Більшість сімейних лікарів у Німеччині мають складнощі з обслуговуванням пацієнтів з України. Серед найголовніших причин - мовний бар'єр та брак інформації про попередні захворювання. Такими є результати дослідження приватного Університету Віттен/Гердеке, опублікованого  у четвер, 2 лютого, у "Журналі з загальної медицини" (Zeitschrift für Allgemeinmedizin).

75 відсотків сімейних лікарів повідомили про складнощі чи особливості в обслуговуванні пацієнтів з України. Передусім ідеться про мовний бар'єр під час спілкування (61,5%), а також брак інформації про попередні захворювання пацієнтів (34,6%) та очікування пацієнтів щодо медичних послуг, які надаватимуться (30,8%).

Найчастіші причини звернення українців до лікарів загальної практики в Німеччині - продовження лікування, призначеного в Україні (80,8%), та проведення первинної діагностики і, за необхідності, початок лікування (69,2%). Також дехто з українських пацієнтів хотіли б завершити вакцинацію (40,4%) та отримати профілактичні послуги (21,2%), наприклад, сонографію щитовидної залози.

Читайте також: Німеччина прийняла у дев'ять разів більше українських біженців, ніж Франція

Німецькі сімейні лікарі не були готові до пацієнтів з України

"Сімейні лікарі (в Німеччині. - Ред.) практично не були готові до контакту з українськими біженцями та надання їм медичної допомоги", - ідеться у дослідженні. Зазначається, що у практиках сімейних лікарів у Німеччині українські пацієнти проявляють інші вимоги, ніж німецькі пацієнти. Це обумовлено відмінностями у системах охорони здоров'я України й Німеччини, у рівні поширення тих чи інших захворювань, у профілактичних заходах, у поведінці щодо ставлення до свого здоров'я.

"Наприклад, сімейна медицина з вільним вибором лікарської практики, але договірними зобов'язаннями існує в Україні лише з 2019 року. Очікувана тривалість життя при народженні в Україні значно нижча, ніж у Німеччині, і становить у середньому 67 років для чоловіків (Німеччина: 78,6 року) та 77 років для жінок (Німеччина: 83,4 року)", - зазначають автори дослідження.

Вказується й на те, що показники охоплення щепленнями однорічних дітей в Україні часто нижчі, ніж у середньому в Німеччині. Ідеться, наприклад, про показники у 78 відсотків щеплених від поліомієліту в 2019 році в Україні у порівнянні з 93 відсотками щеплених у Німеччині або у 80 відсотків щеплених в Україні від дифтерії, правця та кашлюку на противагу 93 відсоткам щепленим у Німеччині. 

Читайте також: Чому українські діти стикаються з проблемами в німецьких школах

Німецькі лікарі також потребують підтримки

Зважаючи на нову ситуацію в країні з появою українських біженців у Німеччині та бар'єрами в отриманні ними медичної допомоги, сімейні лікарі в Німеччині потребують підтримки. Майже 60 відсотків лікарів зауважили, що зіштовхнулись з мовною проблемою при наданні пацієнтам з України інформації про німецьку систему охорони здоров'я, про допомогу при вирішенні проблем психічного здоров'я, про відмінності у використанні ліків.

В опитуванні, що проводилося в липні-серпні 2022 року, взяли участь 82 лікарі загальнотерапевтичних практик, 52 з яких надавали допомогу українським біженцям протягом останніх (на час опитування) двох тижнів.

Від початку війни Росії проти України Німеччина прийняла понад один мільйон біженців з України. Кожному з них наданий повний доступ до системи медичного обслуговування - завдяки укладеним договорам медичного страхування, які оплачуються з фондів центрів зайнятості для тих, хто поки не працює, а відвідує інтеграційні курси.

Читайте також: У ФРН - рекорд чисельності населення після напливу біженців з України