - цитує газета слова глави уряду ФРН. "Послання цього 9 травня - це не те, що звучить із Москви. Наше послання таке: минуле не здобуде перемогу над майбутнім. А майбутнє - наше майбутнє - це Європейський Союз". Шольц звинуватив Росію у "ганебному порушенні європейського та міжнародного порядку". І, зазначає видання, надіслав чіткий сигнал Володимиру Путіну: Україна продовжить отримувати допомогу від Європейського Союзу у захисті від "жорсткої агресивної війни Росії" та у відновленні - і Україна стане членом ЄС, чому Путін завжди хотів завадити.