Масовані ракетні атаки Росії на українську інфраструктуру та цивільні об'єкти тривають уже декілька тижнів. Після ракетних ударів у середу, 24 листопада, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС екстрено відключили енергоблоки. Київ поринув у темряву, відключено було й водопостачання. Саме в цей драматичний момент в українській столиці перебувала делегація європейських жінок-політиків, що хотіли продемонструвати солідарність з українками. Серед них - німецька статсміністерка Анна Люрманн (Anna Lührmann), яка відповідає за питання євроінтеграції у МЗС країни. DW поговорила з нею про додаткову допомогу, яку Берлін виділив Києву напередодні зими, про перспективи членства України в ЄС та її враження від побаченого в українській столиці.

DW: Кадри з темного Києва, сирени - про все це в Німеччині знають і говорять. Як для Вас було побачити це особисто? Чи Ви були в бункері?

Анна Люрманн: Так, мене все це дуже зачепило, все, що тут нині сталося, дуже шокує. Тут нині було кілька ракетних ударів. Ми поїхали на місце, де впала одна з ракет. Це звичайний промисловий склад. Троє невинних людей вбив цей російській державний тероризм, серед них 17-річна дівчина. У цей момент поліцейські якраз збирали докази, аби притягти до відповідальності винних. Те, що відбувається тут, за декілька годин їзди від німецького кордону, дуже пригнічує.

Як Ви думаєте, чи вдасться постійно відбудовувати інфраструктурні об'єкти, аби Україна протрималася цю зиму? Чи буде нова хвиля біженців від холоду? Чи достатньо допомоги з-за кордону, аби цьому запобігти?

Зрозуміло, що Путін робить усе для того, аби Україна погрузла взимку в холоді та темряві. І українці дуже хоробро зустрічають цей виклик, а ми підтримуємо їх у цьому як словами, так і діями. Я приїхала сюди, зокрема, і для того, аби представити зимовий пакет допомоги німецького уряду, це додатково понад 55 мільйонів євро. Ми надаємо генератори, вони вже прибудуть сюди найближчими днями. Ми допомагаємо відбудовувати школи, а також вживаємо інших заходів, аби допомогти людям більш-менш пережити зиму. Але буде важко. Ми на їхньому боці, та зрозуміло: їхня воля до боротьби та стійкість незламні.

Багато українців вважають, що членство в ЄС - питання кількох років. А як Ви вважаєте? Чи існує в Німеччині готовність прийняти до ЄС таку велику країну, що потребує стільки допомоги?

Я дуже вражена, з яким поривом українки та українці прагнуть до ЄС та попри брутальну війну роблять все для того, аби виконати вимоги для початку переговорів щодо членства. Для нас абсолютно зрозуміло: Україна має стати частиною родини ЄС, ми підтримуватимемо її в цьому в межах наших можливостей.

"ЄС стане кращим місцем, якщо Україна стане його членом"

Чи є в Німеччині від початку війни більша готовність серйозно розглянути питання членства України в ЄС?

Так, у будь-якому разі є велика солідарність. Під час останнього засідання Європейської Ради ми надали Україні статус кандидата в члени ЄС. І відтоді ми дуже конкретно підтримуємо за допомогою консультацій. І на цьому шляху до Євросоюзу ми робитимемо ще більше. Я тут провела конкретні переговори щодо того, що ми можемо зробити, приміром, у царині правосуддя. Ми тут стоїмо на боці України, і я думаю, що і ЄС стане кращим місцем, якщо Україна стане його членом, і Україна виграє від членства в ЄС.

За даними Інституту світової економіки в німецькому Кілі, від початку війни окремі країни ЄС та Євросоюз як інституція разом надали Україні майже вдвічі менше різної допомоги, ніж США. Чи наблизяться європейці до рівня американців?

Як ЄС і як Німеччина, ми надаємо військову допомогу в небачених досі масштабах, але також і гуманітарну, і фінансову допомогу. І люди тут це бачать. У кожній розмові я відчула дуже велику вдячність за те, що ми робимо, а також за те, що українки та українці могли втекти до Німеччини, знайшли там новий дім та можуть перечекати, поки війна завершиться. І загалом зрозуміло: ми у Європі ще більше згуртувалися завдяки цій російській агресії, і Путін, власне, досягнув протилежного тому, що хотів досягти. Ми тримаємося разом, підтримуємо одне одного і демонструємо солідарність.

Чи може Україна розраховувати зараз на додаткову допомогу - у ситуації, коли потреби зростають у зв'язку з атаками на інфраструктуру?

Обов'язково, я приїхала сюди, аби поінформувати про допомогу на суму понад 55 мільйонів євро, інші члени нашої делегації, що представляють інші європейські країни, зробили те саме. Ми допоможемо Україні, щоб залишалося світло і аби люди не сиділи в холоді.